Ухвала суду № 59660306, 08.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 серпня 2016 року

справа № П/811/3483/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі № П/811/3483/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова» до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області (Відповідач-1), Міністерства аграрної політики та продовольства України (Відповідач-2), Департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської обласної державної адміністрації (Відповідач-3) про визнання протиправними рішень та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням змін до позову (а.с. 114) просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення винесене відповідачем 1, 2, 3 про відмову у перерахуванні ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами в розмірі 231863 грн., що формене листами від 16.02.216 року № 144/01-42/14 та від 18.02.2016 року № 37-21-4-15/2134.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» 231 863 грн. часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року адміністративний позов в частині вимоги про стягнення коштів з Державного бюджету України залишено без розгляду.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова є юридичною особою (ідентифікаційний код 03757146). (том № 1 а.с. 13)

31.08.2012 року Відповідач-1 видав позивачу довідку про право останнього на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученим кредитом (позикою) за рахунок коштів Державного бюджету України на 2012 рік. (том № 1 а.с. 15)

Розмір неотриманої компенсації становить 231863,54 грн.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.10.2012 № 632 ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» включено до розподілу бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб’єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками. (том № 1 а.с. 16-21).

Станом на завершення бюджетного 2012 року позивач зазначену суму компенсації не отримав.

З 1 січня 2013 року Відповідач-1 зареєстрував кредиторську заборгованість Державного бюджету України перед позивачем, проте протягом 2013-2015 років вказана заборгованість виплачена не була.

15 грудня 2015 року позивачем подано до суду даний позов.

Листом № 2/1 від 11.01.2016 року позивач звернувся до відповідачів з проханням перерахування часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами в сумі 231863 грн. на рахунок ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова».

Листами № 144/01-42/14/1 від 16.02.2016 року та № 37-21-4-15/2134 від 18.02.2016 року Відповідачі 1, 2 повідомили позивача, що виплата вказаної вище суми буде здійснена за умови її передбачення у Державному бюджету України на наступний рік., оскільки у 2013-2015 роках кошти на такі виплати в бюджеті не передбачались. (том № 1 а.с. 116-117)

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Нормами ч. 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її права чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм права особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб’єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов’язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на моменту звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб’єктивних прав та обов’язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов’язку.

Отже, рішення суб’єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб’єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб’єктивні права та обов’язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право шляхом покладання на цю особу будь-якого обов’язку.

Зі змісту оскаржуваних рішень 16.02.216 року № 144/01-42/14 та від 18.02.2016 року № 37-21-4-15/2134 вбачається, що останні по суті є листами-відповідями на звернення позивача щодо невиплати часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами. При цьому вказані листи не містять висновків про відмову позивачу у виплаті з Державного бюджету України належної йому частки компенсації. Навпаки відповідачами визнається кредиторська заборгованість Державного бюджету України перед позивачем на вказану вище суму компенсації.

З огляду на вказане колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржувані листи відповідачів самі по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб’єктивні права та обов’язки ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова» шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладання на нього будь-якого обов’язку, а отже, рішення оформлені листами відповідача 1, 2 є лише результатом розгляду листа позивача та безпосередньо не порушують його права та інтереси.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що оскаржувані листи не є рішеннями, які породжують права та обов’язки відносно ТОВ «Агрофірма ім. Чкалова», а відтак постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чкалова» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі № П/811/3483/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко