Постанова № 59657893, 12.08.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5765/16-а

Провадження № 2-а/750/473/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О., з участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14.06.2016 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмову відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді; зобов'язання відповідача провести з 14.12.2015 року перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання заступника голови Деснянського районного суду м. Чернігова, згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області від 11.05.2016 року, здійснити індексацію та сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Одночасно позивач просила застосувати негайне виконання постанови суду в межах платежу за один місяць і висловила прохання розглянути справу за її відсутності.

Ухвалою судді від 15.06.2016 року відкрито скорочене провадження в справі та запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи, або заяву про визнання позову.

29.06.2016 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову. Відповідач вважає, що чинне пенсійне законодавство України не передбачає можливість перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, яке отримує позивача як суддя у відставці, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 01.07.2016 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з'явилися, при цьому представник відповідача про причини своєї неявки суд не повідомив.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач працювала на посаді заступника голови Деснянського районного суду м. Чернігова. З січня 2001 року вона перебуває у відставці, а з 01.01.2007 року - перебуває на обліку відповідача, який здійснює виплату позивачеві щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суми заробітної плати заступника голови Деснянського районного суду м. Чернігова.

13.05.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру її щомісячного довічного грошового утримання, в зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та, як наслідок цього, - заробітної плати працюючого заступника голови місцевого суду. До своєї заяви позивач додала довідку про обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 11.05.2016 № 03-38/871/16, видану територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Чернігівській області. Втім, у задоволенні заяви позивачу було відмовлено, про що відповідач проінформував її письмово (а. с. 5-14).

Вирішуючи заявлений спір суд виходить з наступного.

Статтею 126 Конституції України до основоположних принципів здійснення правосуддя в Україні віднесено принципи незалежності та недоторканності суддів.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів» (чинного на час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання), судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Після втрати вказаним Законом чинності на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI аналогічні положення були закріплені в частині третій статті 138 Закону № 2453-VI. З 01.10.2011 року положення частини третьої статті 138 Закону № 2453-VI викладено в іншій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Аналізуючи наведені законодавчі положення суд доходить висновку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить безпосередньо від розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді. При цьому, законодавець не обмежує розмір довічного грошового утримання судді у відставці розміром грошового утримання працюючого судді, діючим на дату призначення судді у відставці грошового довічного утримання.

У подальшому, Законом № 2453-VI права суддів у відставці було значно обмежено. Зокрема, частиною четвертою статті 141 цього Закону, в редакції Закону від 02.03.2015 № 213-VIII встановлено, що умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до правової позиції, викладеної в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005, конституційні права свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

В іншій справі Конституційний Суд України зазначив, що невід'ємною складовою статусу суддів є їх незалежність, яка забезпечується, у тому числі, гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту (підпункт 1.1 пункту 1 резолютивної частини рішення від 01.12.2004 № 19-рп/2004).

В пункті 7 рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 констатовано, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. У цьому рішенні крім того вказано, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності; разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання судді полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом № 2453-VІ .

В рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 18-рп/2011 зауважено, що виходячи з системного аналізу положень Закону щомісячне довічне грошове утримання судді - є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу; відмінністю щомісячного грошового утримання працюючого судді від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці полягає лише в тому, що судді, які мають право на відставку та продовжують працювати на посаді судді, цю виплату одержують виключно з Державного бюджету України, а судді у відставці - з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, в зв'язку із виходом у відставку позивач набула право на отримання за рахунок коштів Державного бюджету України не лише щомісячного грошового довічного утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого заступника голови місцевого суду, а й право на перерахунок його розміру в разі збільшення заробітної плати працюючого судді. Виходячи з гарантій, закріплених у Конституції України, вказані права позивача за жодних обставин не можуть бути обмежені або скасовані при прийнятті нових законодавчих актів.

За таких обставин, у відповідача не було правових підстав для відмови в задоволенні заяви позивача, оскільки такі дії грубо порушують її право на незалежність, яке гарантовано на конституційному рівні, а тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.

Суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини першої статті 256 КАС України та звернути постанову до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць, оскільки предметом спору є перерахунок та виплата щомісячного довічного грошового утримання за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 186 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити. Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести з 14.12.2015 року перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 в розмірі 90 % грошового утримання заступника голови Деснянського районного суду м. Чернігова, згідно довідки територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області від 11.05.2016 № 03-38/871/16, здійснити індексацію та сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 551 грн 20 коп. (за рахунок відповідних бюджетних асигнувань).

Постанова суду, в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В. О. Коверзнев