Ухвала суду № 59660672, 05.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

05 серпня 2016 року

Справа № 808/2352/16

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом ПАТ “РОДОВІД БАНК”

до відповідачів: 1. Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

2. Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

3. Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових вимог та рішення про опис майна у податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується - суд) надійшов адміністративний позов ПАТ "РОДОВІД БАНК" (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (Орджонікідзевський район м.Запоріжжя) від 08.07.2016 р. №3182-17, Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 11.07.2016 р.№462-17, податкову вимогу від 14.07.2016 р. №594-17 та Рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2016 р. №219 Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 КАС України.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного:

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою цієї статті визначено, що за подання до адміністративного суду позову

- позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору - 1 розмір мінімальної заробітної плати та

- позову майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

Разом з тим, за приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних вимог майнового і немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 08.07.2016 р. №3182-17, від 11.07.2016 р.№462-17, від 14.07.2016 р. №594-17 та Рішення про опис майна у податкову заставу від 14.07.2016 р. №219.

Оскільки, в даному випадку, безпосереднім наслідком скасування рішення відповідача (суб'єкта владних повноважень) - є зміна складу майна позивача, суд поприходить до висновку, що вимоги позивача про скасування останнього носять майновий характер.

Тому позивач має сплатити судовий збір за майновими вимогами (про скасування податкових вимог) та за немайновою вимогою (про скасування рішення про опис майна у податкову заставу).

До матеріалів позову позивачем додано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.

Згідно ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу суду до встановленої дати, з урахуванням вимог пункту 4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року № 1149) доказів щодо виправлення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.106, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" - залишити без руху.

Надати Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" строк для усунення недоліків позовної зави до 12 вересня 2016 року

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу суду та фактичного отримання судом до встановленої дати належним доказів сплати суми судового збору.

Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК", що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію даної ухвали надіслати Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК".

Ухвала набирає чинності у відповідності до ст. 254 КАС України.

Ухвалу може бути оскаржено у відповідності до ст. 186 КАС України.

Суддя О.М. Нечипуренко