Вирок № 59635013, 11.08.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2215/16-к

Провадження № 1-кп/419/179/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року , Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді : -Добривечіра Л.Д,

при секретарі : -Московченко О.В.,

за участю прокурора: - Копитеця Є.В.

обвинуваченого : -ОСОБА_4

адвоката: -Шурхно К.А. (в режимі відеоконференці).

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар кримінальне провадження №42016130610000239 від 16.06.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Трьохізбенка, Новоайдарського району, Луганської області, українець, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 332-1 КК України.

ВСТАНОВИВ:

У період з квітня 2014 року по теперішній час, з метою вчинення на території України терористичних актів та інших тяжких і особливо тяжких злочинів створено терористичну організацію "Луганська народна республіка" (у подальшому - "ЛНР"), діяльність якої спрямована на порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, впливу на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян.

Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", яке введено в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII, п.п. 1.2, 1.3, 8.1 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі - Порядок) затвердженого наказом першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України № 415 ог від 12.06.2015р., згідно якого передбачено, що контроль за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) вздовж лінії зіткнення здійснюється уповноваженими контрольними органами на засадах протидії тероризму, посилення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів, вантажів, (товарів), на неконтрольовану територію з метою запобігання несанкціонованому проникненню осіб на неконтрольовану територію, ввезення (вивезення) до/з району проведення АТО предметів і речовин, вантажів, транспорту та іншого майна. Громадянин (власник або уповноважена ним особа), який має намір ввезти або вивезти вантаж (товар), крім гуманітарної допомоги (продукти харчування, одяг, взуття, ліки, предмети особистої гігієни тощо) повинен звернутись з відповідною заявою до Головного міжрегіонального управління оперативного забезпечення зони проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби України.

Так, 15 червня 2016 року громадянин України ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи порядок в'їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію України, вирішив з використанням транспортного засобу марки «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває в його володінні з підконтрольної Україні території, поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію України, в м. Слов?яносербськ, де діє терористична організація «ЛНР», перевезти овочеву продукцію, а саме: капусту загальною вагою 200 кілограмів для подальшої реалізації по завищеним цінам місцевим жителям та заподіяння таким чином шкоди інтересам держави.

В цей же день, близько 19 години, ОСОБА_4 по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 завантажив до салону та багажного відділення автомобіля марки «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває в його володінні, десять мішків капусти загальною вагою 200 кілограм, які були вирощені ним на власній присадибній земельній ділянці.

Далі, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на порушення Порядку та незаконного переміщення овочів через лінію зіткнення, діючи умисно, на автомобілі марки «ВАЗ 21053» реєстраційний номер НОМЕР_1 завантажений вказаною овочевою продукцією, по грунтовій дорозі сполученням с. Трьохізбенка - с. Лапаскіно Новоайдарського району Луганської області поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію України, вздовж берега річки Сіверський Донець виїхав в напрямку населеного пункту Лапаскіно, Новоайдарського району, Луганської області, де в зручному місці, з допомогою човна, мав намір переправити овочеву продукцію через лінію розмежування на тимчасово окуповану територію України в м. Слов?яносербськ, Луганської області, але 15 червня 2016 року, близько 19 години 20 хвилин був затриманий співробітниками поліції ГУ НП в Луганській області в безпосередній близькості від лінії розмежування.

Відтак, ОСОБА_4 15 червня 2016 року, близько 19 години 20 хвилин, перебуваючи за межами контрольно-пропускного пункту, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, спрямованого на порушення порядку в'їзду та незаконного переміщення товарів на тимчасово окуповану територію Луганської області з метою заподіяння шкоди інтересам держави, а саме: переміщення в порушення Порядку поза контрольними пунктами в`їзду - виїзду овочевої продукції на територію підконтрольну незаконним збройним формуванням терористичної організації «ЛНР», в м. Слов?яносербськ, Слов?яносербського району, Луганської області, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.1 ст.332-1 КК України вчинив закінчений замах на порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави.

На досудовому слідстві ОСОБА_4свою вину визнав повністю і виявив бажання укласти з прокурором угоду про визнання винуватості, за умовами якої він зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погоджуються на призначенні ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.53,69 КК України у виді штрафу в розмірі 240 неоподаткованих мінімумів доходів громадян-4080 грн.(чотири тисячі вісімсот) грн. із розстрочкою виплати рівними частинами в розмірі 680 грн. кожного місяця строком на 6 місяців.

Судом з'ясовано у обвинуваченого ОСОБА_4що він цілком розуміє обставини, викладені у п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Крім цього, судом, відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та підстав для відмови у її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

Заслухавши думку прокурора, захисника Шурхно К.А.. допитавши обвинуваченого ОСОБА_4заслухавши його позицію щодо можливості затвердження угоди, суд дійшов до висновку про те, що є законні підстави для ухвалення вироку, яким затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання.

Свій висновок суд обґрунтовує тим, що укладена угода не суперечить вимогам КПК України, дії ОСОБА_4мають вірну правову кваліфікацію; умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; угода укладена між сторонами добровільно; для визнання винуватості є фактичні підстави. Обвинувачений розуміє право не визнавати пред'явлену підозру, наслідки затвердженої угоди у вигляді обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження, характер обвинувачення та вид покарання. Узгоджена сторонами угода міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених загальною частиною КК України. Також судом з'ясовано у обвинуваченого, що він зможе реально виконати взяті на себе зобов'язання за угодою.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4визнав себе винуватим віднесене до злочину середньої тяжкості.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обставинами, яка пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину,учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд не вбачає.

Враховуючи те, що ОСОБА_4.визнає свою винуватість у скоєному правопорушенні на досудовому слідстві, підтвердив це у підготовчому судовому засіданні, підтвердив, що угоду він уклав з прокурором добровільно, ніякого тиску на нього при її укладенні з боку правоохоронних органів не було і йому зрозумілі наслідки цієї угоди. Умови угоди відповідають вимогам КПК України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, є можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.

Суд вважає наявними підстави для затвердження угоди між прокурором та ОСОБА_4

Обвинуваченому ОСОБА_4. роз*яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Керуючись ст.ст. 468,469,474,475,394 КПК України,суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 червня 2016 року, укладену між прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону капітаном юстиції Копитцем Є.В. якому надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні і обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за його звинуваченням за ч.3 ст,15, ч.1 ст.332-1 КК України.

Визнати ОСОБА_4 винним за ч.3 ст.15,ч.1 ст.332-1 КК України та на підставі ст.53,69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 240 (двохсот сорока)неоподаткованих мінімумів доходів громадян-4080(чотири тисячі вісімсот) грн. із розстрочкою виплати рівними частинами в розмірі 680 грн. кожного місяця строком на 6 місяців. одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 24060300 р/р 31110115700207,код ЕДРПО 37895134,банк УДКСУ у Новоайдарському районі,МФО 804013.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційному суді Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом 30 днів після його оголошення.

Головуючий: Л.Д.Добривечір