Постанова № 59661205, 02.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 серпня 2016 року № 826/8983/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Публічне акціонерне товариство «Артем-Банк» (далі - ПАТ «Артем-Банк», позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2016 року № 0007161406, № 0007171406, № 0007201406 та № 0007181406.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від 04.05.2016 № 353/26-15-14-06-01-15/01/26253023 "Про результати виїзної планової перевірки Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015" є необґрунтованими та спростовуються наявними матеріалами, що вказує на безпідставність та протиправність прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні з урахуванням положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено виїзну планову перевірку Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатом якої складено акт від 04.05.2016 № 353/26-15-14-06-01-15/01/26253023 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5 ст. 138, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 пп. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 769 879 грн.

- абз. «а» п.п. 14.1.185, п. 14.1, ст. 14, п.180.2, п. 180.3 ст. 180, абз. «б», п. 185.1 ст. 185, абз. «в», «д» п. 186.3 ст. 186, п. 187,1 ст. 187, пп. 190.2 ст. 190, п. 202.1 ст. 202, п. 208.1, п. 208.2,п. 208.4 ст. 208 Податкового кодексу України в частині неподання розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з податку на додану вартість, та заниження банком податку на додану вартість на загальну суму 61 296 грн.

- пп. 213.2.4 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України за I квартал 2014 року занижено особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами на загальну суму 31 000 грн.

- п. 69.2 статті 69 Податкового кодексу України не надіслано не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунка (включаючи день відкриття/закриття повідомлення про відкриття/закриття рахунку платника податку до контролюючого органу).

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивачем подано до ГУДФС у м. Києві заперечення на окремі висновки, викладені в Акті.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві «Про розгляд заперечень» № 11024/10/26-15-14-06-01-26 від 18.05.2016 року висновки Акту перевірки залишено без змін, а заперечення ПАТ «Артем-Банк» залишено без задоволення.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016:

- 0007161406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на 962 348, 75 грн. (за основним платежем 769 879 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 192469,75 грн.);

- 0007171406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 78 830,00 грн. за основним платежем 61 296 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 17 534 грн.);

- № 0007201406, яким застосовано відносно ПАТ «Артем-Банк» суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 360 грн.;

- № 0007181406 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами, що справлялись до 1 січня 2015 року на суму 38 750 грн. (за основним платежем 31 000 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 7 750 грн.)

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме:

- перевіркою правильності визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 встановлено їх завищення за 2014 рік на загальну суму 4 274 002 грн. Зокрема, під час перевірки встановлено, що між позивачем та ТДВ «СК «Цитадель», ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд», ТОВ «СК «Євростандарт», ТДВ «СК «Відродження України», ТОВ «СК «Дельта Ре» та ТДВ «СК «Арго» укладено ряд Генеральних договорів добровільного страхування кредитів витрати при укладанні та реалізації яких враховано позивачем при визначенні об'єкту оподаткування. Проте, контролюючий орган за наслідками аналізу вищевказаних договорів прийшов до висновку, що на момент укладання договорів фінансового страхування у банка був відсутній об'єкт страхування, а саме: майнові інтереси, пов'язані зі збитками внаслідок невиконання (неналежного виконання) позичальником умов та строків виконання фінансових зобов'язань у зв'язку з тим, що умовами кредитних договорів передбачено погашення кредитів після закінчення дії договору страхування, внаслідок чого відсутній страховий ризик. З моменту дії договору страхування та до кінця перевіряємого періоду фактів страхових випадків не встановлено, відшкодування страхувальником шкоди (збитків) не здійснювалось. А тому відповідач вважає, що при визначенні об'єкта оподаткування можуть враховуватись витрати платника податку із страхування фінансових, кредитних та інших ризиків за умови, що вони пов'язані із провадженням господарської діяльності, та визначені в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

- також перевіркою встановлено порушення п. 69.1, п. 69.2 та п. 69.4 статті Податкового кодексу України, оскільки АТ «Артем-Банк» відкрив резидентам 4 рахунки з порушенням строків повідомлення про таке відкриття/закриття органів ДФС;

- заниження позивачем особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами у зв'язку із не оподаткуванням господарської операції при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів від 09.01.2014 року № ДД-1-14;

- заниження податку на додану вартість за період з 06.03.2013 року по 31.12.2015 року у зв'язку із неподанням розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, у вигляді додатку до декларації з податку на додану вартість, не нарахування та несплата податку на додану вартість до бюджету з постачання особою-нерезидентом послуг банку, місце постачання яких розташоване на митній території України, що призвело до порушення абз. «а» п.п. 14.1.185, п. 14.1, ст. 14, п.180.2, п. 180.3 ст. 180, абз. «б», п. 185.1 ст. 185, абз. «в», «д» п. 186.3 ст. 186, п. 187,1 ст. 187, пп. 190.2 ст. 190, п. 202.1 ст. 202, п. 208.1, п. 208.2,п. 208.4 ст. 208 Податкового кодексу України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Платників податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.

Отже, наведені вище норми дозволяють платнику податків відносити витрати, пов'язані із страхуванням фінансових ризиків та майна, до витрат, які впливають на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, за умови їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ПАТ «Артем-Банк» укладено наступні договори страхування:

1) з ТДВ «СК «Цитадель»:

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0102/68-634 від 02.01.2015

відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк» пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 02.01.2015 і діє до 31.12.2015 року включно.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0102/69-634 від 02.01.2015 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк» пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 02.01.2015 і діє до 31.12.2015 року включно.

Загальний розмір страхових платежів та ТДВ «СК «Цитадель» та включених до складу витрат позивачем в 2015 році складу 5 353 569,29 грн.

2) З ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд»:

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0201/03-315 від 01.02.2013 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,5 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 01.02.2013 і діє до 31.12.2013 року включно.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0201/04-315 від 01.02.2013 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,5 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 01.02.2013 і діє до 31.12.2013 року включно.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0801/01-315 від 01.08.2014 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 01.08.2014 і діє до 31.12.2014 року включно.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0801/02-315 від 01.08.2014 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 1 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 01.08.2014 і діє до 31.12.2014 року включно.

Загальний розмір страхових платежів сплачених ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» та включених до складу витрат АТ «Артем-Банк» становить 10 907 329,78 грн.

3) З ТОВ «СК «Євростандарт» Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0902/48-815 від 02.09.2013 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 02.09.2013 і діє до 31.12.2013 року включно.

Загальний розмір страхових платежів сплачених ТОВ «СК «Євростандарт» та включених до складу витрат АТ «Артем-Банк» становить 4 590 409,91 грн.

4) З ТОВ «Відродження України» (з 2012 року ТДВ «СК «Рада» у зв'язку зі зміною назви):

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 1101/04-15 від 01.11.2010 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами, які страхуються в межах даного договору. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,5 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Додатковою угодою № 29 від 03.01.2013 року визначено страхову суму у розмірі 32 226 641,13, страховий платіж складає 161 133,21 грн., строк страхування з 03.01.2013 по 31.01.2013 року.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 1105/01-15 від 05.11.2012 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами, які страхуються в межах даного договору. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,5 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 05.11.2012 і діє до 30.10.2013 року включно.

Загальний розмір страхових платежів сплачених ТДВ «СК «Рада» та включених до складу витрат АТ «Артем-Банк» становить 325 934, 58 грн.

5) З ТДВ «СК «Дельта Ре»:

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0203/52-286 від 03.02.2014 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами, які страхуються в межах даного договору. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 03.02.2014 і діє до 31.12.2014 року включно.

- Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 0203/53-286 від 03.02.2014 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами, які страхуються в межах даного договору. Страховий тариф встановлюється у розмірі 0,75 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 03.02.2014 і діє до 31.12.2014 року включно.

Загальний розмір страхових платежів сплачених ТДВ «СК «Дельта Ре» та включених до складу витрат АТ «Артем-Банк» становить 9 302 316, 51 грн.

6) З ТДВ СК «Арго» укладено Генеральний договір добровільного страхування кредитів № 010715К від 01.07.2015 відповідно до умов якого предметом договору є майнові інтереси АТ «Артем-Банк», пов'язані з матеріальними збитками, які завдані Банку внаслідок невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх обов'язків, передбачених кредитними договорами. Страховий тариф встановлюється у розмірі 1 % від страхової суми, яка встановлюється щомісячно, виходячи з загального розміру залишку заборгованості по Кредитним договорам, укладеним між страхувальником та позичальниками, станом на кожне 01 число місяця, що підтверджується відповідними документами. Договір страхування набуває чинності з 03.02.2014 і діє до 31.12.2014 року включно.

Загальний розмір страхових платежів сплачених ТДВ СК «Арго» та включених до складу витрат АТ «Артем-Банк» становить 6 634 245, 51 грн.

Як вказувалось вище, висновки відповідача щодо неправомірності віднесення позивачем до складу витрат сум страхових платежів по вищевказаним Договорам добровільного страхування кредитів зроблені з огляду на відсутність об'єкта страхування, а саме: майнові інтереси, пов'язані зі збитками внаслідок невиконання (неналежного виконання) позичальником умов та строків виконання фінансових зобов'язань у зв'язку з тим, що умовами кредитних договорів передбачено погашення кредитів після закінчення дії договору страхування, внаслідок чого відсутній страховий ризик.

Судом встановлено, що в період з 2013 по 2014 роки позивач уклав ряд кредитних договорів, а саме договір про відкриття кредитної лінії № 11/13 від 05.09.2013 з ТОВ «Інвестиційна компанія «МАКТОРГ», Кредитний договір № 24/13 від 29.10.2013 року з ТОВ «Шлях» та Кредитний договір № 969-978-ЮО від 31.07.2014 з ДАКХ «Артем».

Відносини у сфері страхування, які спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб визначено Законом України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР (надалі - Закон N 85/96-ВР).

Статтею 1 вказаного Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно дост. 8 цього ж Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 16 Закону N 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

З наведених норм вбачається, що страхування спрямовано на захист страхувальника від майнових втрат у разі настання несприятливих непередбачуваних подій (страхових випадків) за рахунок отримання грошових коштів (страхового відшкодування), а страхувальник зобов'язується сплатити відповідні кошти (страхові платежі).

Отже, потенційна можливість отримати грошову компенсацію (страхове відшкодування) у разі настання страхового випадку має економічну цінність для позивача та обумовлює для нього господарський характер страхових послуг.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз викладеного свідчить, що страхування, як спосіб захисту осіб від настання певних подій, обумовлених договором страхування не включає такої ознаки як обов'язкове та неминуче настання відповідної події. Страховий випадок може статися, а може і не статися, але сутність страхування полягає у тому, що застрахована особа за плату страховику отримує захист від наслідків можливого настання відповідної події. Надання страхових послуг має у своїй суті не лише виплату страхового відшкодування, а й надання застрахованій особі захисту. Зазначена правова позиція підтверджується Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2015 р. у справі № К/800/45238/14.

Крім того, до повноважень відповідача належить лише контроль за дотриманням суб'єктом господарювання податкового законодавства, тоді як оцінка ефективності діяльності платника перебуває поза межами компетенції органів Державної фіскальної служби України. Обґрунтованість витрат платника, які зменшують у цілях оподаткування отримані ним доходи, не може оцінюватися з точки зору їх доцільності та раціональності для досягнення економічного результату.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до складу витрат страхові платежі в сумі 4 274 002 грн. та як наслідок відсутність порушень з боку останнього п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5 ст. 138, пп. 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України.

Встановлена правомірність включення позивачем до складу витрат вказаної суми страхових платежів в сумі 4 274 002 грн. прямо вказує на доцільність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2016 року № 0007161406.

Також здійснюючи перевірку правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), неподаткових доходів встановлених законодавством, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства і зокрема правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 06.03.2013 року по 31.12.2015 року, контролюючим органом встановлено його заниження у загальній сумі 61 296,00 грн.

Як вбачається з матеріалів Акту перевірки заниження податку на додану вартість за період з 06.03.2013 року по 31.12.2015 року здійснено позивачем у зв'язку із неподанням розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, у вигляді додатку до декларації з податку на додану вартість, не нарахування та не слати податку на додану вартість до бюджету з постачання особою-нерезидентом послуг банку, місце постачання яких розташоване на митній території України, що в свою чергу, на думку відповідача, призвело до порушення позивачем вимог абз. «а» п.п. 14.1.185, п. 14.1, ст. 14, п.180.2, п. 180.3 ст. 180, абз. «б», п. 185.1 ст. 185, абз. «в», «д» п. 186.3 ст. 186, п. 187,1 ст. 187, пп. 190.2 ст. 190, п. 202.1 ст. 202, п. 208.1, п. 208.2,п. 208.4 ст. 208 Податкового кодексу України.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог абз. «а» п.п. 14.1.185, п. 14.1, ст. 14, п.180.2, п. 180.3 ст. 180, абз. «б», п. 185.1 ст. 185, абз. «в», «д» п. 186.3 ст. 186, п. 187,1 ст. 187, пп. 190.2 ст. 190, п. 202.1 ст. 202, п. 208.1, п. 208.2,п. 208.4 ст. 208 Податкового кодексу України в частині неподання розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, у вигляді додатку до декларації з податку на додану вартість, не нарахування та не слати податку на додану вартість до бюджету з постачання особою-нерезидентом послуг банку, місце постачання яких розташоване на митній території України суд вказує про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Артем-Банк» отримано від нерезидента S.W.I.F.T (Королівство Бельгія) телекомунікаційні та інформаційні послуги, оплата за отримання яких здійснювалась згідно інвойсів SWIFT, а саме:

- березень 2013 року: 4518,4 євро (46 986,36 грн.), 166 євро (1726,22), оплата 11.03.2013 року;

- квітень 2013 року: 166 євро (1730,2 грн.), оплата 10.04.2013 року;

- травень 2013 року: 166 євро (1742,8 грн.), оплата 13.05.2013 року;

- червень 2013 року: 166 євро (1728,07 грн.) оплата 09.07.2013 року;

- липень 2013 року: 166 євро (1704,99 грн.) оплата 09.07.2013 року;

- серпень 2013 року: 266 євро (2 828, 83 грн.) оплата 08.08.2013 року;

- вересень 2013 року: 166 євро (1751,69 грн.), оплата 06.09.2013 року;

- жовтень 2013 року: 166 євро (1800, 78 грн.), оплата 08.10.2013 року;

- листопад 2013 року: 166 євро (1782,21 грн.), оплата 13.11.2013 року;

- грудень 2013 року: 166 євро (1812,59 грн.), оплата 09.12.2013 року;

- січень 2014 року: 166 євро (1803,7 грн.), оплата 09.01.2014 року;

- лютий 2014 року: 166 євро (1950,74 грн.), оплата 07.02.2014 року;

- березень 2014 року: 4210,73 євро (54 333,87 грн.), 166 євро (2142,01 грн.), оплата 07.03.2014 року;

- квітень 2014 року: 166 євро (2889,25 грн.).ю оплата 10.04.2014 року;

- травень 2014року: 166 євро (2654,92 грн.), оплата 12.05.2014 року;

- червень 2014 року: 166 євро (2620,9 грн.), оплата 12.06.2014 року;

- липень 2014 року: 166 євро (2692,81 грн.), оплата 09.07.2014 року;

- серпень 2014 року: 166 євро (2919, 66 грн.), оплата 12.08.2014 року;

- вересень 2014 року: 166 євро (2785,06 грн.), оплата 11.09.2014 року;

- жовтень 2014 року: 166 євро (2743,67 грн.), оплата 10.10.2014 року;

- листопад 2014 року: 166 євро (3186,82 грн.) оплата 14.11.2014 року;

- грудень 2014 року: 166 євро (3241,19 грн.), оплата 12.12.2014 року;

- січень 2015 року: 166 євро (3089,66 грн.), оплата 13.01.2015 року;

- лютий 2015 року: 166 євро (4649,27 грн.), оплата 10.02.2015 року;

- березень 2015 року: 4658,87 євро (107 226,91 грн.), 166 євро (3820,6 грн.) оплата 16.03.2015 року;

- квітень 2015 року: 166 євро (4215,35 грн.), оплата 07.04.2015 року;

- травень 2015 року: 166 євро (3835,24 грн.), оплата 12.05.2015 року;

- червень 2015 року: 166 євро (3960,57 грн.), оплата 11.06.2015 року;

- липень 2015 року: 166 євро (4009,06 грн.), оплата 10.07.2015 року;

- серпень 2015 року: 166 євро (3868,5 грн.), оплата 11.08.2015 року;

- вересень 2015 року: 166 євро (4036,31 грн.), оплата 11.09.2015 року;

- жовтень 2015 року: 166 євро (4054,38 грн.), оплата 12.10.2015 року;

- листопад 2015 року: 166 євро (4048,13 грн.), оплата 12.11.2015 року;

- грудень 2015 року: 166 (4158,19 грн.), оплата 10.12.2015 року.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З аналізу змісту Постанови Правління Національного Банку України «Про встановлення особливостей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та затвердження Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України» від 25.09.2013 року № 387 SWIFT є міжнародною міжбанківською системою передавання інформації та здійснення платежів, яка надає відповідні послуги.

За приписами підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Тобто, аналіз викладеного свідчить, що операції з отримання банком послуг міжнародної системи фінансових телекомунікацій S.W.I.F.T., відповідно до підпункту 196.15 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг розрахунково-касового обслуговування, до яких віднесені розрахункові операції, що проводяться з використанням міжнародних, внутрішньодержавних платіжних систем та систем телекомунікацій.

Крім того, судом враховано, що відповідно до положень Постанови Правління Національного Банку України «Про затвердження Переліку типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування» від 15.11.2011 року № 400 не об'єктом оподаткування операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною та розрахункові операції, що проводяться з використанням міжнародних, внутрішньодержавних, внутрішньобанківських та інших платіжних систем (п. 4 та 4.13 Постанови).

Отже, аналіз викладеного дає підстави дійти висновку, що послуги, які надані «Артем-Банк» міжнародною міжбанківською системою передавання інформації та здійснення платежів SWIFT з урахуванням положень підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість, що вказує на необґрунтованість висновків контролюючого органу та відсутність підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також як вказується в Акті перевірки, контролюючим органом встановлено несвоєчасне повідомлення про відкриття/закриття банківських рахунків до органів ДФС, а саме:

-2600520011001.980 на 2 дні, дата отримання повідомлення - 08.08.2014 року;

- 2635922506701.980 на 2 дні, дата отримання повідомлення - 28.05.2014 року;

- 2650610001304.840 на 2 дні, дата отримання повідомлення - 08.08.2014 року;

- 2630320204206.978 на 7 днів, дата отримання повідомлення - 03.06.2014 року.

У зв'язку з наведеним відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем положень п. 69.2 статті 69 Податкового кодексу України та наявності підстав для застосування суми штрафних санкцій у розмірі 1360 грн.

Оцінюючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на предмет його законності та відповідності нормам чинного законодавства, суд керується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Артем-Банк» відкрито клієнтам наступні рахунки:

- 2600520011001.980 - 06.08.2014 року;

- 2635922506701.980 - 26.05.2014 року;

- 2650610001304.840 - 06.08.2014 року;

- 2630320204206.978 - 02.06.2014 року.

Статтею 69 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунка (включаючи день відкриття/закриття).

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.12.2013 № 853 (чинного в момент виникнення спірних правовідносин) Національний банк України, банки та інші фінансові установи не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунків платників податків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України.

Аналіз викладеного свідчить, що позивач за наслідками відкриття вищевказаних рахунків в силу приписів статті 69 Податкового кодексу України та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів зобов'язаний був не пізніше наступного робочого дня подати відомості про це в електронному вигляді на адресу Інформаційного порталу Міністерства доходів і зборів України.

При цьому в матеріалах справи містяться копії квитанцій з комп'ютерної програми «M.E.DOC IS» про доставку файлів повідомлень про відкриття вищевказаних рахунків клієнтам Банку до Інформаційного порталу Міндоходів.

Зокрема, згідно долучених до матеріалів справи квитанцій вбачається, що позивачем повідомлено про відкриття рахунків 2600520011001.980 - 06.08.2014 року; 2635922506701.980 - 26.05.2014 року; 2650610001304.840 - 07.08.2014 року та 2630320204206.978 - 03.06.2014 року.

Тобто в строки визначені чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством АТ «Артем-Банк» повідомлено про відкриття вищевказаних рахунків, що в свою чергу спростовує висновки контролюючого органу викладені в Акті перевірки відносно порушень положень п. 69.2 статті 69 Податкового кодексу України.

Аналіз викладеного свідчить про відсутність підстав для застосування відносно позивача штрафних санкцій у розмірі 1360 грн.

Проте, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в Акті перевірки щодо порушення позивачем пп. 213.2.4 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України у зв'язку із заниженням АТ «Артем-Банк» в 1 кварталі 2014 року особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами на загальну суму 31 000 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалась діяльність з продажу облігацій, емітентом яких є ТОВ «ІБК «Артем», а саме 09.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Артем-Банк» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Артем» (покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № ДД-1-14 від 09.01.2014 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити 334172 іменні цільові бездокументарні облігації ТОВ «ІБК «Артем», номінальною вартістю 84,00 грн. та загальною вартістю 28 070 448,00 грн. та 34870 іменних цільових бездокументарних облігацій ТОВ «ІБК «Артем», номінальною вартістю 84,00 грн. та загальною вартістю 2 929 080,00 грн.

Як вказувалось позивачем та не заперечувалось відповідачем фактична сплата за цінні папери згідно вказаного договору відбулась 02.04.2014 року грошовими коштами в розмірі 30 999 528, 00 грн.

За приписами пп. 213.1.7 п. 213.1 ст.213 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, крім іншого є операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, де відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами, крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів.

Відповідно до положень п. 214.8 ст. 214 Податкового кодексу Країни базою оподаткування особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами є договірна вартість цінних паперів або деривативів, визначена у первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією з продажу, обміну або інших способів їх відчуження.

При цьому положеннями п. 213.2.4 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначені операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, а саме: операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції щодо здійснення внеску до статутного капіталу, а також операції за участю векселедавця, заставодавця та іншої особи, що видала або урахувала ордерний або борговий цінний папір з видачі, урахування та погашення цінних паперів.

Тобто, вищевказаною нормою чинною на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось звільнення від оподаткування операції між емітентом та платником податку з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску.

Проте, аналіз укладеного між позивачем та ТОВ «ІБК «Артем» договору купівлі-продажу цінних паперів № ДД-1-14 від 09.01.2014 свідчить про відсутність обставин визначених підпунктом 213.2.4 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України, зокрема щодо вчинення операції викупу та повторного продажу за грошові кошти цінних паперів, а тому суд приходить до висновку, що дія вказаного статті не поширює свою дію на правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «ІБК «Артем», а відтак позивач є платником особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та деривативами, який останнім сплачено не було, що свідчить про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 007181406.

При цьому доводи позивача щодо протиправності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 007181406, оскільки при винесенні даного рішення пп. 213.1.7 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України було виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 року, а тому станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення норма даної статті була нечинною, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем під час здійснення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовувались положення Податкового кодексу України в редакції чинній на час здійснення відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2016 року № 0007161406, № 0007171406, № 0007201406 прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда