Постанова № 59660830, 08.08.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

08 серпня 2016 року Справа № 814/1445/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомВійськової частини 3039 Національної гвардії України, вул. Косіора, 2, Миколаїв, 54039

доДержавної фінансової інспекції у Миколаївській області, вул. Спаська, 42-А, Миколаїв, 54001

третя особаВійськовий прокурор Миколаївського гарнізону, вул. Нікольська, 18-а, Миколаїв, 54000 провизнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправними дії, ВСТАНОВИВ:

Військова частина 3039 Національної гвардії України (далі по тексту - позивач, військова частина), посилаючись на безпідставність висновків оспорюваного рішення контролюючого органу, звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила (далі по тексту позовної заяви): 1. Визнати дії суб'єкта владних повноважень - Державну фінансову інспекцію в Миколаївській області, у розділі встановлення фінансових порушень з боку військової частини 3039 Національної гвардії України, відповідно до вимоги «щодо усунення порушень законодавства» від 24.06.2016 р. за №14-08-14-14/2574, у сумі 164,79тис. грн. - протиправними; 2. Вимогу Державної фінансової інспекції в Миколаївській області від 24.06.2016 р. №14-08-14-14/2574 «щодо усунення порушень законодавства» - скасувати.

Відповідач позов не визнав, вказавши на наявність порушень, що слугували підставою для формування вимоги, та невірне обрання способу захисту позивачем, який в даному випадку не має право звернення до суду з таким позовом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

В травні 2016 року Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 25.11.2014р. по 12.04.2016 р., в ході якої встановлено ряд порушень, а саме відсутність (нестачу) окремих матеріальних цінностей на загальну суму 164,79 тис. грн., придбаних військовою частиною протягом червня 2014 року - грудня 2015 р., які рахуються по бухгалтерському обліку, чим порушено ч.ч.1, 5 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV, п.2.2 Тимчасової інструкції з питань ведення бухгалтерського обліку військового майна номенклатури автобронетанкової (автомобільної) служби у внутрішніх військах МВС України, затвердженої наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 24.06.2011 р. ;№195, п.4 наказів військової частини від 01.10.2014 р. №27 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2014 році», від 31.12.2014 р. №270 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику в 2015 році», п.6 Положення про облікову політику, затвердженого наказом від 30.12.2015 р. №842, п.1, п.2 Функціональних обов'язків начальника складу автомобільного майна, затверджених командиром військової частини 3039 25.11.2015 р., п.1 Функціональних обов'язків командира патрульної роти на автомобілях, затвердженої командиром в/ч 3039 25.11.2015 р., п.1 договорів про повну матеріальну відповідальність в частині незабезпечення наявності і зберігання майна, про що 06.06.2016 року відповідачем складено відповідний Акт №14-24/43.

14.06.2016 р. позивачем було направлено заперечення проти зазначеного Акта.

01.07.2016 р. позивач отримав від відповідача Висновок на заперечення до акта планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності від 23.06.2016 р за №14-08-14-14/2559, яким всі заперечення відхилені.

01.07.2016 р. позивачу направлено Вимогу № 14-08-14-14/2574 від 24.06.2016 р. про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією.

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контролюючий орган має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція висловлена в рішенням Верховного Суду України у справі № № 21-40а14 (постанова ВСУ від 15.04.2014).

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний