Постанова № 59636295, 12.08.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.08.2016

Справа № 642/4611/2016а

Провадження 2а/642/170/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Скляренко С.О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинення правомірних дій, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, в якому просить визнати протиправною діяльність посадових осіб управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Харкова щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про держану службу». Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити, починаючи з 26.01.2011 року перерахунок пенсії та нарахувати їй пенсію у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про держану службу» від 16.12.1993 року №3723-Х11, із змінами та доповненнями, та ч. 1 ст. 66, ч. 2 ст. 87 закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 Х11, які діяли на час призначенні позивачем пенсії, та здійснити відповідні виплати різниці з урахуванням фактичного отримання сум.

В обґрунтування позову зазначила, що з 26.01.2011 року вона перебувала та отримувала пенсійне забезпечення в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. Згідно заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2014 року, вона зареєстрована та отримує пенсійне забезпечення з липня 2014 року в УПФУ в Ленінському районі м. Харкова за місцем фактичного проживання. 30 травня 2016 року вона звернулась до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова із письмовою заявою про запит її пенсійної справи в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області та здійснення перерахунку їй пенсії, а саме: на підставі довідок ДПІ у м. Лисичанську від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20 про те, що за період с 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року інші виплати становили 6743 грн. 48 коп., у тому числі індексація заробітної плати у сумі 1316 грн. 80 коп., матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 5426 грн. 68 коп., на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у відповідних періодах. Зазначені суми з невизначених причин не були включені до початкового розрахунку пенсії, що призвело до її заниження. Листом УПФУ в Ленінському районі м. Харкова від 03.06.2016 року №145/3-10 повідомило, що зроблено запит пенсійної справи. Після надходження паперової справи буде надано відповідь щодо перерахунку пенсії як державному службовцю. 06 липня 2016 року вона звернулась до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова з питанням щодо не здійснення їй перерахунку пенсії як державному службовцю на підставі її заяви від 30.05.2016 року. 13 червня 2016 року вона отримала довідку УПФУ в Ленінському районі м. Харкова «Індивідульні відомості про застраховану особу» (формаОК-5), в якої визначені суми заробітку для нарахування пенсії та складає за 2009 рік - 37340,71 грн., за 2010 рік- 44601,62 грн. При розрахунку та призначення розміру пенсії УПФ мало цю інформацію, однак загальні суми заробітку для нарахування пенсії не були враховані при розрахунку пенсійного забезпечення. Листом від 15.07.2016 року за вих. № 6241-02/29 УПФУ в Ленінському районі м. Харкова надало копію протоколу №97 від 11.07.2016 «Про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» яким передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок і відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Дане рішення (протокол) вона вважає неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству, так як з довідок від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20, виданих ДПІ у м. Лисичанську головного управління ДФС у Луганській області про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», вбачається, що з період с 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року інші виплати становили 6743 грн. 48 коп., у тому числі індексація заробітної плати у сумі 1316 грн. 80 коп., матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 5426 грн. 68 коп., на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. У довідці про складові заробітної плати від 26.01.2011 року №6/050, яка надавалась їй при призначенні пенсії вперше, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11 і на цей час втратила чинність, графа «Інші виплати» відсутні. У довідці про складові заробітної плати від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 51, включено премії, у графу «Інші виплати» включені матеріальні допомоги та індексації заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вона вважає, що для розрахунку пенсії їй не включено дохід у загальному розмірі 27898 грн.: заробітна плата станом на 01.01.2011 р. становить 1703,75 грн. (посадовий оклад 1253,00 грн., надвавка за спеціальне звання (РПС ІІІ рангу) - 110,00 грн., надвавка за вислугу років (25%) - 340,75 грн.), надбавки за високі досягнення за 2009-2010 роки - 18743,99 грн. премії за 2009-2010 роки - 10647,67 грн. Сума нарахованої пенсії склала 2547,71 грн.((18743,99+10647,67):24) + 1703,75=2928,40 х 87%. Сума недоплаченої пенсії становить 422,70 грн. (2970,41-2547,71). У зв'язку з чим відповідно до чинного законодавства, вона вважає, що дані суми повинні бути враховані.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова у встановлений строк надав суду заперечення на адміністративний позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що згідно ст.. 33 ЗУ «Про держану службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Вказані складові використовуються для призначення пенсії. Використання інших складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не передбачено. Відповідно до п.5 р. III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з і червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України " Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата У країни", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Враховуючи викладене, здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", чинним законодавством не передбачено.

Згідно зі ст. 183-2 КАС України даний позов підлягає розгляду та вирішенню у порядку скороченого провадження. При цьому суд відзначає, що оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист.

Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими або звуженими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала та отримувала пенсійне забезпечення, як державний службовець в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, що підтверджується пенсійним посвідчення НОМЕР_2, видане 14.04.2011, номер особового рахунку НОМЕР_1 та не заперечується відповідачем (а.с.13)

Згідно заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2014 року, вона зареєстрована та отримує пенсійне забезпечення з липня 2014 року в УПФУ в Ленінському районі м. Харкова за місцем фактичного проживання (а.с.26)

30 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Ленінському районі м. Харкова із письмовою заявою про запит її пенсійної справи в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області та здійснення перерахунку їй пенсії на підставі довідок ДПІ у м. Лисичанську від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20 з урахуванням допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, та індексації заробітної плати (а.с.14-17)

13 червня 2016 року ОСОБА_1 отримала довідку УПФУ в Ленінському районі м. Харкова «Індивідульні відомості про застраховану особу» (формаОК-5), в якої визначені суми заробітку для нарахування пенсії та складає за 2009 рік - 37340,71 грн., за 2010 рік - 44601,62 грн. При розрахунку та призначення розміру пенсії УПФ мало цю інформацію, однак загальні суми заробітку для нарахування пенсії не були враховані при розрахунку пенсійного забезпечення (а.с.25)

Протоколом №97 від 11.07.2016 «Про відмову у перерахунку пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії та зазначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок і відповідно до ст. 37-1 ЗУ «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.23)

Вищезаначене рішення (протокол №97 від 11.07.2016) суд вважає неправомірним виходячи з наступного.

З довідок від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20, виданих ДПІ у м. Лисичанську головного управління ДФС у Луганській області про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», вбачається, що з період с 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року інші виплати становили 6743 грн. 48 коп., у тому числі індексація заробітної плати у сумі 1316 грн. 80 коп., матеріальна допомога на оздоровлення у сумі 5426 грн. 68 коп., на які нараховано збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.20, 21)

У довідці про складові заробітної плати від 12 травня 2016 р. за №20/12-09-05/20 та №19/12-09-05/20, яка надавалась позивачу при призначенні пенсії, форма якої затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 14 лютого 2011 року № 51, включено премії, у графу «Інші виплати» включені матеріальні допомоги та індексація заробітної плати, на які нараховане страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому суд вважає, що для розрахунку пенсії позивачеві не включено дохід у загальному розмірі 27 898 грн. 00 коп.

Посилання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова на ст. ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати є одноразовими виплатами, а тому не включаються до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям, неправомірні, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу», пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які враховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Таким чином, об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стаття 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач, визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення.

На підставі вимог частини 2, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про державну службу», державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу, тобто виплата матеріальних допомог на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань визначена законом.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідач повинен був виходити з отримуваної позивачем суми заробітної плати, у тому числі «інших виплат», до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення і допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки чинним законодавством пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати державного службовця.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, законодавством віднесено до складу заробітної плати інші виплати.

При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового пенсійного забезпечення й приймаються в розрахунок при зарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Включення до складової заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати передбачені Законами України «Про державну службу», «Про оплату праці», постановами Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268, від 20 грудня 1993 року № 1049, від 31 травня 2000 року № 865. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова при прийнятті рішення про відмову в перерахунку пенсії не враховано вимоги статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

На підставі вимог ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які згідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів , що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору підтверджується виданою позивачу для перерахунку пенсії довідкою.

Перевагу мають спеціальні норми що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України №1058-IV та стаття 66 Закону №1788-ХII.

Відповідно до п. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5 ( далі - Інструкція № 5 ) до фонду заробітної плати відноситься: фонд основної заробітної плати; фонд додаткової заробітної плати; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Положеннями п. п 2.2.7 Інструкції № 5 визначено, що до складу додаткової заробітної плати відносяться суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Згідно з п. п 2.3.3 п. 2.3 Інструкції № 5, до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат відноситься матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31 ).

Така матеріальна допомога здійснюється у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами, або визначена у колективному договорі підприємства, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї ( на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом ) та належить до заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладену в постанові від 16 вересня 2014 року у справі №21-314а14, в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11 та в постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.

Частиною першою статті 244-2 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що обставини, на які позивач посилався у позові, як на підстави своїх вимог, - обґрунтовані, суд вважає позов доведеним. При цьому, в порушення вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача не навів доказів у підтвердження своїх заперечень до позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 25.07.2016 року.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, суд встановив, що права позивача підлягають захисту з 25.01.2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій за період з 26.01.2011 року по 24.01.2016 року включно необхідно залишити без розгляду. В іншій частині позов є обгрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 551 грн. 20 коп., суд стягує на користь позивача з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова за рахунок державних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 4, 8, 9, 11, 71, 86, 99, 100, 159, 160-163, 171, 172 КАС України, ст. 37 Закону України «Про державну службу» суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправним діяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно Закону України «Про державну службу»

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії та нарахувати ОСОБА_1 пенсію у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-Х11, із змінами та доповненнями, та ч. 1 ст. 66, ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 Х11, які діяли на час призначення їй пенсії, та здійснити відповідні виплати різниці з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 25.01.2016 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій за період з 26.01.2011 року по 24.01.2016 року включно - залишити без розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.н.НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 551 гривень 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення з одночасним надісланням особою, яка подає апеляційну скаргу, її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у строки та порядку, встановленими ст. 254 КАС України.

Суддя: Є.Б. Ольховський