Ухвала суду № 59645610, 12.08.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

266/2331/15-к

1-кп/264/67/2016

У Х В А Л А

12.08.2016 року колегія суддів Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючої судді Хараджа О.О., суддів Кузнецова Д.В., Харитонової Г.Л., при секретарі Атановій Г.О., за участю прокурора Севальникова В.В., захисника ОСОБА_1, в присутності обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Іллічівського райсуду м. Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 15, п.п. 9, 13 ч.2 ст. 115 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 06.04.2015 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Останній раз ухвалою Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 17.06.2016 року обвинуваченому була продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 15.08.2016 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор у судовому засіданні вважав необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, оскільки строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 15.08.2016 року, а закінчити кримінальне провадження до цього часу не буде можливості. При цьому посилався на наявність передбачених статтею 177 КПК України ризиків.

Обвинувачений не заперечував проти продовження строків тримання під вартою.

Захисник залишив вирішення цього питання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників, суд дійшов висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Продовжуючи такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, обвинувачений під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкціями статей, які йому інкриміновані, може переховуватись від суду. Так, ОСОБА_2Б обвинувачується у вчиненні у тому числі і особливо тяжких злочинів, покарання за скоєння яких передбачає довічне позбавлення волі.

Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому та імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки у подальшому. Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я обвинуваченого та неможливості його подальшого тримання під вартою на теперішній час суду не представлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою ще на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л ИЛ А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 10 жовтня 2016 року.

Копію ухвали направити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Маріупольського слідчого ізолятору УДПтСУ в Донецькій області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча О.О. Хараджа

Судді Д.В. Кузнецов

ОСОБА_3