ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
04 серпня 2016 року м. Київ № 826/1664/13-а
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Данилишина В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 до 1. Київської регіональної митниці 2. Державної митної служби України про визнання незаконним наказу №179-к від 10.01.2013 р., поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за ас вимушеного прогулу,ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (надалі - відповідач - 1), Державної митної служби України (надалі - відповідач-2/ДМС України), в якому просить суд:
1. Визнати незаконним наказ №179-к від 10.01.2013 р.;
2. Зобов'язати ДМС України видати наказ про поновлення на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці ОСОБА_1, з якої його незаконно звільнено;
3. Стягнути з ДМС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з дати звільнення до дати поновлення на роботі;
4. Здійснити перерахунок отриманих коштів за невикористану відпустку з урахування середньомісячного заробітку за останні місяці роботи.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1664/13-а від 17.04.2013 р. у задоволені позову відмовлено.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1664/13-а від 17.04.2013 р. скасовано, адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним наказ ДМС України від 10.01.2013 р. №179-к про звільнення ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 р.; стягнуто ДМС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.01.2013 р. по день поновлення на посаді. У решті позовних вимог було відмовлено.
08.07.2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва по даній адміністративній справі видано виконавчий лист.
Водночас, 29.04.2015 р. через відділ документального обігу та контролю суду до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А. від Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М. надійшла заява про заміну сторони у виконавчому проваджені та встановлення способу і порядку виконання рішення суду, в якій останній просить суд:
1. Замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №44074222 з виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1664/13-а від 08.07.2013 р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 р., з Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 00033005) на Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197).
2. Встановити спосіб та порядок виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва №826/1664/13-а від 08.07.2013 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 р. шляхом поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді згідно рішення суду в Державній фіскальній службі України з 11.01.2013 р.
3. Заяву розглянути без участі державного виконавця та про результати розгляду повідомити відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2016 р. заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про заміну сторони виконавчого провадження та встановлення способу і порядку виконання судового рішення було призначено до судового розгляду.
В той же час, в судовому засіданні на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження в порядку письмового провадження.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2016 р. було задоволено заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М. щодо заміни сторони виконавчого провадження, замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №44074222 по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 08.07.2013 р. по адміністративній справі №826/1664/13-а, а саме ДМС України було замінено на ДФС України.
В той же час, розглянувши заяву державного виконавця в частині щодо встановлення порядку і способу виконання судового рішення та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вищезазначену заяву задовольнити, з огляду на наступне.
Як встановлено судом під час розгляду заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Іванюти І.М., на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП №44074222 з примусового виконання рішення суду на підставі якого 08.07.2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист по адміністративній справі №826/1664/13-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 р.
Боржником у вказаному виконавчому провадженні ВП №44074222 є Державна митна служба України.
Так, відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 р. №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України.
Пунктом 2 Указу Президента України від 18.03.2013 р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» встановлено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.
В той же час, відповідно до Указу Президента України від 18.03.2013 р. №141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та Положення про Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2013 р. №70 створено Київську міжрегіональну митницю Міндоходів як територіальний орган Міністерства доходів і зборів України та реорганізовано Київську регіональну митницю Державної митної служби України шляхом приєднання до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.
Отже, правонаступником Київської регіональної митниці було визначено Київську міжрегіональну митницю Міндоходів.
Водночас, згідно постанови Кабінету Міністрів України №160 від 21.05.2014 р. «Про утворення Державної фіскальної служби» було реорганізовано Міністерство доходів і зборів України шляхом перетворення та утворено Державну фіскальну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.
Наказом ДФС від 18.07.2014 р. №2 «Про початок діяльності Державної фіскальної служби України» на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 р. №651-р «Питання Державної фіскальної служби» та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014 р., розпочато виконання Державною фіскальною службою України покладених функцій і повноважень Міністерства доходів і зборів.
Водночас, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», створено Київську міську митницю ДФС як територіальний орган ДФС України та реорганізовано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів шляхом приєднання до Київської міської митниці ДФС.
Таким чином, як вбачається з вищевикладеного, Київську регіональну митницю було реорганізовано шляхом приєднання до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, правонаступником наразі якої є Київська міська митниця ДФС.
Так, судом встановлено, що також підтверджено в судовому засіданні представником ДФС України, структурою та штатним розписом Київської міської митниці ДФС посади начальника служби внутрішньої безпеки не передбачено.
В аспекті наведеного, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховним Судом України неодноразово висловлювалася правова позиція (постанова від 17.10.2011 р. у справі №2а-237а11) стосовно того, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних з незаконним звільненням працівника.
Наведене вище, дає підстави суду прийти до висновку, що такий обов'язок мають новостворені державні органи стосовно працівників, звільнених ліквідованим органом, функції якого вони продовжують виконувати, і якщо таке звільнення визнане судом протиправним.
Водночас, зважаючи на реорганізацію Київської регіональної митниці, а відтак і відсутність її структури, штатного розпису, печатки з зазначенням власного найменування, фінансування та рахунків в органах Державної казначейської служби для забезпечення здійснення його діяльності та виплати позивачу заробітної плати, суд приходить до висновку про об'єктивну неможливість виконання рішення у даній справі шляхом поновлення позивача на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці.
При цьому, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту законних прав позивача у даній справі є вирішення питання щодо його подальшого працевлаштування в органах ДФС України на рівнозначній посаді, з урахуванням стажу роботи та кваліфікації відповідно до чинного законодавства.
Так, відповідно до положень КАС України, суд встановивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, якщо ці порушення ще не припинені (ст.7, ст.8, ст.11, ст.162 КАС України).
Крім того, ч.5 ст.124 та п.9 ч.3 ст.129 Конституції України визначено, що одним з основних принципів судочинства проголошується обов'язковість судових рішень.
Так, Конституційний Суд України в Рішенні від 26.06.2013 р. по справі № 1-7/2013 (5-рп/2013) вказав на те, що відповідно до Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч.4 ст.13, ч.1 ст.55, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. №11-рп/2012).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення особа, яка бере участь у справі може звернутися з заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведені вище обставини, виходячи з імперативних приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що з метою виконання судового рішення по справі №826/1664/13-а, та задля відновлення порушених прав позивача необхідно змінити спосіб виконання судового рішення у даній справі.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 263 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №826/1664/13-а - задовольнити.
2. Змінити спосіб виконання судового рішення, на підставі якого Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист по адміністративній справі №826/1664/13-а про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника служби внутрішньої безпеки Київської регіональної митниці з 11.01.2013 р. шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України поновити ОСОБА_1 в органах ДФС України на рівнозначній посаді, з урахуванням стажу роботи та кваліфікації відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, встановлені частиною 1 статті 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Головуючий суддя І.А. Качур
Судді В.І. Келеберда
В.М. Данилишин
Судове рішення № 59661377, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 04.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/1664/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: