Постанова № 59661198, 01.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2016 року № 826/7293/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у скороченому провадженні засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Атек" про стягнення заборгованості у розмірі 1152500,19 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Атек» про стягнення заборгованості в сумі 17 827 905,57 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідач має податковий борг на загальну 17 827 905,57 грн, який на день звернення до суду відповідачем не сплачений і існує більше 60 днів з дня надсилання податкової вимоги. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що є підставою для звернення до суду про стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідач - приватне акціонерне товариство «Атек» - заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 №0002101520, №0002111520 та податкових декларацій: за 4 місяць 2015 року на суму 13 845 грн, за 3 місяць 2015 року на суму 49 209 грн, за 2 місяць 2015 року на суму 61 010 грн, за 11 місяць 2014 року на суму 8778 грн, за 10 місяць 2014 року на суму 9865 грн, за 9 місяць 2014 року на суму 8101 грн, за 6 місяць 2014 року на суму 19 363 грн, за 5 місяць 2014 року на суму 36857 грн, за 4 місяць 2014 року на суму 31 067 грн, за 2 місяць 2014 року на суму 7531 грн, за 1 місяць 2014 року на суму 2282 грн, за 12 місяць 2013 року на суму 117 579 грн, за 11 місяць 2013 року на суму 3815 грн, за 10 місяць 2013 року на суму 4740 грн, за 8 місяць 2013 року на суму 71 424 грн, за 7 місяць 2013 року на суму 90102 грн., за 5 місяць 2013 року на суму 5898 грн., за 4 місяць 2013 року на суму 807 грн, за 12 місяць 2012 року на суму 130 932 грн, за 11 місяць 2012 року на суму 774 грн, за 10 місяць 2012 року на суму 1467 грн, за 9 місяць 2012 року на суму 42 455 грн.

Також, заборгованість відповідача з земельного податку виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 №0003931103, № 0003941103 та податкової декларації за 2016 рік в сумі 6 330 937,62 грн., податкової декларації за 2015 рік на суму 3 537 195,31 грн. податкової декларації за 2014 рік на суму 3 537 195,31 грн., податкової декларації за 2013 рік на суму 3 537 195,31 грн., податкової декларації за 2012 рік на суму 3 537 195,31 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість по податку на нерухоме майно в сумі 908,06 грн., яка виникла на підставі податкової декларації на нерухоме майно.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаних вище податкових деклараціях є узгодженою.

За приписами п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу "безнадійним".

Заборгованість відповідача, що виникла на підставі податкових декларацій за 4 місяць 2013 року на суму 807 грн, за 12 місяць 2012 року на суму 130 932 грн, за 11 місяць 2012 року на суму 774 грн, за 10 місяць 2012 року на суму 1467 грн, за 9 місяць 2012 року на суму 42 455 грн. та податкової декларації за 2013 рік знаходиться поза межами строку давності 1095 днів, а відтак є безнадійною податковою заборгованістю, отже позов у вказаній частині не підлягає задоволенню.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по земельному податку, яка виникла на підставі податкової декларації за 2016 рік

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість, яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 №0003931103, № 0003941103, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

З матеріалів справи вбачається, що строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.02.2016 №0003931103, № 0003941103 на час звернення до суду з даним позовом не закінчився, а відтак податкове зобов'язання визначене згадуваними податковими повідомленнями-рішеннями є неузгодженим, що вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача зобов'язання в сумі 2 097 177,82 грн.

Щодо заборгованості яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 27.03.2013 №0002101520, №0002111520, суд зазначає, що оскільки станом на час вирішення справи закінчився строк на оскарження таких податкових повідомлень-рішень, доказів оскарження та/або скасування таких податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано, отже сума визначена такими податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженою.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було скеровано податковим органом вимогу від 22.12.2008 на суму 274 141,57 грн., яка отримана відповідачем 29.12.2008, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Щодо посилання позивача на процедуру у справі про банкрутство щодо позивача, суд зазначає, що позивачем не надано жодного доказу порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ щодо ПрАТ «Атек» останній не перебуває у стані припинення, також відсутній запис про провадження у справі про банкрутство.

Крім того, позивач вказує, що провадження у справі про банкрутство було порушено в 2011 році, а заборгованість позивача виникла за період 2012 - 2016 роки, тобто є поточною та на таку заборгованість не поширюється мораторій.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: по податку на додану вартість на суму 976 065,19 грн.; по земельному податку на суму 13 405 328,24 грн.; по податку на нерухоме майно на суму 908,06 грн. В решті позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 1832, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Атек» податковий борг шляхом стягнення з усіх розрахункових рахунків: з податку на додану вартість у розмірі 976 065 грн (дев'ятсот сімдесят шість тисяч шістдесят п'ять ) грн. 19 коп. на бюджетний рахунок №311190029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; з земельного податку в сумі у розмірі 13 405 328,24 грн (тринадцять мільйонів чотириста п'ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 24 коп. на розрахунковий рахунок №33218811700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010500, одержувач: УДКС у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 37962074; з податку на нерухоме майно в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 06 коп. на розрахунковий рахунок 31411513700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 18010400, одержувач УДКС у Святошинському районі м. Києва.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда