Ухвала суду № 59663848, 12.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1043/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу національної Поліції України на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної Поліції України про визнання протиправним рішення в частині включення до списку поліцейських, про визнання рішення Національної Поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання п.п.1 п.3 Наказу Національної Поліції України від 29.01.2016 року №133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області» протиправним, визнання дій Національної Поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1 протиправними, визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної Поліції України від 24.02.2016 року та зазначене в розділі VI «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національної Поліції України, в якому проси суд

- визнати протиправним рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання п.п.1 п.3 Наказу Національної поліції України від 29.01.2016 року №133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області»;

- визнання протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1;

- визнати незаконним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року та зазначене в розділі VI «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1

Одночасно з адміністративним позовом ОСОБА_1 подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив суд:

- заборонити Національній поліції України, її службовим особам вчиняти дії, а саме: видавати наказ про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України, чи приймати інші рішення щодо трудових відносин з начальником відділу управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення у даній адміністративній справі.

Ухвалою від 16 березня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову:

- заборонив Національній поліції України вчиняти дії, а саме: видавати наказ про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України на реалізацію рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року відносно ОСОБА_1 до винесення судового рішення по справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду Національна Поліція України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

З посиланням на приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 15 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 2 ст. 17, ч. 1 та ч. 2 ст. 117 КАС України, п. 17 постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 р. апелянт зазначає, що оскаржена ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є фактично вирішенням спору по суті.

При цьому апелянт зазначає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не зазначено в чому саме полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть понесені при цьому позивачем. Зазначає апелянт і про відсутність у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову посилань на наявність доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення по справі. Не містить клопотання позивача достатньо обґрунтованого припущення, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, рішеннями відповідача, які зазначені в клопотанні, до ухвалення судового рішення по справі, може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подальша реалізація оскарженого рішення може зробити неможливим відновлення порушених прав позивача, але такий висновок ґрунтується на припущеннях без наведення причин, за яких суд першої інстанції дійшов саме таких висновків.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції встановив, що аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам позивача, яка полягає у тому, що на підставі рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року до ОСОБА_1 у будь-якій час може бути застосовані звільнення, переведення на іншу посаду чи у розпорядження Національної поліції України.

Також суд першої інстанції виходив з того, що подальша реалізація оскарженого рішення Національною поліцією може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог позивача в рамках цієї справи, може зробити неможливим відновлення порушених права позивача та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв'язку із чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення відповідачу дій, що спрямовані на реалізацію оскарженого рішення (висновку) ЦАК НП України від 24.02.2016 року до винесення судового рішення по цій справі.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що забезпечення адміністративного позову повинно відбуватись лише у межах компетенції Національної поліції України та її службових осіб у сфері проходження позивачем служби в органах Національної поліції України, а тому така форма забезпечення позовних вимог, як заборона приймати інші рішення щодо трудових відносин з позивачем не підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, надали заяви про апеляційний розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору по цій справі є:

- правомірність рішення Національної поліції України в частині включення ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання п.п.1 п.3 Наказу Національної поліції України від 29.01.2016 року №133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області»;

- правомірність дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1;

- правомірність рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року та зазначене в розділі VI «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке прийняте стосовно ОСОБА_1

Ухвалою від 16 березня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та заборонив Національній поліції України вчиняти дії, а саме: видавати наказ про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України на реалізацію рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року відносно ОСОБА_1 до винесення судового рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо:

- існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі,

- захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Апеляційний суд, дослідивши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, не встановив правових підстав за наявності яких можливо постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову містить цитування положень ст. 117 КАС України, дублює адміністративний позов, висновок позивача про обов'язок начальника ГУ НП в Одеській області прийняти наказ про звільнення позивача на підставі незаконного рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 24.02.2016 року.

Також апеляційний суд вважає неспроможнім посилання позивача, в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову, на неможливість виконання судового рішення по справі у разі задоволенні позову, оскільки адміністративний позов не містить вимог зобов'язального характеру.

За таких обставин апеляційний суд встановив, що в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову відсутні обґрунтовані доводи, із посиланням на належні та допустимі докази, про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; про те що прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, що призвело до помилкового вирішення цього питання, у зв'язку з чим, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена ухвала - скасована та постановлена нова ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 117, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 204, ст. 206, ч. 2 ст. 211, ч. 6 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Національної Поліції України задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець