Постанова № 59658606, 10.08.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/668/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 13078,63 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 10 серпня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 12 серпня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області ( далі Позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( далі Відповідач), якою просить: 1. Прийняти позовну заяву до провадження суду; 2. Розглянути справу без участі інспекції; 3. Винести судове рішення, яким стягнути податковий борг з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 із місцезнаходженням: 88000, АДРЕСА_1 у розмірі 13078,63 грн. по платежу 50 18010900 "орендна плата за землю"; 4. Направити ДПІ у м. Ужгороді постанову суду для виконання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 13078,63 грн. по платежу "орендна плата за землю", який станом на 17 травня 2016 року є несплаченим, а відтак позивач просить задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, одним з пунктів прохальної частини позовної заяви просив розглядати справу без його участі за наявними матеріалами справи (а.с. 7).

Відповідач у судове засідання не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до статті 128 частини 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про розгляд даної справи в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець за місцезнаходженням: 88000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ( а.с. 8).

Відповідно до статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Проте за відповідачем рахується заборгованість у сумі 13078,63 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу та обліковими картками платника ( а.с.а.с. 9-18).

Відповідно до статті 287 пункту 287.1 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 286 пунктом 286.2 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 287 пункту 287.3 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 57 пункт 57.1).

Так, відповідачем 19 лютого 2014 року самостійно було подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку на 2014 рік у розмірі 8369,20 грн. із щомісячною сплатою по 1195,60 грн. за 7 місяців 2014 року (а.с.а.с. 19, 20).

11 лютого 2015 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю, у якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання по орендній платі на 2015 рік у розмірі 4705,26 грн. із щомісячною сплатою по 1195,60 грн. за 4 місяці 2015 року. Однак самостійно задекларована сума земельного податку відповідачем не сплачено.

Відповідно до статті 129 пункту 129.1 підпункту 129.1.1 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до вищевказаної статті, відповідачу було проведено нарахування пені у розмірі 4,17 грн. (а.с. 9).

Станом на час розгляду справи Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не сплачено зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 13078,63 грн..

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 Податкового Кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідачу на підставі статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 08 жовтня 2013 року №600-17 про наявність податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, яка була отримана відповідачем, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема,застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового Кодексу України, У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заборгованість відповідача підтверджується також розрахунком заборгованості (а.с. 9) та наявними в матеріалах справи копіями облікових карток платника податків (а.с.а.с. 10-18).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекція у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 13078,63 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 13078,63 ( тринадцяти тисяч семидесяти восьми грн. 63 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко