Рішення № 59660086, 03.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Лапчевської О.Ф.

при секретарі: Литвиненко Р.С.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року

в с т а н о в и л а :

Справа№ 761/16754/15-ц № апеляційного провадження:№22-ц/796/6366/2016Головуючий у суді першої інстанції О.А.СавицькийДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д.ПоливачРішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року задоволено позов ПАТ«Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ«Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року в розмірі 42748 доларів США 39 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 1146429 грн. 74 коп., з яких: 15772доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить грн. 76 коп. - сума поточної заборгованості за кредитом, 12242 долара США 17 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 328311 грн. 50 коп. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 234 долара США 86 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 6298 грн. 49 коп. - сума поточної заборгованості за відсотками, 14499 доларів США 36 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 388845 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками; стягнуто 498359 грн. 99 коп., з яких: 285536 грн. 69 коп. - сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, 178665 грн. 79 коп. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів, 18392грн. 82 коп. - сума 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості, 15764 грн. 69 коп. - сума 3% річних від суми прострочених процентів.Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову чи повернути справу до суду першої інстанції на новий розгляд. Вважають, що судом порушено порядок, встановлений для вирішення питання, допущено однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допущено порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно ст.ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення.

Вважають, що суд першої інстанції повинен був за клопотанням відповідачів відкласти розгляд справи, а у разі неявки відповідачів ухвалити у справі заочне рішення на підставі ст. ст. 169, 224 ЦПК України. Звернули увагу на те, що згідно наданого банком розрахунку останній платіж за кредитним договором було проведено 13.10.2011 року, а отже на підставі ст.ст. 257, 258 ЦК України пройшли строки загальної та спеціальної позовної давності, а тому і відсутні правові підстави для задоволення позову у частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив суд її відхилити, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. ОСОБА_2 через канцелярію суду 01.08.2016 року подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із тяжкою хворобою. Колегія суддів не вбачала підстав для відкладення розгляду справи, оскільки повторна неявка відповідачів не перешкоджає розгляду скарги, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, задовольняючи позовні вимоги ПАТ«Родовід Банк» суд виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалі справи, 20.09.2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року, відповідно до умов якого останній було надано кредит у розмірі 25000 доларів США строком до 20.09.2017 року, на умовах сплати за користування кредитом 15% річних.

11.01.2008 року ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_2 було укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року згідно умов якого позивач надає ОСОБА_6 35000 доларів США строком до 20.09.2007 року.

Крім того, 23.10.2008 року між «ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_6 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року згідно з умовами якої було встановлено відсоткова ставка в розмірі 17% річних.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки від 20.09.2007 року.

Договором №1 від 11.01.2008 року про внесення змін до договору поруки за кредитним договором №37.3/СЖ-006.07.1 від 20.09.2007 року сторони домовились, внести зміни в п. 1.2 договору поруки, а саме зазначили нову суму кредиту у розмірі 35000 доларів США.

Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов'язання за умовами договору в результаті чого, станом на 31.07.2015 року має заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк» по кредиту та нарахованих відсотків.

Так, відповідно до п. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а частиною 2 цієї статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Судом було вірно встановлено, що відповідачами не виконано зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом у строки, визначені кредитним договором, внаслідок чого заборгованість, яка утворилася підлягає стягненню з відповідачів в розмірі 42748,39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016року становить 1146429,74 грн.

Висновок суду про можливість покладення в основу рішення розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, в частині стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (заборгованість за кредитом та відсотків) є вірним оскільки останній стороною відповідача не спростований в розрізі ст. 60 ЦПК України, а тому з відповідачів підлягає до солідарного стягнення на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість в розмірі 42748,39 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016року становить 1146429,74 грн., з яких: 15772 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 422974,76 грн. - сума поточної заборгованості за кредитом, 12242,17 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 328311,50 грн. - сума простроченої заборгованості за кредитом, 234,86 долара США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 6298,49 грн. - сума поточної заборгованості за відсотками, 14499,36 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.02.2016 року становить 388845 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо солідарного стягнення з відповідачів 498359,99 грн. 99 коп., з яких: 285536,69 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості за весь період, 178665,79 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення процентів за весь період, з огляду на таке.

Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції не надав належної оцінки розрахунку заборгованості в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та процентів по кредиту, наданого позивачем та не врахував п.1 ч.2 ст.258 ЦК України при визначенні розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідачів через неналежне виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Так, згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, у матеріалах справи наявна заява відповідачів про застосування строку позовної давності.

Отже, враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню в межах одного року, а тому необхідно зменшити розмір стягнутої з відповідачів на користь позивача пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості з 285536 грн. 69 коп. до 77084 68 коп.; пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту з 178665 грн. 79 коп. до 86503 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот три) грн. 14 коп., та зменшити загальний розмір стягнутої пені, суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості, суми 3% річних від суми прострочених процентів з 498359 грн. 99 коп. до 197745 грн. 33 коп.

Щодо доводів відповідачів про відсутність підстав для задоволення позову в цілому у зв'язку з пропуском банком позовної давності, то зазначена обставина не відповідає дійсності, оскільки відповідно до руху коштів по особовому рахунку позичальника 23.04.2013 року було сплачено 400 дол. США прострочених процентів. Саме з зазначеної дати необхідно рахувати позовну давність. Банк звернувся до суду з даним позовом 10.06. 2015 року, тобто в межах позовної давності.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності розгляду судом даного спору у заочному порядку на підставі вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать наявним у матеріалам справи доказам.

Колегія суддів вважає, що суд, стягнувши пеню за весь період прострочення зобов'язань, допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (в частині вимог позивача), що є підставою у відповідності до положень ст. 309 ЦПК України для його зміни, а саме зменшення розміру стягнутої судом пені.

З урахування застосування судом ст. 82 ЦПК України та на підставі ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь держави у розмірі 2693,79 грн. з урахуванням сплачених сум судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості з 285536 (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 69 коп. до 77084 (сімдесят сім тисяч вісімдесят чотири) 68 коп.; пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту з 178665 (сто сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 79 коп. до 86503 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот три) грн. 14 коп.; зменшити загальний розмір стягнутої пені, суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості, суми 3% річних від суми прострочених процентів з 498359 (чотириста дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 99 коп. до 197745 (сто дев'яносто сім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 33 коп.

В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2693 (дві тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 79 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: