Вирок № 59632623, 11.08.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4327/15-к

Провадження № 1-кп/175/186/15

Вирок

Іменем України

11 серпня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Нероди Д.Д.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040440001405 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у сел. Шевченко м. Красноармійська Донецької області, там же зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_2, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- 06.08.2001 року Донецьким обласним судом за п.п.«а», «е», «і» ст.93, ч.2 ст.140, ч.3 ст.142, ч.2 ст.145, ст.42 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільненого з кримінально-виправної установи 29.01.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 5 місяців 8 днів на підставі ст.81 КК України;

- 10.10.2011 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 01.04.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 25 днів за ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 24.03.2014 року на підставі ст.81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, будучи раніше судимим за умисні злочини, на шлях виправлення не став і в період строку погашення судимостей знову вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 04 липня 2015 року близько 02.00 години він знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_2, де у нього на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, виник умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 заздалегідь підготував на території вказаного домоволодіння пластикову пляшку легкозаймистої речовини «Розчинник для фарб», з якою прибув до території домоволодіння АДРЕСА_4, де стояв приналежний ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_1 сріблястого кольору, підійшов до нього і виплеснув вищевказану рідину на передню частину транспортного засобу, після чого за допомогою наявної у нього запальнички умисно підпалив його, й переконавшись у тому, що автомобіль загорівся та отримав пошкодження, з місця скоєння злочину зник, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду у великих розмірах на суму 111033,09 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину не визнав і пояснив наступне.

Ввечері влітку 2015 року, коли саме не пам'ятає, після роботи він розпивав спирті напої з трьома колегами в будинку АДРЕСА_2, а на наступний день вранці близько 08.00-09.00 години до нього прийшли два працівники міліції та повідомили, що він підозрюється у підпалі автомобіля та запропонували йому проїхати з ними до райвідділу для надання пояснень, де під моральним тиском надав свої показання. З ОСОБА_1 він познайомився приблизно 10 років тому та зустрів його знову в реабілітаційному центрі весною 2014 року, де останній працював директором. Потім він у нього деякий час проживав по АДРЕСА_4, однак згодом вирішив переїхати до АДРЕСА_2, де працював на будівництві. Після цього, за 1,5 - 2 місяці до підпалу автомобіля, він зателефонував ОСОБА_1, якого попередив про те, що став очевидцем розмови трьох невідомих хлопців, які бажали з ним розібратися та висловлювали погрози підпалити автомобіль. У подальшому він упізнав у ОСОБА_4 одного з тих трьох хлопців, однак останній участі в розмові не приймав. Цивільний позов потерпілого і свою провину не визнає, оскільки не причетний до підпалу автомобіля.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_3 він познайомився в центрі проходження реабілітації від залежностей, куди останнього було прийнято на прохання матері. ОСОБА_5 почав порушувати встановлені правила, а саме вживав алкогольні напої та палив цигарки, його було виключено з центру та останній почав проживати по АДРЕСА_2. Через деякий час ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння зателефонував йому та розповів про те, що начебто хтось бажає з ним розібратися, однак хто-саме не пояснював. Звечора 03.07.2015 року він припаркував свій автомобіль НОМЕР_1 біля двору будинку АДРЕСА_4, а вночі 04.07.2015 року почув свист і яскраве світло у вікні будинку, через що вирішив піти на подвір'я. На вулиці він виявив, що світло від палаючого його автомобіля, після чого намагався власноруч загасити пожежу. На місці події знаходилися також хлопець з дівчиною, які були очевидцями підпалу та описали йому особу, причетну до підпалу. За описом він зрозумів, що це був ОСОБА_3 На наступний день він їхав на автомобілі по м. Підгородне і, зустрівши обвинуваченого, який рухався у напрямку м. Донецька, зупинився аби поговорити, проте останній почав тікати. Після цього він звернувся до міліції та був присутнім при затриманні ОСОБА_3, який усіляко намагався уникнути затримання. Також зі слів жителів будинку АДРЕСА_2 йому стало відомо, що ОСОБА_3 після вживання алкогольних напоїв намагався підпалити сарай за допомогою розчинника для фарби, однак його одразу заспокоїли. Просив стягнути з обвинуваченого на його користь 111000 грн. матеріальної шкоди, обравши покарання на розсуд суду.

Показаннями легендованого свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні при допиті в порядку, передбаченому ч.9 ст.352 КПК України в режимі відеоконференції пояснив, що влітку 2015 року, коли саме не пам'ятає, близько 01.20 години він знаходився на розі вулиць Набережної та Шосейної у м. Підгородне біля ресторану разом з подругою. В цей же час із темряви вул. Набережної вийшов раніше невідомий йому ОСОБА_3 у темному одязі з предметом у руках, схожим на пляшку та зупинився, після чого попрямував у напрямку будинку № 7 по вул. Шосейній. Приблизно через 2-3 хвилини вони побачили спалах автомобіля, після чого ОСОБА_3 через декілька хвилин знову прийшов на те місце, де вони його побачили вперше, хвилину постояв і потім швидко попрямував у напрямку вул. Набережної. Одразу після цього вони підійшли на місце події та побачили, що палає автомобіль «Daewoo Lanos» сріблястого кольору, куди також підійшов і власник транспортного засобу. Після цього були викликані працівники МЧС. Під час упізнання в міліції він упізнав ОСОБА_3 за зовнішніми ознаками, а саме зачіскою, статурою, зростом та ходою.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що 04.07.2015 року близько 02.00 години він їхав на рибалку і проїжджаючи повз ресторан по вул. Шосейній у м. Підгородне зустрів невідомого чоловіка, як йому тоді здалося, схожого на обвинуваченого, який прямував з вул. Шосейної у напрямку вул. Набережної. По дорозі, приблизно через 50 метрів, побачив полум'я, однак що саме горіло, не зрозумів. Близько 13.00 години, коли він повертався додому і проїжджав повз місце пожежі, побачив, що згорів автомобіль «Daewoo Lanos» сріблястого кольору, а поруч з ним знаходилася велика кількість людей.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що він приймав участь у якості понятого під час упізнання обвинуваченого двома свідками, анкетних даних яких не пам'ятає. Свідок, який впізнавав першим, упізнав ОСОБА_3, а подробиць щодо впізнання іншим свідком - не пам'ятає.

Показаннями свідка ОСОБА_9, наданими на досудовому слідстві

і оголошеними в суді на підставі п.1 ч.3 ст.97 КПК України, з яких убачається, що 04.07.2015 року приблизно о 01.45 годині він проїжджав на велосипеді по вул. Шосейній у м. Підгородне, де в районі будинків № 5 і № 7 на протилежній стороні вулиці побачив чоловіка віком 30-35 років, худорлявої статури, зростом близько 175-180 см з коротким темним волоссям, який був одягнений у сірий одяг. Даного чоловіка добре запам'ятав, оскільки той стояв у місці, яке добре освітлювалося. Вказана особа в той момент тримала у руці полімерну пляшку та виплескувала з неї рідину на лобове скло та капот автомобіля «Daewoo Lanos» сріблястого кольору. Оскільки він подумав, що невідомий чоловік протирає скло від комах, то побаченому не надав ніякої уваги, а на наступний день вранці на ринку до нього підійшли співробітники міліції, яким він розповів, очевидцем яких подій він став (а.п.133-135).

Матеріалами кримінального провадження № 12015040440001405, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.07.2015 року, з якого убачається, що ОСОБА_1 повідомив про те, що 04.07.2015 року близько 02.00 години невстановлена особа навмисно підпалила автомобіль НОМЕР_1, який знаходився поблизу домоволодіння АДРЕСА_4. Суд вважає, що у фабулі цього протоколу допущена описка у написанні дати - 04.03.2015 року замість 04.07.2015 року (подія відбулася саме 04.07.2015 року), що не впливає на його допустимість як доказу (а.п.8);

- протоколом огляду місця події від 04.07.2015 року і фото-таблицею до нього, із яких убачається, що під час огляду автомобіля НОМЕР_1 сріблястого кольору були виявлені пошкодження на передній його частині у вигляді вм'ятини, обвуглень та плавлень, а на відстані близько 2-х метрів від заднього правого крила цього транспортного засобу - виявлено та вилучено пляшку об'ємом 2,0 л з написом «BON BOISSON» (а.п.9-11);

- протоколом додаткового огляду місця події від 04.07.2015 року і фото-таблицею до нього, із яких убачається, що під час огляду території поблизу домоволодіння № 13 по вул. Шосейній у м. Підгородне, а саме під деревом на відстані 5-7 метрів від приватного будинку у напрямку проїзної частини на землі у траві виявлено та вилучено пластикову пляшку білого кольору об'ємом 0,3 л з написом на етикетці «Розчинник для фарб на основі уайт- спіриту», заповнену рідиною на ? об'єму пляшки (а.п.12-20);

- актом про пожежу від 04.07.2015 року, з якого убачається, що об'єктом пожежі є автомобіль НОМЕР_1, ймовірною причиною запалення якого є запалення стороннього джерела вогню невідомою особою (а.п.39);

- висновком експерта № 70/30-56 від 16 вересня 2015 року та фото-таблицею до нього, відповідно до яких осередком виникнення пожежі, що сталася 04.07.2015 року по АДРЕСА_4, є передня частина автомобіля, причиною виникнення якої є занесення стороннього джерела запалення (а.п.47-51);

- висновком експерта № 70/19-1831 від 01 вересня 2015 року, фото-

таблицею та хроматограмою до нього, відповідно до яких рідина, що знаходиться у пляшці з етикеткою «Розчинник для фарб на основі уайт-спіриту», яка виявлена та вилучена 04.07.2015 року поблизу будинку № 13 по вул. Шосейній у м. Підгородне, є нафтопродуктом і має вуглеводний склад, характерний для нафтових розчинників (а.п.61-64);

- висновком експерта № 70/19-1830 від 01 вересня 2015 року, фото-таблицею та хроматограмою до нього, відповідно до яких на внутрішній поверхні наданої на дослідження пластикової пляшки з етикеткою «BON BOISSON» виявлено сліди зміненого світлого дистилятного нафтопродукту (бензину, гасу, дизельного палива), встановити конкретний вид якого не видалось можливим з причин фізико-хімічних змін їх складу в процесі випаровування (а.п.65-69);

- висновком експерта № 180/15 від 09 липня 2015 року з додатками до нього, відповідно до яких матеріальна шкода, спричинена потерпілому ОСОБА_1 внаслідок пошкодження транспортного засобу «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 111033,09 грн. (сто одинадцять тисяч тридцять три гривні 09 копійок) (а.п.77-115);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2015 року та відеозаписом даної слідчої дії, з яких убачається, що свідок ОСОБА_6 розповів про обставини вчинення підпалу автомобіля «Daewoo Lanos» біля буд. АДРЕСА_4 (а.п.120-121);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.10.2015 року та відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до яких свідок ОСОБА_6 за зростом, статурою та ходою впізнав під № 3 ОСОБА_3 як особу, яка 04.07.2015 року біля буд. АДРЕСА_4 вчинила підпал автомобіля «Daewoo Lanos» (а.п.122-125);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06.07.2015 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 за статурою та волоссям упізнав під № 4 ОСОБА_3 як особу, яка 04.07.2015 року близько 02.00 години рухалася по вул. Шосейній у напрямку вул. Набережної у м. Підгородне, а на відстані 40 м від останнього побачив вогонь (а.п.130-132);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 06.07.2015 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 за зовнішніми ознаками впізнав під № 3 ОСОБА_3 як особу, яка 04.07.2015 року близько 02.00 години на відстані близько 50-70 м від кафе стояла біля легкового автомобіля сірого кольору по вул. Шосейній у м. Підгородне та тримала в руках поруч з дверима водія пластикову пляшку (а.п.136-138);

- речовими доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження № 12015040440001405: пластиковою пляшкою з етикеткою «BON BOISSON» і пластиковою пляшкою з етикеткою «Розчинник для фарб на основі уайт-спіриту» (а.п.21,22).

Матеріалами судової справи № 175/4327/15-к (провадження № 1кп-175/186/15), а саме:

- протоколом огляду місця події від 24.06.2016 року, картою-схемою та фото-таблицями до нього, відповідно до яких на виконання судового доручення у присутності обвинуваченого, його захисника та понятих оглянуто ділянку території, прилеглу до місця підпалу автомобіля потерпілого, яка розташована по вул. Шосейній, 15 «А» у м. Підгородне біля забору ресторану «Вінтаж», де наявні ліхтарі для освітлення вулиці. З правої сторони від забору ресторану проходить вул. Набережна, яка має перехрестя з вул. Шосейною, а на відстані 30 метрів від цього забору встановлено дорожній знак «^ м. Дніпропетровськ, < м. Донецьк». Напроти вказаного знаку через дорогу знаходиться будинок № 36 по вул. Шосейній. На електроопорах, встановлених на узбіччі біля будинку № 38 по вул. Шосейній, а також на трьох електроопорах, встановлених між рестораном і дорожнім знаком, відсутні ліхтарі освітлення. Від дорожнього знаку до буд. № 7 по вул. Шосейній відсутні електроопори з освітленням (аркуші судового провадження 178-183).

Оцінивши у сукупності наведені докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, суд дійшов висновку про те, що за обставин, указаних у обвинувальному акті було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.194 КК України як умисне пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.

Доводи обвинуваченого про свою непричетність до інкримінованого злочину і можливу причетність інших осіб, при погрозах яких підпалити автомобіль потерпілого перебував і свідок ОСОБА_6, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою ухилення від покарання та відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю покладених в основу вироку доказів.

Посилання ж ОСОБА_3 на обставини розмови вказаних осіб як на доказ своєї непричетності до підпалу автомобіля, суд вважає безпідставними.

Підстав для висновку про те, що свідок ОСОБА_6 обмовляв на досудовому слідстві та обмовляє в суді обвинуваченого чи з інших підстав давав і дає показання, що викривають ОСОБА_3, суд не вбачає і вважає ці показання об'єктивними.

Посилання сторони захисту на неможливість визнання усіх показань свідка ОСОБА_6 допустимими та належними доказами у зв'язку з їх невідповідністю обставинам вчиненого злочину, й зокрема через неможливість розгледіти у темряві риси обличчя особи, яка вчинила підпал, а також через спілкування свідка зі слідчим до пред'явлення обвинуваченого для впізнання, суд вважає необґрунтованими, оскільки свідок ОСОБА_6 впевнено впізнав ОСОБА_3 при пред'явленні для впізнання, про що підтвердив у суді, та заперечував спілкування зі слідчим з приводу впізнання ОСОБА_3 перед проведенням цієї слідчої дії.

Твердження обвинуваченого та показання свідка ОСОБА_8 про невідповідність змісту протоколу пред'явлення ОСОБА_3 для впізнання свідку ОСОБА_9, спростовуються цим протоколом, у якому відсутні будь-які письмові зауваження з приводу цієї слідчої дії, проведеної у присутності захисника.

У зв'язку з тим, що судом не встановлені обставини, що свідчать про недопустимість доказу, доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом протокол пред'явлення ОСОБА_3 для впізнання свідку ОСОБА_9 судом не приймаються до уваги.

Окремої оцінки заслуговують показання свідка ОСОБА_7, що були дані ним в ході кримінального провадження.

Так, при допиті 06.07.2015 року у якості свідка, він пояснював слідчому, що 04.07.2015 року близько 02.00 години, коли керував автомобілем НОМЕР_3, біля будинків № 5 і № 7 по вул. Шосейній у м. Підгородне на узбіччі побачив раніше невідомого чоловіка віком приблизно 30-35 років, худорлявої статури, коротко постриженого з темним волоссям, одягнутого у темний одяг, який привернув його увагу своєю підозрілою поведінкою, оскільки постійно озирався і вів себе так, начебто щось вкрав чи скоїв злочин. Цей чоловік прямував зі сторони вул. Шосейної у напрямку вул. Набережної. Проїхавши по дорозі приблизно 40-45 метрів, біля будинку № 7 по вул. Шосейній він побачив, що горить якийсь предмет, але уваги не звернув і поїхав далі. Того ж дня близько 15.00 години, коли він повертався додому і проїжджав повз будинок № 7 по вул. Шосейній, побачив працівників міліції, які стояли біля автомобіля «Daewoo Lanos» сірого кольору, передня частина якого згоріла. Після цього він зупинився, підійшов до працівників міліції, від яких дізнався про підпал автомобіля і тоді повідомив їм про підозрілого чоловіка, якого запам'ятав по будові тіла, волоссю і зачісці (а.п.126-129).

Того ж дня при пред'явленні ОСОБА_3 для впізнання свідок ОСОБА_7 зазначив, що серед пред'явлених для впізнання осіб він впізнає за статурою, обличчям, зачіскою і кольором волосся під № 4 особу, яка 04.07.2015 року близько 02.00 години рухалася по вул. Шосейній у напрямку вул. Набережної у м. Підгородне, а через 40 метрів побачив вогонь (а.п.130-132).

У суді свідок ОСОБА_7 заявив, що обвинуваченого в міліції він помилково впізнав, оскільки більш схожу особу, яку він бачив в день події, зустрічав нещодавно декілька разів у м. Підгородне, так як та особа має специфічну ходу.

Таким чином, у ході кримінального провадження зазначений свідок істотно змінив показання, заперечуючи окремі обставини, що вказують безпосередньо на обвинуваченого.

Суд зауважує, що показання свідка ОСОБА_7 у суді суперечать сукупності наведених вище доказів і його ж показанням, що були дані у ході досудового розслідування, а наведені ним мотиви, з яких він раніше давав інші показання, об'єктивно не підтверджуються і, на думку суду, є неспроможними та безпідставними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про явну недостовірність показань свідка ОСОБА_7, що були дані ним в судовому засіданні відносно ОСОБА_3, а тому не приймає їх до уваги.

Таким чином, суд підсумовує, що докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

Доводи сторони захисту про недопустимість цих доказів і необхідність винесення виправдувального вироку є необґрунтованими. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні зазначеного злочину за обставин, встановлених органом досудового слідства, та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_3, - раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, має дві незняті та непогашені судимості, за місцем фактичного проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують його покарання, суд не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_3, який після тривалого позбавлення волі за попередніми вироками, не зробив належних висновків і вчинив умисний злочин, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, а також думку прокурора щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити реальне покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк у межах санкції ч.2 ст.194 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов і просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду у розмірі 111000 грн. (а.с.п.10).

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, а тому цивільний позов потерпілого підлягає повному задоволенню, оскільки умисними діями ОСОБА_3 йому завдана така шкода, що підтверджується висновком експерта № 180/15 від 09 липня 2015 року і на момент ухвалення вироку не відшкодована.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 3934,47 грн. (368,28 + 368,28 + 1536 + 923,30 + 738,61), що підтверджується довідками Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (а.п.30,35,46,59,60).

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.194 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

Строк покарання обчислювати з 16 жовтня 2015 року і у строк покарання зарахувати час перебування ОСОБА_3 під вартою з 04 по 07 липня 2015 року включно.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 04 по 07 липня 2015 року включно, та з 16 жовтня 2015 року по 11 серпня 2016 року включно.

До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (ІПН невідомий) на користь потерпілого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4) 111000 грн. (сто одинадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

В рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 3934,47 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять чотири гривні 47 копійок) (одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення судових експертиз: № 04/01-62 від 16 липня 2015 року, № 04/01-60 від 14 липня 2015 року, № 70/30-56 від 16 вересня 2015 року, № 70/19-1830 від 01 вересня 2015 року і № 70/19-1831 від 01 вересня 2015 року).

Пластикові пляшки об'ємом 2,0 л з написом «BON BOISSON» та об'ємом 0,3 л з написом «Розчинник для фарб на основі уайт спіриту», які по квитанції № 00000112 знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_10 від 04.07.2015 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко