Рішення № 5965165, 06.10.2009, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-721/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

Головуючого, судді: Цибульського О.Є.,

при секретарі: Спічко А.В.,

з участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Гарант» про стягнення коштів згідно договорів позики, розписки, додаткової угоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Гарант» про стягнення коштів згідно договорів позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року та додаткової угоди від 01 червня 2009 року в розмірі 78147 доларів США, що відповідно до довідки Могилів-Подільського відділення № 263 ВАТ «Державний Ощадний банк України» від 10.06.2009 року про офіційний курс долара США по відношенню до української гривні, становить 594706 гривень, оскільки відповідач порушив умови договорів та додаткової угоди, і в добровільному порядку не повернув суму боргу у встановлений строк. Просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача борг згідно договорів позики, розписки, додаткової угоди та всі судові витрати понесені ним по справі, а саме: держмито в розмірі 1700 гривень та кошти на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 розмір позовних вимог збільшив і просив стягнути на його користь з відповідача борг згідно договорів позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року та додаткової угоди від 01 червня 2009 року в розмірі 78147 доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара станом на 06.10.2009 року становить 625957 гривень, та судові витрати по справі в сумі 1950 гривень. Просив позов із збільшеними позовними вимогами задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ СП «Гарант» позовні вимоги визнав частково, пояснивши в судовому засіданні, що згідно уточнених розрахунків, які надані ним до суду і знаходяться в матеріалах справи, заборгованість ТОВ СП «Гарант» на 15.09.2009 року становить не ту суму, яку вказує позивач, а іншу суму. Вищезазначені позивачем договори були підписані ним з однією метою, а саме: для отримання позивачем банківського кредиту, який він мав в свою чергу надати на розвиток підприємства. Фактично позику у ОСОБА_1 отримали три підприємства ТОВ «Могилів-Подільський ТОК», згідно договору займу від 09.11.2002 року за період з 15.08.2002 року по 23.01.2004 року; особисто ОСОБА_2, згідно розписок без договору за період з 04.11.2002 року по 05.08.2004 року; та ТОВ СП «Гарант», згідно договору займу № 3 від 11.01.2006 року; що підтверджується документально та бухгалтерськими документами. На підтвердження своїх заперечень на позовні вимоги представником відповідача було надано суду документи, а саме: папка №1 та папка №2, в яких надана інформація про виправлення помилок та порушень допущених в період позикових відносин між позикодавцем та позичальниками, де виконані всі вимоги по нарахуванню відсотків, штрафних санкцій згідно договорів та вимог ЦК України, відображено повернення позик та заборгованість на 09 липня 2009 року. А також інформація, яка відтворює фактичний стан позикових відносин між позикодавцем та позичальниками за період з 15.08.2002 року по 09.07.2009 року. Договори позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року, додаткова угода від 01 червня 2009 року та розписки підписані ним особисто. Представник відповідача суму заборгованості перед позивачем, яку визнавав частково, неодноразово змінював, а в судових дебатах визнав позов на суму в розмірі 78147 гривень.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що збільшені позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:

Між сторонами по справі були укладені договори позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року та додаткова угода від 01 червня 2009 року, з яких вбачається, що борг відповідача перед позивачем станом на 01.06.2009 року становить в сумі 78147 доларів США. Однак, відповідач не виконав вчасно свої договірні зобов’язання, не повернувши суму позики.

Договори позик були укладені між сторонами в письмовій формі і підтверджені письмовими розписками та додатковою угодою, в якій вказано, що загальний борг відповідача ТОВ СП «Гарант» перед позикодавцем ОСОБА_1 становить на 01.06.2009 року 78147 доларів США. Даний факт підтверджуються копією додаткової угоди, що знаходиться у справі, а також поясненнями позивача, який стверджує, що гроші були позичені ТОВ СП «Гарант» в особі голови товариства ОСОБА_2 на підставі договорів позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року (а.с.5,6,7), про що відповідач підписав та видав розписки № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року (а.с.9,10,11), та підписав додаткову угоду від 01 червня 2009 року(а.с.8), про що представник відповідача не заперечив в судовому засіданні. А також вищезазначений борг відповідача перед позивачем підтверджується наданими суду додатковими угодами про збільшення суми боргу підписаними ОСОБА_2 за період з 01.06.2006 року по 01.01.2009 року (а.с.135-143).

Таким чином суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договори позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року та додаткова угода від 01 червня 2009 року в письмовому вигляді, за яким позивач надав відповідачу грошові кошти, які відповідач мав повернути. Борг відповідача перед позивачем станом на 01.06.2009 року становить в сумі 78147 доларів США. Однак, дані договірні зобов’язання відповідач не виконав і не повернув до теперішнього часу вказану суму боргу.

Суму боргу перед позивачем впродовж судового засідання представник відповідача ОСОБА_2 неодноразово змінював. В судових дебатах представник відповідача визнав борг на суму 78147 гривень відповідно до наданого ним реєстру № 1 (а.с.126-127), зазначивши, що борг рахується в гривнях, хоча в реєстрі зазначено в доларах США. Належних доказів того, що відповідач відповідно до договорів позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року, наданих до них розписок та додаткової угоди від 01 червня 2009 року, провів розрахунок з ОСОБА_1, представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не надав.

Враховуючи те, що договори позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року, надані до них розписки та додаткова угода від 01 червня 2009 року заключені саме між ОСОБА_1 та ТОВ СП «Гарант» в особі в.о. директора ОСОБА_2, ніякого відношення до ТОВ «Могилів-Подільський ТОК» та ОСОБА_2, як фізичної особи, не мають, суд не бере до уваги документи надані представником відповідача стосовно позик, які їм надавалися та розрахунків по них.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він зобов’язаний відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути лише суму боргу відповідно до офіційного курсу долара США станом на 06 жовтня 2009 року.

Відповідно до довідки Могилів-Подільського відділення № 263 ВАТ «Державний Ощадний банк України» від 06.10.2009 року № 1117 офіційний курс долара США по відношенню до української гривні становив за 100 доларів США – 801,00 грн., а тому сума основного боргу буде становити 625957 грн. (78147 доларів США х 8,0100 гривень).

Суд задовольняє дані вимоги позивача, оскільки вони обґрунтовані і відповідають чинному законодавству.

По справі позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору при подачі позовної заяви в суд в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 250 грн., які згідно зі ст. 81 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.16, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Гарант», що знаходиться за адресою: м. Могилів-Подільський Вінницької області, проспект Незалежності, 152; р/р 26002035539800 ВФ АКІБ «УкрСиббанк» м. Могилів-Подільський, МФО 351005, код 13317336, на користь ОСОБА_1 кошти згідно договорів позики № 1, № 2 від 09 листопада 2005 року, № 3 від 11 січня 2006 року та додаткової угоди від 01 червня 2009 року в розмірі 625957 (шістсот двадцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень, а також понесені ним судові витрати в розмірі 1950 (однієї тисячі дев’ятсот п’ятдесят) гривень, а саме: держмито в розмірі 1700 гривень та кошти на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: