Справа № 461/307/16-ц
Провадження 2/461/1065/16
У Х В А Л А
іменем України
"09" серпня 2016 р. м.Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення
в с т а н о в и в :
15.01.2016 року ПАТ ОСОБА_6» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселенняз підстав, викладених в фабулі позовної заяви.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.01.2016 року позовну заяву залишено без руху, а ухвалою від 29.01.2016 року позовну заяву повернуто позивачу у звязку з невиконанням вимог ухвали суду від 18.01.2016 року. На ухвалу від 29.01.2016 року було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28.03.2016 року апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 29.01.2016 року скасовано та передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Встановлено, що дана справа надійшла до Галицького районного суду м.Львова 15.04.2016 року. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 18.04.2016 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначався у судові засідання, зокрема, на: 15.06.2016 року, 01.07.2016 року, 28.07.2016 року та 09.08.2016 року.
Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання від 28.07.2016 року про відкладення розгляду справи, яка призначена на 28.07.2016 року, у звязку тим, що представник позивача перебуває на листку непрацездатності. Однак, у судовому засіданні 28.07.2016 року суд визнав явку представника позивача неповажною, оскільки останній не надав суду належних та допустимих доказів перебування останнього на лікарняному, що підтверджується журналом судового засідання від 28.07.2016 року.
Окрім того, представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 09.08.2016 року повторно не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Доказів того, що 28.07.2016 року в судове засідання не прибув з поважних причин суду не надав.
Фіксування судового засідання технічними засобами не відбувалось, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, оскільки сторони у судове засідання не зявились.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_1 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Тому, у зв'язку з наведеним положення п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, яким передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до правосуддя.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду повторно після усунення обставин, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на наведене та враховуючи повторну неявку позивача без поважних причин, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить залишити без розгляду.
Керуючись ч.2 ст.197, п.3 ч.1 ст.207, ст.ст.208-210 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом пяти днів з моменту її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Зубачик Н.Б.
Судове рішення № 59647834, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 09.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 461/307/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: