Ухвала суду № 59664025, 03.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/3355/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дудаков С.Є.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

03 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Дяченка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької міської ради про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним п.29 рішення 56-ї сесії 6-го скликання Чернівецької міської ради від 03 листопада 2014 року №1393 «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили цінність і внесення змін до окремих рішень з цих питань» щодо відмови позивачу у поновленні терміну оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0656га (кадастровий номер НОМЕР_1) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку із конфліктною ситуацією (підстава колективна скарга зареєстрована 18 вересня 2014 року №К-5764/0-04/01).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправним п.29 рішення 56-ї сесії 6-го скликання Чернівецької міської ради від 03 листопада 2014 року №1393 «Про розгляд звернень громадян щодо надання земельних ділянок в оренду, поновлення договорів оренди землі, надання дозволів на складання проектів відведення та затвердження проектів відведення земельних ділянок в оренду, визнання такими, що втратили цінність і внесення змін до окремих рішень з цих питань» щодо відмови позивачу у поновленні терміну оренди земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0656га (кадастровий номер НОМЕР_1) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв»язку із конфліктною ситуацією (підстава колективна скарга зареєстрована 18 вересня 2014 року №К-5764/0-04/01).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач та представник позивача заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, допитавши свідка, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.12.1996 року позивачем на умовах договору купівлі-продажу був придбаний житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться на земельній ділянці по вул.Староленківській, 14 в м.Чернівці. Право приватної власності на домоволодіння, що розташоване за адресою м. Чернівці, вул.Староленківська, 14 підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до даних інвентаризації земель за матеріалами інвентарної справи ДКОБТІ за домоволодінням, що розташоване за адресою м. Чернівці, вул.Староленківська, 14 станом на 1954 рік та на момент придбання позивачем вказаного домоволодіння була закріплена земельна ділянка площею 0,1656 га.

Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 02.12.1997 року №882/23 позивачу було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку та в тимчасове користування для ведення городництва земельну ділянку площею 0,0656 га.

Право власності на частину земельної ділянки площею 0,1000 га належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2.

Право тимчасового користування земельною ділянкою площею 0,0656 га кадастровий номер НОМЕР_1 за вказаний період було оформлено Договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №897 від 07.04.1998 року, договором оренди земельної ділянки від 27.12.2004 року з додатками, договором оренди землі №6122 від 22.10.2009 року з додатками.

Згідно п.3.1 Договору оренди землі №6122 від 22.10.2009 року позивач отримав право користування земельною ділянкою площею 0,0656 кадастровий номер НОМЕР_1 для обслуговування житлового будинку строком на п`ять років до 22.10.2014 року включно. Підставою для укладення Договору оренди землі №6122 від 22.10.2009 року є рішення 41 сесії міської ради V скликання від 25.06.2009 року № 972.

22.08.2014 року позивач звернувся з письмовою заявою до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про поновлення дії договору оренди землі до якої надав всі документи, необхідність подання яких визначена ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В грудні 2014 року позивач звернувся до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради за інформацією про наслідки розгляду його заяви, де отримав витяг з 56 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 03.11.2014 року №1393, п 29 якого позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди землі, де підставою для відмови вказана невідома позивачу конфліктна ситуація та колективна скарга, зареєстрована 18.09.2014 року №К-5764/0-04/01.

В подальшому, отримавши копію вказаної колективної скарги від 18.09.2014 року, позивач дізнався, що нібито він самовільно встановив паркан на орендованій ділянці та цим з умислом звузив проїжджу частину вулиці.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.

Так, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно з ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» орендодавець в місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Однак, про існування будь-яких заперечень з боку відповідача щодо поновлення договору оренди позивач в порядку, що встановлений наведеними нормами Закону України «Про оренду землі» не повідомлявся.

В свою чергу, нормами ст.ст. 158-160 ЗК України чітко визначений порядок вирішення земельних спорів органом місцевого самоврядування.

За змістом ч.3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

В силу ч.5 ст.158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування, спір вирішується судом.

Разом з тим, ч.ч. 1,2,4,5 ст. 159 ЗК України передбачено, що земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї з сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. За наслідками розгляду спору приймається рішення, в якому визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Водночас, в порушення наведених норм права, про факт існування заяви та земельного спору позивач в встановленому порядку не повідомлявся, жодної інформації з цього приводу не отримував, пояснень від нього з приводу обставин, викладених в колективній заяві ніхто не вимагав, в засіданнях про розгляд колективної скарги позивач участі не брав, ніяких рішень від органу місцевого самоврядування щодо результатів розгляду колективної скарги не отримував.

Таким чином, в основу ухвалення рішення про відмову позивачу в поновленні договору оренди землі відповідачем покладені неперевірені належним чином відомості з колективної скарги.

Також, ст. 160 ЗК України вичначено, що сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

Проте, в порушення вимог ст. 160 ЗК України, позивач був позбавлений можливості спростувати викладену в колективній скарзі інформацію та надати відповідні докази в обґрунтування своїх заперечень.

Так само, слід зауважити, що межі земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача на умовах оренди з 1997 року є незмінними і фактично обмежені існуючою огорожею, що підтверджується даними інвентарної справи.

Крім того, необхідно зазначити, що в порушення вимог п. 16 ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про дату та час розгляду міською радою питання про розгляд заяви позивача про поновлення дії договору оренди землі він не повідомлявся, що позбавило його можливості прийняти участь в розгляді цього питання сесією, надати свої пояснення з цього приводу та забезпечити об'єктивний та неупереджений розгляд моєї заяви.

Отже, відповідач приймаючи оскаржене рішення діяв не на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушив права позивача щодо користування належною йому земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Оскаржена постанова суду ґрунтується на об'єктивно встановлених обставинах у даній справі та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 липня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 серпня 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.