Постанова № 59661295, 09.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2016 року № 826/2668/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СППРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області та скасування рішення стосовно адвоката ОСОБА_1 від 19.11.2015 року та про зобов'язання дисциплінарну палату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури порушити дисциплінарну справу за скаргою АТ «ЄВРОГАЗБАНК» стосовно адвоката ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та зазначає, що відповідачем прийнято незаконне рішення, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням відповідачем засад змагальності, а саме: в оскаржуваному рішенні не вказано ким та у який спосіб проводилась перевірка відомостей, викладених у заяві, не вказано які саме особи були залучені та опитані для перевірки означених у скарзі діях ОСОБА_1 та рішення не містить посилань на результати перевірки обставин, викладених у скарзі позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог відповідач вказував, що при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством, проте явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про місце, дату та час судового розгляду справи.

Протокольною Ухвалою суду від 16.05.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору проти задоволення позовних вимог також заперечував.

В судовому засіданні судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням положень частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» стосовно адвоката ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» зазначала, що адвокатом ОСОБА_1 здійснюється представництво інтересів громадянина ОСОБА_2 та ТОВ «ТРИУМФ-ТРЕЙД» у справах за позовами АТ «ЄВРОГАЗБАНК» у /Дніпровському районному суді міста Києва та Господарському суді м. Києва з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правова допомога здійснюється всупереч присяги адвоката України, Правил адвокатської етики з некомпетентним та недобросовісним використанням наданих йому прав та із зловживанням наданими правами на захист, що підриває престиж адвокатури та адвокатської діяльності.

За наслідками розгляду вказаної заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк» Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення від 19.11.2015 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Позивач вважає вищевказане рішення протиправним у зв'язку із порушенням відповідачем засад змагальності у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Провівши у ході розгляду справи перевірку стосовно прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оскаржуваного рішення на предмет дотримання ним вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, враховуючи завдання адміністративного судочинства та виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон).

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

За приписами статті 34 Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 38 Закону передбачено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За приписами статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

За наслідками розгляду оскаржуваного рішення та матеріалів на підставі яких воно прийнято суд прийшов до висновку, що рішення від 19.11.2015 року прийнято з дотриманням процедури розгляду скарги позивача передбаченої Законом.

Твердження позивача щодо протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення у зв'язку із незазначенням в оскаржуваному рішенні інформації стосовно складу осіб проведення перевірки відомостей, відсутності посилань на результати перевірки обставин, викладених у скарзі позивача та незазначенням які саме особи були залучені та опитані для перевірки означених у скарзі діях ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи.

Так, зокрема, в оскаржуваному рішенні визначено склад осіб Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, якими розглянуто матеріали за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Єврогазбанк».

При цьому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не передбачений обов'язок виклику адвоката та заявника на засідання палати щодо розгляду питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк».

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда