Ухвала суду № 59660078, 03.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А [1]

03 серпня 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Прокопчук Н.О., вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним, ―

В С Т А Н О В И ЛА :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Однак апеляційне провадження в даній справі не може бути відкрите виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 ЦПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно вимог статті 73 ЦПК суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Апеляційну скаргу було подано з пропуском строку апеляційного оскарження, заявником порушено питання про поновлення строку, обґрунтовуючи це тим, що текст оскаржуваного рішення Шевченківського районного суду м. Києва було виготовлено після спливу десятиденного строку на його апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема журналу судового засідання, представник позивача був присутній в судовому засіданні під час ухвалення оскаржуваного рішення (а.с.46-47), та отримав копію вступної та резолютивної частини рішення 06.06.2016 року (а.с.49).

Відповідно до змісту вступної та резолютивної частини рішення суду, представнику ОСОБА_2 було роз'яснено порядок та строки оскарження судового рішення в апеляційному порядку. (а.с. 48).

Виходячи з викладеного, початок перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду розпочався з 06.06.2016 року, тобто з моменту оголошення вступної та резолютивної частини ухвали суду.

Копію повного тексту рішення представник позивача ОСОБА_1 отримав 21.06.2016 року, про що свідчить його розписка, наявна в матеріалах справи (а.с.55).

Апеляційна скарга до суду першої інстанції була подана 25.07.2016 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження та більше ніж через місяць після отримання копії повного тексту рішення, при цьому відсутні належні обґрунтування та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, після сплину строку на її оскарження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, яким серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Законом, а саме ст.ст. 27, 31 ЦПК України особи, що беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, і лише одним обов'язком: добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.

А відтак, посилання заявника на отримання копії повного тексту рішення суду першої інстанції після спливу строку на апеляційне оскарження як на підставу для поновлення процесуального строку слід визнати неповажними, оскільки ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_1 був обізнаний про ухвалення судом оскаржуваного рішення, в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що позивач чи його представник зверталися до суду із заявами про видачу копії судового рішення до 21.06.2016 року та їх заяви не були розглянуті чи їм було відмовлено у видачі копії повного тексту рішення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що копія повного тексту рішення була отримана ОСОБА_1 21.06.2016 року, а з апеляційною скаргою на вказане рішення суду він звернувся 25.07.2016 року.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить даних, що ОСОБА_2 та його представник були позбавлені можливості звернутись до суду з апеляційною скаргою в межах строку, визначеного ст. 294 ЦПК України.

Не долучено відповідних доказів до апеляційної скарги, які б свідчили про поважність причин пропуску процесуального строку.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали апелянту необхідно подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші підстави для поновлення строку та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для надання стороні права на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Керуючись ст. 121, 294, 295, 297 ЦПК України, суддя, −

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2016 року - залишити без руху.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України він має право протягом тридцяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Попередити заявника - якщо протягом тридцяти днів він не подасть до суду заяву про поновлення строку, або вказані ним підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Суддя Прокопчук Н.О.

Справа № 761/6260/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11486/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.