Постанова № 59646670, 16.12.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

16.12.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Животова Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, головного бухгалтера ПАТ «Закарпаття-Авто», середньомісячний дохід 2 400 грн., незаміжньої, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2013,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою судді місцевого суду Андрик Ж.С. визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень.

В оскарженій постанові судді від 22.04.2013 йдеться про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за таких обставин.

Так, станом на 05.02.2013 головним бухгалтером ПАТ «Закарпаття-Авто» ОСОБА_1 допущено порушення ведення податкового обліку в частині заниження податку на додану вартість в сумі 151 009 грн. та орендної плати за землю в сумі 373 542,54 грн.

В апеляційній скарзі на цю постанову судді Андрик Ж.С. зазначає, що така є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування апеляції ОСОБА_1 посилається на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2013, якою скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС (далі ДПІ), зокрема, від 27.02.2013 №№ НОМЕР_1 193/22-02/05495458/1607 та НОМЕР_2 195/22-02/05495458/1608.

Вказані податкові повідомлення-рішення ДПІ складені на підставі акту ДПІ № 253/22-02/10/05495458 від 05.02.2013 (який у свою чергу також став підставою і для складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 193/22-02/05495458/1607 від 27.02.2013, ПАТ «Закарпаття-Авто» збільшено грошове зобовязання за платежем ПДВ на суму 151 009,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 75 504,5 грн.

Це відбулось внаслідок того, що проведеною ДПІ перевіркою нібито встановлено завищення валових витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування на суму 567 982 грн. та податкового кредиту на суму 113 596 грн. в результаті непропорційним віднесенням до валових витрат послуг охорони.

З вказаним твердженням податкового органу апелянт ОСОБА_1 не погоджується з огляду на наступне.

Так, в акті вказано, що підприємством використано у своїй господарській діяльності охоронні послуги по охороні майна та відеоспостереженню від філії «Рубіж-Авто» АТ «Українська автомобільна корпорація» по тарифам, які не відповідають звичайним (непропорційними).

До таких висновків податковий орган дійшов в результаті співставлення послуг охорони двох підприємств, які використовує у своїй господарській діяльності ПАТ «Закарпаття-Авто», використовуючи методику, яка передбачена пп. 1.20.20 п. 1.20 ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 (далі Закон № 283/97-ВР).

Статтею 20 (п. 20.1.18) ПК України передбачено право податкових органів, у тому числі визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобовязань платників податків. Надані права є вичерпними та не містять права інспекторів (ДПІ) визначати ціну продукту, що реалізується (звичайні ціни).

Єдина норма ПК України, яка дозволяє органам податкової служби визначати звичайні ціни, це п. 39.15 ст.39 ПК України.

В акті перевірки міститься співставлення цін охоронних фірм філії «Рубіж-Авто» АТ «Українська автомобільна корпорація» та УДСО при УМВС України в Закарпатській області (наведені організації надають послуги підприємству) при цьому не конкретизовано, за які саме послуги встановлені такі ціни.

Податковий орган також зазначає, що перевіркою не встановлено підтвердження відповідними податковими накладними суму збільшення податкового кредиту за вересень 2012 року в сумі 37 413 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ПАТ «Українська Автомобільна Корпорація» за вересень 2012 року.

Однак, в листопаді 2012 року ПАТ «Закарпаття-Авто» подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та Розшифровки податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкової декларації з ПДВ). В даному додатку підприємством збільшено податковий кредит на суму податкової накладної №155/0014 від 31.10.2012 (контрагент Юніверсал ОСОБА_2) на суму ПДВ 37 413,33 грн. Це було зроблено правомірно, оскільки податкова накладна виписана та отримана підприємством в жовтні 2012 року та включена в Додаток 5 також за жовтень 2012 року, а подана в листопаді. Як видно з наданих підприємством документів, дана податкова накладна в Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень місяць включена не була і до завищення податкового кредиту за вересень 2012 року не призводила. Податки були сплачені в повному обсязі.

Таким чином, податковий орган неправомірно зменшив суму податкового кредиту ПАТ «Закарпаття-Авто» за вересень 2012 року в сумі 37 413 грн.

В решті апеляції (стосовно викладеного в зазначеному вище акті та протоколі про адміністративне правопорушення висновку інспектора ДПІ з приводу порушення головним бухгалтером ПАТ «Закарпаття-Авто» ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку в частині орендної плати за землю) апелянт посилається на мотивувальну частину вищевказаної постанови адміністративного суду від 20.05.2013 (а.с. 33-37).

Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що ПАТ «Закарпаття-Авто» користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, а орендну плату здійснює згідно нормативно- грошової оцінки земельної ділянки, у звязку з чим розрахунок орендної плати за землю на 2011-2012 роки цим підприємством зроблено вірно.

Відповідач при складенні акту перевірки безпідставно застосував положення ст.ст. 275,288 розділу ХІІІ ПК України, тимчасової Методики розрахунку орендної плати за 1 м кв. земельної ділянки із земель, які перебувають в розпорядженні Ужгородської міської ради Закарпатської області, затвердженої її рішенням від 24.02.2012 № 447, а висновки про заниження орендної плати за землю в періоді, що перевірявся, на загальну суму 373 942,94 грн. є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Також ОСОБА_3 зазначає, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто у її відсутності, без повідомлення про час та місце судового засідання, оскаржену нею постанову судді їй не було надіслано в порядку та в передбачений ст.285 КУпАП строк, що позбавило її можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.

Посилаючись на наведене, апелянт просить поновити їй пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.04.2013, скасувати останню, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не зявилася повторно, хоча повідомлялася про дату, час та місце його проведення, не повідомивши причин неявки.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого.

Клопотання апелянта про поновлення пропущеного нею 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню відповідно до ст.289 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про отримання ОСОБА_1, яка не була присутньою при розгляді справи в суді 1-ї інстанції, копії оскарженої постанови; наявність відповідного супровідного листа від 04.10.2013 (а.с. 26) не є належним доказом вручення постанови апелянту.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 7 ч.1, 280 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

05.02.2013 ДПІ складено акт № 253/22-02/10/05495458 про результати виїзної планової перевірки ПАТ «Закарпаття-Авто» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 (далі акт ДПІ); на підставі даного акту цієї ж доби інспектором ДПІ складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні головного бухгалтера вказаного підприємства, ОСОБА_1, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП (порушення порядку ведення податкового обліку), з якого слідує, що останньою вчинено правопорушення «ведення податкового обліку в частині заниження податку на додану вартість в сумі 151 009 грн. та орендної плати за землю у сумі 373 542,54 грн.» (а.с. 1, 3-23).

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі доводів ОСОБА_1 посилається на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.05.2013, прийняту за результатом розгляду адміністративного позову ПАТ «Закарпаття-Авто» до ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень (а.с. 33-37).

Згідно зазначеної постанови адміністративного суду, якою позовні вимоги ПАТ «Закарпаття-Авто» задоволено в повному обсязі, судом встановлено обставини, якими спростовуються викладені в акті ДПІ доводи стосовно наявності у ПАТ «Закарпаття-Авто» (далі підприємство) зазначених вище порушень податкового законодавства, відображених також в протоколі про адміністративне правопорушення, а отже і наявності в діянні головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП (1-3 абз. знизу звороту а.с. 33, а.с. 34-35 щодо заниження податку на додану вартість; 3-9 абз. згори звороту а.с.35, а.с. 36 щодо порушення порядку ведення податкового обліку в частині орендної плати за землю; на ці, встановлені адміністративним судом обставини посилається у зазначеній вище апеляційній скарзі ОСОБА_1С.).

За таких обставин оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у звязку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 289,294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2013.

Апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.04.2013, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 85 грн. скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя