Ухвала суду № 59663822, 11.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 р. Справа № 876/5236/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Костіва М.В., Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Позивач оскаржив дану ухвалу та в апеляційній скарзі ставить питання про її скасування з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що стягнення заробітної плати не обмежується будь-якими строками.

Справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.07.2013 року по 04.03.2014 року у зв'язку з незаконним звільненням.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України місячного строку звернення з позовами у справах про проходження публічної служби.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року № 1-13/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не узгоджуються з положеннями матеріального права і підстави для залишення без розгляду позовної заяви були відсутні.

Посилання суду першої інстанції на те, що предметом позову не є виплата заробітної плати, також не відповідає положенням КзПП України, оскільки на порядок і строки виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу розповсюджуються положення КзПП України, що регулюють виплату саме заробітної плати.

З огляду на вищевказане, ухвала Львівського окружного суду від 25.05.2016 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі № 813/1480/16 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді М.В. Костів

В.П. Сапіга