Рішення № 59634630, 04.07.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/8031/15-ц

Провадження №2/405/1989/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Шумейко Ю.І., Береді Я.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Вишня-Чижова Г.В. в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виселення, зазначивши на обгрунтування позовних вимог, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, актовий запис за №2864, при цьому, за життя, а саме: 18 квітня 1991 року, остання склала заповіт, за яким все своє майно - квартиру АДРЕСА_2 заповіла ОСОБА_2 На підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29.09.2015 року за позивачем ОСОБА_2 визнано право власності у порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_2 Після визнання за позивачем права власності на вказану вище квартиру, позивач побажав вселитися в неї, однак виявив, що в квартирі без жодних правових підстав перебуває відповідач, який обіцяв йому виселитися з квартири найближчим часом, при цьому, договір найму між позивачем та відповідачем не укладався, відповідач в квартирі не зареєстрований, займає приміщення самоправно. Представник позивача також зазначила, що 20.10.2015 року позивач звертався до правоохоронних органів з заявою про порушення його прав з боку ОСОБА_3, який чинить йому перешкоди у користуванні власністю, та висновком про проведення перевірки від 21.10.2015 року органами внутрішніх справ було встановлено, що ОСОБА_3 проживає в квартирі АДРЕСА_2

З огляду на викладене вище, посилаючись на ст.ст.317, 319, 321, 383, 386 та 391 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив виселити ОСОБА_3 з належної йому (позивачу) на праві власності квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Вишня-Чижова Г.В. під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та в його інтересах представник в судове засідання не з'явилися, відповідач повідомлявся судом про час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання відсутні, при цьому, про наявність судового спору, та пред'явлення до нього (ОСОБА_3.) позову відповідач був ознайомлений. Крім того, представник відповідача, будучи присутнім в судовому засіданні 15 березня 2016 року, позов не визнав, просив відмовити позивачу в його задоволенні, зазначивши на обгрунтування заперечень, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року за позивачем визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_2 ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 жовтня 2015 року було відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на зазначене рішення апеляційного суду, разом з тим, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не з'ясовувалося та не досліджувалося питання про наявність державних нотаріусів або ж їх відсутність на території Олександрівського району Кіровоградської області на момент посвідчення ОСОБА_5 заповіту у 1991 році, а так само наявність рішення Голиківської сільської Ради народних депутатів Олександрівського району Кіровоградської області, яке б надавало право секретарю посвідчувати правочини, що є нововиявленою обставиною, а також нововиявленою обставиною є наявність нотаріуса, який обслуговував Олександрівський район Кіровоградської області, у зв'язку з чим, була подана до апеляційного суду Кіровоградської області заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, однак ухвалою суду заява ОСОБА_3 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишена без задоволення, а ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 лютого 2016 року було відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на зазначену ухвалу апеляційного суду. Крім того, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_3 проживав однією сім'єю з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в квартирі АДРЕСА_2 з 2006 року, та рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09 лютого 2015 року визнано факт проживання однієї сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з 2006 року у спірній квартирі, власником якої була остання.

Заслухавши представника позивача, враховуючи заперечення представника відповідача, надані в судовому засіданні 15 березня 2016 року, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача обгрунтовані, грунтуються на положеннях закону, який регулює спірні правовідносини, та такі, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення, під якими розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначене право власника майна здійснюється шляхом пред'явлення негаторного позову про захист порушеного права, при цьому, предметом негаторного позову може бути вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. В свою чергу, підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

З огляду на зазначене, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Як на підстави позовних вимог позивач зазначив, що він в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року на підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року є власником квартири АДРЕСА_2 в свою чергу, в зазначеній квартирі без жодних правових підстав проживає ОСОБА_3, договір найму з яким не укладався, родинні відносини з яким відсутні, крім того, останній не зареєстрований за даною адресою, в свою чергу, він (позивач) не має доступу до своєї власності, на його прохання звільнити зазначену квартиру, відповідач квартиру не звільняє, продовжуючи проживати в ній без жодних правових підстав, чим порушується його (позивача) право користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_2

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за позивачем ОСОБА_2 на підставі рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року (справа №22ц/781/2252/14), яке набрало законної сили 29 вересня 2015 року,визнано право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_2.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що згідно зі ст.ст.1233, 1235, 1247, 1251, 1257 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповіт може бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, визначеними у ст.ст.1251-1252 ЦК України. Якщо в населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Частиною 2 ст.16 ЦК України і Главою 85 ЦК України, яка регулює порядок спадкування за заповітом і є спеціальною нормою, не передбачена можливість захисту особою права на спадкування за заповітом шляхом визнання його дійсним. Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України позивач ОСОБА_2 має право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, оскільки йому було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, таке право може бути визнано за ним в судовому порядку.

Крім того, судом встановлено, що зазначене речове право позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45505545 від 12 жовтня 2015 року, номер запису про право власності №11566156, дата та час державної реєстрації 12.10.2015 року, 14:17:26, підстава виникнення права власності: рішення суду, справа №22ц/781/2252/14, виданий 29.09.2015 року, видавник: апеляційний суд Кіровоградської області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, форма власності: приватна, власник: ОСОБА_2, об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2., загальна площа 30, 49 кв.м, житлова площа 17, 47 кв.м.

На час судового розгляду справи об'єктивні дані про те, що зазначене право власності ОСОБА_2 на зазначений вище об'єкт нерухомого майна, оспорюється, - в матеріалах справи відсутні, і такі обставини судом на час судового розгляду справи, - не встановлені.

Представник позивача, посилаючись на право приватної власності позивача ОСОБА_2, та на фактичне проживання в квартирі АДРЕСА_2 відповідача ОСОБА_3, без реєстрації та без правових підстав, крім того, враховуючи, що відповідач не є членом сім'ї позивача та між ними не укладалося будь-яких угод на право користування зазначеним об'єктом нерухомого майна, зазначила, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому (позивачу) майном, не надаючи позивачу доступу до своєї власності та на прохання позивача не звільняє приміщення в добровільному порядку, яке займає самоправно.

Крім того, відповідно до довідки КП «ЖЕО №2 КМР» від 16 жовтня 2015 року №5137 за адресою АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований.

Відповідно до інформації УДМС України в Кіровоградській області від 27 січня 2016 року №01-74/15/16 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 24 лютого 1989 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2

Відповідно до висновку за результатами проведення перевірки від 21 жовтня 2015 року, затвердженого начальником Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області І.І. Пайликом 21 жовтня 2015 року, в ході проведення перевірки при виїзді працівників міліції до місця пригоди за адресою АДРЕСА_2, було опитано сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який від дачі будь-яких пояснень відмовився на підставі ст.63 Конституції України, були опитані сусіди, які повідомили та підтвердили факт проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистомсвого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз норм ст.391 ЦК України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі, шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 та йому належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, в той час як у відповідачаОСОБА_3., який фактично проживає в зазначеній квартирі без правових підстав, крім того, не належить до членів сім'ї позивача в розумінні ст.ст.64, 156 ЖК України, відсутнє право на користування квартирою, належною позивачу на праві приватної власності, в розумінні ч.1 ст.405 ЦК України, а так само, відповідачне набув самостійного права на користування квартирою з інших правових підстав,з огляду на викладене вище, відповідно до положень ст.ст.317, 319, 386, 391 ЦК України, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача ОСОБА_2, як власника квартири АДРЕСА_2 щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні зазначеною квартирою шляхом виселення відповідача ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

При цьому, судом відзначається, що будь-яких переконливих і безспірних доказів на спростування доводів позивача та підтвердження своїх заперечень відповідач не надав, в свою чергу, згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення, - задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 з жилого приміщення, - квартири АДРЕСА_2 яка належить на праві приватної власності в порядку спадкування на підставі рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року ОСОБА_2, без надання ОСОБА_3 іншого жилого приміщення

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова