Постанова № 59632309, 11.08.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року Справа № 906/592/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Саврій В.А. , суддя Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача-1: представник не з'явився

відповідача-2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.16р. у справі № 906/592/16 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратури

до відповідача-1: Виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради

до відповідача-2: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой"

про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення ОСОБА_3 міської ради від 24.02.2016р. № 134

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 року у справі №906/592/16 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.16р. прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А.; суддя Саврій В.А.; розгляд скарги призначено на 28.07.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату №01-06/111 від 28.07.2016 року у справі №906/592/16 в зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Дужича С.П. призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/592/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Коломис В.В., суддя Мамченко Ю.А.; суддя Саврій В.А.

Розпорядженням керівника апарату від 28.07.2016 року у справі №906/592/16 в зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №906/592/16 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Коломис В.В., суддя Огороднік К.М., суддя Саврій В.А.

Розпорядженням в.о. керівника апарату №01-06/124 від 02.08.2016 року у справі №906/592/16 в зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Коломис В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/592/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Огороднік К.М., суддя Саврій В.А.

Ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №906/592/16 від 17.06.16р. заяву прокурора про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_3 міській раді та товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ - торгстрой" до набрання майбутнім рішення господарського суду у даній справі законної сили укладати договір оренди земельної ділянки площею 0,3087 га за кадастровим номером 1810136600:04:016:0005, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Бородія 64 (нова адреса - вул.ОСОБА_4).

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у випадку винесення судом рішення про задоволення позову, за тих обставин, коли між відповідачами ОСОБА_3 міською радою та ТОВ "АТБ-торгстрой" буде укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3087 га, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Бородія 64 (нова адреса - вул.ОСОБА_4), виконання цього рішення буде неможливим або суттєво утрудненим.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 17.06.16р. у справі 906/592/16 та прийняти нове рішення, яким прокурору відмовити у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду мас містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство. Таким чином, закон вимагає, щоб ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову була мотивованою, тобто щоб в ній було чітко і повно зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Зазначені вимоги закону господарським судом Житомирської області виконані не були.

На думку апелянта оскаржувана ухвала господарського суду Житомирської області від 17.06.2016р. про забезпечення позову у справі № 906/592/16 взагалі не містить мотивувальної частини, а суд першої інстанції лише посилався на думку прокурора та зробив висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову (при цьому взагалі не мотивуючи свою позицію). Доказів на підтвердження заяви про забезпечення позову взагалі прокурором надано не було, і суд першої інстанції, не перевіряючи, чи є підстави для забезпечення позову чи ні, виніс ухвалу про забезпечення позову.

Крім того, суд не зазначив, які саме права позивача можуть бути порушені і чому саме вони не зможуть бути відновлені у майбутньому, якщо заходи забезпечення позову не будуть вжиті.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.16р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач - виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради - жодних пояснень з приводу заявленої апеляційної скарги не надав. Про день та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому порядку.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.16р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 17.06.16р., місцевим господарським судом після винесення ухвали про порушення провадження у справі від 17.06.16р., окремим процесуальним документом - ухвалою від 17.06.16р. - за заявою позивача були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 міській раді та товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ - торгстрой" укладати договір оренди земельної ділянки площею 0,3087 га за кадастровим номером 1810136600:04:016:0005, що розташована за адресою: м.Житомир, ОСОБА_4 64 (вул.Бородія 64).

Вказані заходи забезпечення позову вжиті до прийняття судом господарської юрисдикції процесуального рішення за результатом розгляду позовної вимоги керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратура про визнання незаконним та скасування п.1 рішення від 24.02.16р. № 134 ОСОБА_3 міської ради в частині поновлення укладеного з ТОВ "АТБ-торгстрой" договору оренди земельної ділянки площею 0,3087 га за кадастровим номером 1810136600:04:016:0005, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Івана Сльоти 64 (вул.Бородія 64).

В обґрунтування поданої позовної заяви прокурор зазначив, що укладення передбаченого оспорюваним рішенням правочину призведе до набуття відповідачем - ТОВ "АТБ - торгстрой" речових прав на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку № 64 по вул.Бородія (нова адреса - вулиця ОСОБА_4) в місті Житомирі, що унеможливить використання вказаної прибудинкової території для цілей обслуговування багатоквартирного житлового будинку та, як наслідок, задоволення житлових і побутових потреб його жителів.

У апеляційній скарзі апелянт не погодився із доводами та обгрунтуваннями прокурора.

Зазначає, із посиланнями на норми п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України, що закон вимагає, щоб ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову була мотивованою, тобто щоб в ній було чітко і повно зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак вищезазначені вимоги закону господарським судом Житомирської області виконані не були. Оскаржувана ухвала господарського суду Житомирської області від 17.06.2016 р. про забезпечення позову по справі № 906/592/16 взагалі не містить мотивувальної частини, а суд першої інстанції лише посилався на думку прокурора та зробив висновок про необхідність вжиття заходів забезпечення позову (при цьому взагалі не мотивуючи свою позицію). Але, доказів на підтвердження заяви про забезпечення позову взагалі прокурором надано не було, і суд першої інстанції, не перевіряючи, чи є підстави для забезпечення позову чи ні, виніс ухвалу про забезпечення позову.

Рівненський апеляційний господарський суд, проаналізувавши вимоги позовної заяви прокурора, як позивача за даним позовом, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про підставність вжиття заходів забезпечення позову. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із наступного.

За змістом ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

А оскільки, відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - є позивач і відповідач, то позивач - Керівник ОСОБА_3 місцевої прокуратури підставно скористався своїм процесуальним правом на подання такої заяви (клопотання про вжиття заходів забезпечення позову заявлене у тексті позовній заяві).

За результатами розгляду зави про забезпечення позову, судом першої інстанції, беручи до уваги зміст позовних вимог, та ту обставину, що оспорюваним рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 ради (яке частково оспорюється за даним позовом - є предметом судового спору) для відповідача-2 здійснено поновлення договору оренди на земельну ділянку із збільшенням її розміру до 2166кв.м. за рахунок земельної ділянки, яка мала статус прибудинкової території для обслуговування житлового багатоквартирного будинку №64 по вул. Івана Сльоти (попередня назва вулиці - Бородія), клопотання позивача було задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 міській раді та товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ - торгстрой" до набрання майбутнім рішення господарського суду у даній справі законної сили укладати договір оренди земельної ділянки площею 0,3087 га за кадастровим номером 1810136600:04:016:0005, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Бородія 64 (нова адреса - вул.ОСОБА_4).

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що забезпечення позову у даній справі шляхом заборони вчиняти певні дії вчинено із дотриманням вимог чинного законодавства, обставин, за яких існує спір, та з урахуванням майнових інтересів співвласників багатоквартирного будинку.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року N 4-рп/2011). Окрім того інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року N 5-рп/2011).

За змістом п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Відповідно до частини 1 статті 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В силу пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

При цьому має враховуватися адекватність вжитих заходів забезпечення позову змісту позовних вимог. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (абз.3 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Місцевий господарський суд в оспорюваній ухвалі зазначив, що у випадку винесення судом рішення про задоволення позову, за тих обставин, коли між відповідачами ОСОБА_3 міською радою та ТОВ "АТБ-торгстрой" буде укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,3087 га, що розташована за адресою: м.Житомир, вул.Бородія 64 (нова адреса - вул.ОСОБА_4), виконання цього рішення буде неможливим або суттєво утрудненим.

Не знаходять свого підтвердження і доводи апелянта, що суд втручається у договірні правовідносини. Адже предметом спору у даній справі не виступають договірні правовідносини. Оскаржується акт суб'єкта владних повноважень, норми якого направлені на порушення у подальшому прав співвласників багатоквартиного житлового будинку в частині обслуговування прибудинкової території.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" від 29.06.16р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Житомирської області від 17 червня 2016 року у справі №906/592/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Матеріали оскарження ухвали у справі №906/592/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Огороднік К.М.