Ухвала суду № 59651493, 14.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/7057/16-ц

Провадження № 2/520/3681/16

УХВАЛА

про забезпечення позову

14 липня 2016 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарі Цвігун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про застосування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

На вирішення суду перебуває вказана цивільна справа про поділ спільного майна подружжя автомобілю Range Rover Sport, 2011 року випуску, д/н: ВН3332ВО, що за поясненнями позивача був придбаний сторонами у період перебування ними у подружніх стосунках, та зареєстрований за відповідачем по справі.

Провадження у справі відкрито 04.07.2016 року.

14.07.2016 року представник позивача звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, та просила суд вжити відповідних заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору автомобіль Range Rover Sport, оскільки за наявною у неї інформацією відповідач дізнавшись про відкриття провадження у справі має намір на відчуження такого транспортного засобу на корить іншої особи, та вчинення ним таких дій призведе до вибуття предмету спору з власності сторін та істотним чином ускладнить як розгляд справи судом так і подальше виконання можливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, встановив наступні обставини:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на приналежне відповідачу майно. Види забезпечення позову мають бути спів розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до наданих з приводу такого процесуального питання розяснень, що викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (п.4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином розглядаючи питання про застосування заходів забезпечення позову суд його вирішує на підставі доказів та пояснень, які долучені до матеріалів справи, та які оцінюються виключно у контексті необхідних для вирішення питання обставин.

Так, суд вказує, що факт перебування у провадженні суду цивільної справи за спором про поділ майна подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які за наданими суду поясненнями перебували у шлюбі з 07.09.2013 року по 16.02.2016 року, автомобіля Range Rover Sport, 2011 року, д/н: ВН3332ВО свідчить про існування між сторонами спору що виникає з прав власності на таке майно, та їх реалізації.

Вимоги про обтяження предмету спору сторона позивача обґрунтувала наміром відповідача на відчуження такого автомобіля на користь третіх осіб, та доцільністю тимчасового обмеження титульного власника у розпорядженні спірним майном, оскільки відчуження такого автомобіля на користь інших осіб призведе до вибуття предмету спору з власності сторін, та безпредметності спору, що є неприпустимим, в підсумку може призвести до істотного ускладнення розгляду справи та неможливості захисту права позивача у обраний нею спосіб, ускладнить чи унеможливить виконання можливого рішення у справі про задоволення позову.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України: позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходиться у нього або інших осіб.

З такого вбачається, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно необхідно встановити, чи належить на час вирішення питання про забезпечення позову таке майно відповідачу.

Відповідно до наданої Міністерством внутрішніх справ України (у режимі електронного доступу) відповіді на запит сторони позивача, за відповідачем дійсно зареєстровано право власності на автомобіль Range Rover Sport, 2011 року випуску.

З такого суд, зважаючи на те, що автомобіль Range Rover Sport, 2011 року випуску є предметом спору у справі, виходячи з необхідності збереження балансу між обмеженням прав власника такого майна та доцільністю тимчасового його обтяження для забезпечення виконання можливого рішення суду про задоволення вимог позову, доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для позитивного вирішення заяви про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення та такий предмет спору арешту без вилучення його з користування.

Таким чином суд вважає, що тимчасове обмеження титульного власника Range Rover Sport, 2011 року виготовлення, д/н: ВН3332ВО, у праві відчуження приналежного йому майна, без обмеження його використання за призначенням є виваженим заходом забезпечення позову, що відповідає приписам закону, а отже заява представника позивача про накладення на такий автомобіль арешту підлягає задоволенню.

Разом з тим суд розяснює відповідачу, що за його заявою суд, у наступному, може змінити або скасувати захід забезпечення позову, у випадку, коли дійде до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 151 153, 208-210 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль Range Rover Sport, 2011 року випуску, д/н: ВН3332ВО, що зареєстрований на імя ОСОБА_2.

Копію ухвали невідкладно направити для виконання.

Доручити предявлення ухвали до виконання ОСОБА_1, або її представнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участі у розгляді справи - протягом пяти днів з дня отримання її копії. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню та подальшому провадженню у справі.

Суддя Прохоров П. А.