Постанова № 59645922, 09.08.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3268/16-а

Провадження №2-а/265/100/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Міхєєвої І.М.,

за участю секретаря Федоровї А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя (надалі за текстом - УПФУ) про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював, зокрема, з 11 жовтня 2004 року у Міському протитуберкульозному диспансері м.Маріуполя на посаді завідувача рентгенологічним кабінетом, лікарем-рентгенологом з повним лікарняним навантаженням. 31 грудня 2014 року за його особистою заявою на підставі відповідного наказу навантаження лікаря-рентгенолога з нього було зняте, а з 05 січня 2015 року він знову продовжив виконувати обов'язки лікаря-рентгенолога з повним навантаженням і виконує їх по даний час. 08 січня 2016 року йому виповнилося 50 років і він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідачем було призначено йому пенсію, але із застосуванням принципу зменшення віку, при цьому до пільгового стажу його роботи відповідачем не включений період виконання ним робіт за Списком № 1 на посаді лікаря - рентгенолога з 11.10.2004 року по 31.12.2014 року та з 05.01.2015 року по 31.12.2015року. Вважає зазначену бездіяльність відповідача неправомірною та порушуючою його права. Просив визнати бездіяльність УПФУ щодо не врахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період виконання ним робіт за Списком № 1 на посаді лікаря-рентгенолога з 11.10.2004 року по 31.12.2014 року та з 05.01.2015 року по 31.12.2015року неправомірною, зобов'язати відповідача врахувати зазначений період до пільгового стажу за Списком № 1, зробивши відповідний перерахунок його пенсії із виплатою належних сум.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним в позовні заяві та додатково пояснив, з 11 жовтня 2004 року по сьогодення працює у Міському протитуберкульозному диспансері м. Маріуполя на посаді завідувача рентгенологічним кабінетом, лікаря-рентгенолога з повним лікарняним навантаженням, обслуговує хворих в стаціонарному відділенні диспансеру та виконує роботу лікаря рентгенолога повний робочий день, проходив атестацію робочих місць, окрім основної ставки лікаря рентгенолога також виконує роботу лікаря рентгенолога ще додатково на 0,5 ставки, користується усіма пільгами передбаченими діючим законодавством та до теперішнього часу є єдиним лікарем - рентгенологом який обслуговує хворих на стаціонарному лікуванні, починаючи з жовтня 2004 року. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, заперечував проти задоволення позову, в обґрунтування заперечень посилався, що відповідно до наданих позивачем довідок та копії трудової книжки, період роботи позивача на посадах завідувача рентгенологічним кабінетом та лікаря-рентгенолога у Міському протитуберкульозному диспансері м. Маріуполя у період з 11 жовтня 2004 року по 31 грудня 2015 року до пільгового стажу не зараховано, оскільки до переліку посад за Списком №1 входить тільки посада «лікаря - рентгенолога» а позивача між тим покладено виконання функцій завідувача рентгенологічним кабінетом.

Суд, з урахуванням позиції сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад

і показників ( 36-2003-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у

чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

08 січня 2016 року ОСОБА_1 виповнилося 50 років, що підтверджується копією паспорта позивача.

20 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.6).

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви призначено пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зменшенням віку, при цьому стаж його роботи за Списком № 1 зазначений як 10 років 0 місяців 07 днів, період роботи ОСОБА_1 з 09 жовтня 2004 року по 31 грудня 2014 року та з 05 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року врахований до стажу роботи на загальних підставах, що підтверджується відповідним розпорядженням УПФУ № 225 від 221.04.2016 року та розрахунком стажу, зробленим відповідачем.

Як вбачається з копії трудової книжки, заповненої 20.10.1982 року на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.10.2004 року останній прийнятий на роботу у Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» (далі за текстом скорочена назва - КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя»/тубдиспансер) на посаду завідувача рентгенологічним кабінетом, лікар-рентгенолог у загальному відділенні з виконанням повного навантаження та станом на 20 січня 2016 року займав зазначену посаду.

Як вбачається з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 4 від 20 січня 2016 року, виданою КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» ОСОБА_1 працював повний робочий день у КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» з 11.10.2016 року по 08.01 2016 року, виконував роботу завідуючого рентген кабінетом - лікаря-рентгенолога з повним навантаженням згідно посадової інструкції, за професією, посадою «лікарі-рентгенологи», що передбачена Списком № 1, розділом ХІХ , підрозділу код КП 19, підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, усього 11 років 02 місяці 29 днів. Довідка видана на підставі штатного розкладу, особової картки, особових рахунків виплат зарплати, наказу про атестацію робочого місця (а.с.17).

Згідно довідки № 3 від 20.01.2016 року, виданої КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» ОСОБА_1 з 11 жовтня 2004 року працює повний робочий день у КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» на посаді завідуючого рентгенкабінету - лікарем-рентгенологом, за вказаний період у відпустках без збереження заробітної плати не знаходився. Зазначена довідка підписана посадовою особою та скріплена печаткою закладу (а.с.18).

Згідно довідки КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» від 16.05.2016року № 476 ОСОБА_1 11 жовтня 2004 року прийнятий на роботу до тубдиспансеру на посаду завідуючого рентгенкабінету - лікарем-рентгенологом з повним лікарським навантаженням та був єдиним лікарем-рентгенологом у тубдиспансері. Зазначено, що станом на дату видачі довідки у штаті тубдиспансеру працюють два лікаря - рентгенолога: ОСОБА_3, який прийнятий на роботу 24.01.2006 року та працює у поліклініці, що обслуговує хворих на диспансерному обліку, та ОСОБА_1, який обслуговує хворих, що знаходяться на стаціонарному лікуванні (280 ліжко-місць), ОСОБА_1 не є звільненим завідуючим рентгенологічного кабінету, а працює на посаді завідувача рентгенологічного кабінету, лікарем-рентгенологом з повним навантаженням лікаря-рентгенолога. Зазначена довідка підписана посадовою особою та скріплена печаткою закладу (а.с.19).

Судом встановлено та не оспорювалося відповідачем, що позивач ОСОБА_1 користувався пільгами та отримував відповідні компенсації за місцем роботи у спірний період у зв'язку із роботою з небезпечними та шкідливими факторами як лікар-рентгенолог, від останнього під підпис отримувалася відповідна згода, що підтверджується копією особистої картки на ім'я позивача (а.с.10).

Аналізуючи виниклі правовідносини суд виходить з наступного.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі за текстом - Порядок), передбачено також, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За пунктом 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Згідно пункту 23 Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Відповідно до пункту 25 Порядку у тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця кожного громадянина.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить дані про займання двох посад ОСОБА_1 у спірний період, а саме: завідувача рентгенологічним кабінетом та лікаря-рентгенолога у загальному відділенні з виконанням повного навантаження.

Надані позивачем уточнюючі довідки підтверджують факт роботи позивача у спірний період повний робочий день саме на посаді лікаря-рентгенолога, що узгоджується з даними трудової книжки та не спростовано відповідачем.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт виконання робіт позивача у спірний період повний робочий день на посаді лікаря-рентгенолога в КЛПЗ «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» в рентген-кабінеті одноосібно, повний робочий день, безпосередньо по рентгенодіагностичному обстеженню хворих за допомогою рентген-апарату, що даткові підтверджено довідкою «Міський протитуберкульозний диспансер м.Маріуполя» за № 765 від 04 серпня 2016 року.

Суд вважає, що при встановлених судом обставинах є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі та поновлення порушених прав останнього шляхом визнання бездіяльності УПФУ неправомірної та зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії у відповідності з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів виконання ОСОБА_1 робіт за Списком № 1, а саме: період роботи з 11 жовтня 2004 року по 31 грудня 2014 року та з 05 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року як лікаря-рентгенолога та здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-11, 18, 71, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області в частині не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів виконання ОСОБА_1 робіт за Списком № 1, а саме: з 11 жовтня 2004 року по 31 грудня 2014 року та з 05 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії у відповідності з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоди виконання ОСОБА_1 робіт за Списком № 1, а саме: період роботи з 11 жовтня 2004 року по 31 грудня 2014 року та з 05 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах з 09.01.2016 року з урахуванням періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11 жовтня 2004 року по 31 грудня 2014 року та з 05 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.М.Міхєєва