Ухвала суду № 59646676, 26.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

26.11.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Животова Є.Г. (головуючий), Дацківа В.В., Дідика В.М., при секретарі судового засідання Шимон М.В., за участі прокурора Міцовди К.Д., обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Бухтоярова Р.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження № 11-кп/777/411/14 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, прокурора прокуратури Рахівського району Закарпатської області Грапенюка В.М. на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.09.2014.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Богдан Рахівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов'язаного, судимого:

- 26.05.2009 за ч.2 ст.185 КК України - 3 роки 1 місяць позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання, з випробуванням протягом дворічного іспитового строку;

- 17.12.2010 за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.357, із застосуванням ст.ст. 70,71 КК України - 4 роки 3 місяці позбавлення волі,

визнано винуватим та призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за останнім вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Рахівського районного суду від 17.12.2010 та остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 03.07.2014 - обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 1 262 грн. «цивільного позову».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь «експертної установи» 368,94 грн. судових витрат за проведення дактилоскопічної експертизи.

Речові докази: залишок меленої кави, макаронні вироби, цукор-пудру, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6 залишено цьому законному володільцю.

Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винуватим в тому, що він 30.06.2014, біля 22 год., в с. Розтоки Рахівського району Закарпатської області, з метою протиправного заволодіння чужим майном, шляхом розбиття віконної шибки будинку № 396 проник всередину, звідки таємно викрав належне ОСОБА_6 майно:

дві пляшки горілки «Хортиця» загальною вартістю 80 грн., пачку кави «FORD» вартістю 37 грн., пачку цукор-пудри вартістю 15 грн., дві пачки солі загальною вартістю 6 грн., банку м'ясного паштету вартістю 60 грн., пачку макаронів «Яєчні» вартістю 12 грн., пляшку олії «Королівська» вартістю 52 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 262 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений вказує, що вирок є незаконним та необґрунтованим.

Так, при призначенні покарання судом не враховано його стану здоров'я, а також обставини, за яких ОСОБА_3 вчинив злочин: був напідпитку, дуже голодний і хотів їсти, має приступи, під час яких не пам'ятає, що з ним коїться; такий стався з ним і в день вчинення злочину - не пам'ятає, як проник в приміщення потерпілої через розбите вікно; не мав намір це робити, як і викрадати речі потерпілої, оскільки хотів лише зайти всередину вказаного приміщення, де попросити у сусідки ніж, щоб нарізати ним хліб та сало, які мав із собою, однак її вдома не було і «все було зачинено», через що він почав сильно нервувати - раніше лікувався в психіатричному стаціонарі в місцях відбування покарання та інколи має «помутніння свідомості»; також не враховано того, що він лікувався від туберкульозу.

Судом з цих підстав не призначено психіатричної експертизи.

Крім того, ОСОБА_3 має неповну середню освіту, слабо читає/пише, не розуміє юридичні тонкощі. Тому не зрозумів, що суд мав на увазі, коли під час розгляду провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України (обмежившись допитом підсудного та визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються).

Хоча насправді ОСОБА_3, як слідує з його апеляційної скарги, оспорив фактичні обставини, за яких ним вчинено злочин - йому дали підписати якийсь документ, який він підписав, не читаючи, в якому неправильно зазначено, що він нібито вкрав горілку торгівельної марки «Хортиця» - насправді він вкрав горілку марки «Роса», до того ж одна пляшка була вже розпочата, кава була не «Ford», а «Жокей» і то тільки півпачки, олії було не 4 л, а 1 л «на дні».

Він відмовився від адвоката (захисника Бабича Р.В.), оскільки той не прийшов на розгляд кримінального провадження і не з'являвся, коли обвинувачений його викликав. Суд не роз'яснив ОСОБА_3, що він може запросити іншого захисника.

Також вважає, що його дії невірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він потрапив до житла без наміру вчинити викрадення, а вже потім заволодів чужим майном. Тому, він вважає, що його дії слід перекваліфікувати на ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, обвинуваченому не надано можливості укласти мирову угоду з потерпілою, яка не хотіла, щоб він відбував покарання, а тільки щоб відшкодував шкоду, під впливом працівників міліції відмовилась від укладання такої угоди.

На підставі вищенаведеного, обвинувачений просить скасувати вирок суду щодо нього від 08.09.2014 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції або ж перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України, пом'якшити покарання, врахувавши його матеріальний стан та стан здоров'я, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання цивільного позову та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом - застосувати правила п.1,2,5 ч.1 ст.66 та ч.1 ст.69 КК України, а на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, з випробуванням.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що вирок підлягає зміні через неправильне застосування судом кримінального процесуального закону.

Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення хоч і відповідають фактичним обставинам, однак суд в порушення ч.2 ст.124 КПК України, ухвалюючи вказаний обвинувальний вирок від 08.09.2014, помилково стягнув з обвинуваченого витрати на залучення експерта на користь НДЕКЦ УМВС України в Закарпатській області, а не на користь держави.

На підставі наведеного, прокурор просить вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.09.2014 стосовно ОСОБА_3 змінити та стягнути вказані процесуальні витрати - 368,94 грн. саме на користь держави.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника на підтримання поданої ОСОБА_3 апеляційної скарги, промову прокурора, яка апеляційну скаргу підтримала частково - просила скасувати вказаний вирок від 08.09.2014 у зв'язку із істотним порушенням судом кримінального процесуального закону, що полягало в порушенні права обвинуваченого на захист, кримінальну справу просила повернути на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи сторін, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія апеляційного суду визнає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п.6 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а відповідно до п.1 ч.1 ст.415 цього ж Кодексу суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачене, зокрема, п.4 ч.2 ст.412 КПК України - судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

Згідно ч.1 ст.412 КПК України істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Статтями 48,54 КПК України передбачено, що суд зобов'язаний надати особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника; обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, суд залишив поза увагою наявну на а.п. 14 заяву обвинуваченого про те, що останній під час досудового розслідування давав показання без участі залученого слідчим захисника - адвоката Бабича Р.В. (а.п. 4, п.9), який на запрошення ОСОБА_3 не з'являвся до нього, через що він заявив про відмову від захисника, який не виконував свої професійні обов'язки; суд не прийняв такої відмови в порушення вимог ч.2 ст.54 КПК та не з'ясував у обвинуваченого, який має неповну середню освіту, про його потребу у встановленні зв'язку із захисником/забезпеченні іншим захисником.

Також частиною 3 статті 52 КПК України передбачено, що участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад.

Згідно ч.3 ст.54 КПК відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою.

В підготовчому судовому засіданні та в останньому слові обвинувачений, який не мав захисника, заявив про наявність у нього з дитинства постійних невротичних розладів (що свідчить і про ймовірне зниження його розумової діяльності) та про те, що він має ознаки психічного захворювання, що судом також залишено поза увагою, не призначено відповідної судово-психіатричної експертизи.

Крім того, визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, суд не врахував заяву обвинуваченого на а.п. 90, в якій йдеться про заперечення ОСОБА_3 фактичних обставин, про що він заявив і в суді, та необґрунтовано на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які нібито ніким не оспорюються.

Враховуючи допущені місцевим судом наведені вище порушення кримінального процесуального закону, які у відповідності до ст.412 КПК є істотними, вирок від 08.09.2014 щодо ОСОБА_3 підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відповідно до ст.415 КПК України - призначенню до нового розгляду в суді першої інстанції згідно з вимогами ст.416 та розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Під час нового розгляду провадження в суді першої інстанції слід врахувати наведені в мотивувальній частині даної ухвали недоліки судового розгляду, ретельно перевірити вказані вище доводи апеляційних скарг, в тому числі й щодо необхідності призначення відповідно до ст.ст. 242,332 КПК України судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_3, дотримати вимоги щодо кримінального провадження, об'єктивно з'ясувати обставини, які підтверджені доказами, що підлягають дослідженню під час судового розгляду та оцінці судом відповідно до статті 94 КПК, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення

Керуючись ст.ст. 404,407,409,410,412,415,418,419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3, прокурора прокуратури Рахівського району Закарпатської області Грапенюка В.М. задовольнити частково, вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.09.2014 щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальне провадження призначити до нового розгляду в суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до ч.2 ст.424 КПК України оскарженню не підлягає.

Судді: