Постанова № 59661725, 09.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09 серпня 2016 року 10 год. 30 хв. № 826/6547/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (також далі - позивачі) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" (далі - ПАТ "КБ "Стандарт") Ірклієнка Юрія Петровича (далі - відповідач-1, уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2, Фонд) про:

- визнання незаконною бездіяльності відповідача-1 щодо не включення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду;

- зобов'язання відповідача-1 подати до відповідача-2 додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за вкладом за рахунок Фонду, а саме: ОСОБА_1 - в сумі 184370,00 грн., ОСОБА_2 - в сумі 171670,00 грн., ОСОБА_3 - в сумі 184370,00 грн., ОСОБА_4 - в сумі 182770,00 грн., ОСОБА_5 - в сумі 198170,00 грн., ОСОБА_6 - в сумі 182770,00 грн., ОСОБА_7 - в сумі 171170,00 грн., ОСОБА_8 - в сумі 198970,00 грн., ОСОБА_9 - в сумі 191670,00 грн., ОСОБА_10 - в сумі 180270,00 грн., ОСОБА_11 - в сумі 187770,00 грн., ОСОБА_12 - в сумі 169370,00 грн., ОСОБА_13 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_14 - в сумі 176970,00 грн., ОСОБА_15 - в сумі 181970,00 грн., ОСОБА_16 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_17 - в сумі 199570,00 грн., ОСОБА_18 - в сумі 194870,00 грн., ОСОБА_19 - в сумі 188750,00 грн., ОСОБА_20 - в сумі 182270,00 грн., ОСОБА_21 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_22 - в сумі 196670,00 грн.;

- зобов'язання відповідача-2 включити позивачів до загального реєстру вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки протиправними рішеннями (діями, бездіяльністю) відповідачів 1, 2 порушено права та законні інтереси позивачів як вкладників.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивачі (їх представники) у відповідні судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію до суду від позивачів надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі 1 та 2 (їх представники) у відповідні судові засідання не прибули, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

При цьому, до суду через канцелярію від відповідача-2 надійшли письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2015 року між позивачами, як клієнтами, та ПАТ "КБ "Стандарт", як банком, укладені договори банківського рахунку фізичної особи, за умовами яких банк відкриває позивачам поточні рахунки та здійснює за дорученням клієнта операції за рахунком.

Того ж 04 лютого 2015 року, позивачами внесено кошти на рахунки, відкриті за вказаними вище договорами, а саме, ОСОБА_1 - в сумі 184370,00 грн., ОСОБА_2 - в сумі 171670,00 грн., ОСОБА_3 - в сумі 184370,00 грн., ОСОБА_4 - в сумі 182770,00 грн., ОСОБА_5 - в сумі 198170,00 грн., ОСОБА_6 - в сумі 182770,00 грн., ОСОБА_7 - в сумі 171170,00 грн., ОСОБА_8 - в сумі 198970,00 грн., ОСОБА_9 - в сумі 191670,00 грн., ОСОБА_10 - в сумі 180270,00 грн., ОСОБА_11 - в сумі 187770,00 грн., ОСОБА_12 - в сумі 169370,00 грн., ОСОБА_13 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_14 - в сумі 176970,00 грн., ОСОБА_15 - в сумі 181970,00 грн., ОСОБА_16 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_17 - в сумі 199570,00 грн., ОСОБА_18 - в сумі 194870,00 грн., ОСОБА_19 - в сумі 188750,00 грн., ОСОБА_20 - в сумі 182270,00 грн., ОСОБА_21 - в сумі 184470,00 грн., ОСОБА_22 - в сумі 196670,00 грн., що підтверджується відповідними копіями квитанцій з відміткою банку.

При цьому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №116 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 лютого 2015 року №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт", згідно з яким з 20 лютого 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Стандарт".

В подальшому, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №101 від 18 травня 2015 року про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Стандарт" до 18 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Стандарт" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_25.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року №385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року №120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Стандарт" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Стандарт" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_25 строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно.

Також, в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12 листопада 2015 року №208 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Стандарт", відповідно до якого всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Стандарт" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 16 листопада 2015 року.

Як стверджували позивачі у позовній заяві, що не заперечувалась відповідачами 1 та 2, з метою з'ясування причин не внесення виконавчою дирекцією Фонду позивачів до реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування, позивачі звернулись до Фонду з відповідними заявами, за наслідками розгляду яких відповідачем-2 повідомлено, що позивачі не були внесені до реєстру уповноваженою особою Фонду.

При цьому, уповноваженою особою Фонду повідомлено про те, що причиною не включення вказаних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є звернення відповідача-1 до правоохоронних органів з метою спростування/підтвердження обставин, що викликають сумнів у добросовісності дій при отриманні коштів від ОСОБА_2.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15 та від 15 червня 2016 року у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Однак, суд вважає за доцільне та необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15 та від 15 червня 2016 року у справі №826/20410/14, виходячи із нижче викладених мотивів.

Висновок Верховного Суду України у вище вказаних постановах зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вище зазначені спірні правовідносини, які регулюються нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII (далі - Закон №2343-XII), а тому спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, належить вирішувати у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Нормами Закону №2343-XII визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2343-XII, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Тобто, нормами Закону №2343-XII регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються у порядку, визначеному нормами ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону №2343-XII, законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Суд звертає увагу на те, що у даній справі вирішуються спірні правовідносини у рамках норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Закон №4452-VI є спеціальним, нормами якого регулюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України.

Системний аналіз вище викладених норм Закону №4452-VI дає суду підстави дійти до висновку, що, у даному випадку, ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку у силу відмінного правового регулювання, відрізняється від процедури, передбаченої нормами Закону №2343-XII. Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону №2343-XII, порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.

Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин у частині задоволення кредиторських вимог у рамках норм Закону №2343-XII є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у господарському суді.

У даному випадку, ліквідація банку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України у рамках норм Закону №4452-VI, якими не передбачено порушення справи про банкрутство у господарському суді, а тому, у даному випадку, норми Закону №2343-XII до спірних правовідносин не застосовуються.

Крім того, згідно з п. 17 ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36, ч. 1 ст. 54 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Дія Закону №2343-XII на банки не поширюється.

Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Отже, оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20 травня 2013 року №8.

Вище вказані висновки також кореспондуються із позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в інформаційному листі №992/11/14-14 від 25 липня 2014 року.

Таким чином, враховуючи у сукупності вище викладені норми та з'ясовані обставини, а також з метою дотримання вимог ст. 17 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16 лютого 2016 року у справі №21-4846а15 від 15 червня 2016 року у справі №826/20410/14 та вирішення даної справи саме у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 26 Закону №4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст. 27 Закону №4452-VI.

Зокрема, згідно з ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п.п. 3, 4 розділу ІІІ, п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п. 4 - 6 ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Суд звертає увагу, що уповноваженою особою Фонду не надано до суду жодних пояснень та доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваних дій (бездіяльності, рішень).

Відповідно до ч. 2 ст. 37, ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

При цьому, суд звертає увагу, що уповноваженою особою Фонду не приймалось рішення про визнання нікчемними договорів банківського рахунку фізичної особи, укладених 04 лютого 2015 року між позивачами та ПАТ "КБ "Стандарт".

Разом з тим, відносно посилань уповноваженої особи Фонду у надісланих позивачам листах на те, що причиною не включення вказаних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є звернення відповідача-1 до правоохоронних органів з метою спростування/підтвердження обставин, що викликають сумнів у добросовісності дій при отриманні коштів від ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що кошти на рахунки позивачів внесено ними самостійно у касі ПАТ "КБ "Стандарт", що підтверджується відповідними копіями квитанцій від 04 лютого 2015 року.

Так, суд зазначає, що відповідно до розділу "класи, рахунки та їх призначення" Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280:

- рахунок "1002": облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі відділень банку. За дебетом рахунку проводяться суми готівки, що вносяться до операційної каси відділень банку для зарахування на рахунки відділень та рахунки клієнтів;

- рахунок "2630": облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт.

Тобто, рахунки "1002" та "2620" є рахунками відділення банку. Кошти, прийняті від позивачів: зараховано на рахунок, що вноситься до операційної каси для зарахування на рахунки відділення банку та рахунки клієнтів (1002); та переводяться на рахунки клієнтів, відкриті відповідно до договору.

У ході судового розгляду справи уповноваженою особою Фонду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивачів або їх обізнаність щодо можливих неправомірних дій третіх осіб та/або ОСОБА_2.

Крім того, при вирішенні питання про ймовірну нікчемність договорів банківського рахунку фізичної особи, укладених 04 лютого 2015 року між позивачами та ПАТ "КБ "Стандарт", судом не встановлено, а відповідачами 1 та 2 не доведено, що вказані договори мають ознаки нікчемного правочину, передбачені ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI.

Суд зазначає, що уповноваженою особою Фонду не доведено факт наявності правових підстав для невключення позивачів до переліку вкладників ПАТ "КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність уповноваженої особи Фонду суперечить нормам Закону №4452-VI та є протиправною.

Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Отже, враховуючи протиправність бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, необхідним є зобов'язання відповідача-1 надати відповідачу-2 додаткову інформацію про позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за вкладом.

При цьому, заважаючи на те, що інформація про позивачів до переліку вкладників внесена не була, а Фонду додаткова інформація про позивачів уповноваженою особою Фонду не надавалась, у суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимоги про зобов'язання Фонду включити позивачів до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "Стандарт" за рахунок Фонду.

Суд зазначає, що на час розгляду справи та прийняття у ній судового рішення по суті відносини між позивачами та Фондом відсутні, права та законні інтереси позивачів Фондом не порушено, що, за переконанням суду, також свідчить про відсутність підстав для зобов'язання Фонду вчинити певні дії щодо позивачів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" Ірклієнка Юрія Петровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7), ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8), ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_9), ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10), ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_11), ОСОБА_12 (ідентифікаційний номер НОМЕР_12), ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13), ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер НОМЕР_14), ОСОБА_15 (ідентифікаційний номер НОМЕР_15), ОСОБА_16 (ідентифікаційний номер НОМЕР_16), ОСОБА_17 (ідентифікаційний номер НОМЕР_17), ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер НОМЕР_18), ОСОБА_19 (ідентифікаційний номер НОМЕР_19), ОСОБА_20 (ідентифікаційний номер НОМЕР_20), ОСОБА_21 (ідентифікаційний номер НОМЕР_21), ОСОБА_22 (ідентифікаційний номер НОМЕР_22), як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Стандарт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за вкладом, а саме: ОСОБА_1 - в сумі 184370,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_2 - в сумі 171670,00 грн. (сто сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_3 - в сумі 184370,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_4 - в сумі 182770,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_5 - в сумі 198170,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч сто сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_6 - в сумі 182770,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_7 - в сумі 171170,00 грн. (сто сімдесят одна тисяча сто сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_8 - в сумі 198970,00 грн. (сто дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_9 - в сумі 191670,00 грн. (сто дев'яносто одна тисяча шістсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_10 - в сумі 180270,00 грн. (сто вісімдесят тисяч двісті сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_11 - в сумі 187770,00 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_12 - в сумі 169370,00 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_13 - в сумі 184470,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_14 - в сумі 176970,00 грн. (сто сімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_15 - в сумі 181970,00 грн. (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_16 - в сумі 184470,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_17 - в сумі 199570,00 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_18 - в сумі 194870,00 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_19 - в сумі 188750,00 грн. (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_20 - в сумі 182270,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_21 - в сумі 184470,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят гривень нуль копійок), ОСОБА_22 - в сумі 196670,00 грн. (сто дев'яносто шість тисяч шістсот сімдесят гривень нуль копійок).

4. Позов в іншій частині залишити без задоволення.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин