Постанова № 59632128, 10.08.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

10.08.2016 справа № 15/5009/7537/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2О , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за дов. б/н від 30.06.2016, від відповідача:ОСОБА_5 за дов. б/н від 15.04.2016, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ, на ухвалу Господарського суду Запорізької областівід13.07.2016по справі№15/5009/7537/11 (суддя Мойсеєнко Т. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СГ Еквіпмент Лізинг Україна", м. Київ,доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вільний", с. Інзівка Приморського району Запорізької області,простягнення 7 423 822, 54 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (далі ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»), м. Київ, звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільний» (далі ТОВ «Вільний»), с. Інзівка Приморського району Запорізької області, про стягнення заборгованості на загальну суму 5 799 772, 54 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.08.2012 у справі № 15/5009/7537/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2012 рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2012 у справі № 15/5009/7537/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 04.12.2012 у справі № 15/5009/7537/11 постанову Донецького апеляційного господарського суду скасовано, а рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2012 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 за результатами розгляду заяви ТОВ «Вільний» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Запорізької області від 15.08.2012 скасовано, позовні вимоги ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 249 195, 44 грн., проценти у розмірі 1 204 404, 72 грн., інші платежі в сумі 461, 95 грн., решта лізингових платежів та вартості викупу предмету лізингу, зменшених шляхом дисконтування, в розмірі 3 945 759, 25 грн., збитки, повязані з вилученням предмету лізингу в сумі 75 141, 18 грн., державне мито у розмірі 24 071, 90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222, 78 грн.

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 видано наказ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 15/5009/7537/11 рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у цій справі частково скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2016 у справі № 15/5009/7537/11 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 та частково скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2016 в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат, повязаних з вилученням предмета лізингу в сумі 75 141, 18 грн, а в іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2016 у справі № 15/5009/7537/11 припинено виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 в частині стягнення витрат, повязаних з вилученням предмета лізингу в розмірі 75 141, 18 грн.

Таким чином, за рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 з ТОВ «Вільний» на користь ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» підлягає стягненню заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 249 195, 44 грн., проценти у розмірі 1 204 404, 72 грн., інші платежі в сумі 461, 95 грн., решта лізингових платежів, зменшених шляхом дисконтування, та вартості викупу предмету лізингу в розмірі 3 945 759, 25 грн., державне мито у розмірі 24 071, 90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 222, 78 грн.

До канцелярії Господарського суду Запорізької області 04.07.2016 надійшла заява ТОВ «Вільний» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 до 31.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 заяву ТОВ «Вільний» задоволено та відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 до 31.12.2016.

Позивач, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 та прийняти нову, якою у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити повністю. Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, а також неповне зясування фактичних обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що: прийняття оскаржуваної ухвали відбулось за відсутності представника позивача через те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання; ухвала суду першої інстанції ґрунтується на припущенні, що у відповідача буде можливість виконати судове рішення у грудні 2016 року, яке не підтверджене належними та допустимими доказами.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні не вбачає підстав для її задоволення, а тому просить залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 підлягає скасуванню, виходячи з такого.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду заяви ТОВ «Вільний», у звязку з чим ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» було позбавлено можливості взяти участь у судовому засіданні, чим порушені права позивача, передбачені статтею 22 ГПК України.

Частиною першою статті 121 ГПК України встановлено, що заява про відстрочку виконання рішення розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора.

Відповідно до пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Згідно зі статтею 87 ГПК України ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадках коли ухвала про порушення провадження у справі не може бути вручена стороні у зв'язку з обмеженим строком розгляду, належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи може вважатися телефонограма суду з відміткою про її прийняття посадовою (службовою) особою сторони. При цьому зазначена ухвала надсилається сторонам в обов'язковому порядку.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.

При цьому, відповідно до розяснень, наведених у пункті 7.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012, дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, має встановлюватися з урахуванням того, що передбачений частиною першою статті 121 ГПК десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 судове засідання призначено на 11.07.2016.

У звязку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконання ними вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.07.2016 суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 розгляд заяви ТОВ «Вільний» відкладено на 13.07.2016.

З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2016 з метою повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання місцевим господарським судом на адреси позивача та відповідача надіслано відповідну ухвалу засобами поштового звязку, електронною поштою (а. с. 62), складено акти про передачу телефонограм (а. с. 60-61), а також розміщено відповідні повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» (а. с. 63).

Проте, у матеріалах справи відсутні докази отримання сторонами ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11, а з актів про передачу телефонограми вбачається, що за номерами телефонів ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» та ТОВ «Вільний» не відповідають.

Згідно з пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Однак ГПК України не передбачає повідомлення сторін шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» за наявності у сторін доступних засобів звязку.

Надсилання процесуальних документів електронною поштою також не передбачено процесуальним законом і не є належним повідомленням сторін про час та місце проведення судового засідання, крім обміну електронними документами, здійсненим в порядку, встановленому наказами Державної судової адміністрації України «Про реалізацію проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» від 31.05.2013 № 72 та «Про реалізацію пілотного проекту щодо обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу» від 07.09.2012 № 105.

На адресу електронної пошти суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду заяви, зареєстроване у канцелярії Господарського суду Запорізької області 13.07.2016 о 14:25. Проте суд відхилив клопотання ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», посилаючись на сплив передбаченого статтею 121 ГПК України строку для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про прийняття заяви ТОВ «Вільний» про відстрочку виконання рішення у справі № 15/5009/7537/11 винесено 07.07.2016. Оскільки 17.07.2016 є вихідним днем, з урахуванням правил обчислення строків, встановлених частиною пятою статті 254 ЦК України, останнім днем передбаченого статтею 121 ГПК України десятиденного строку є 18.07.2016.

Проте, суд першої інстанції помилково визначив, що останнім днем строку для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення є 14.07.2016, оскільки виходив із дати реєстрації відповідної заяви в канцелярії суду.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач не був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, чим був позбавлений можливості направити уповноваженого представника для участі у розгляді заяви ТОВ «Вільний».

Згідно з пунктом 2 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Відповідно до пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 17.05.2011 порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1-7 частини третьої статті 104 ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК України приймає нове рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що допущені місцевим господарським судом порушення процесуального права є безумовною підставою для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 та прийняття нової ухвали.

Розглянувши заяву ТОВ «Вільний» про відстрочку виконання ували Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 до 31.12.2016, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 121 ГПК України, яка передбачає, що у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до статті 121 ГПК України суд за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обовязком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до приписів статей 43, 33, 43 ГПК України саме на відповідача покладено обовязок доведення існування відповідних підстав, а господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи зі змісту пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки Конституційного Суду України містяться в мотивувальній частині рішення від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що внаслідок сезонного характеру господарської діяльності ТОВ «Вільний» поточний фінансовий стан боржника не дозволяє виконати судове рішення у повному обсязі. Враховуючи значний розмір заборгованості, стягнення одночасно всієї суми призведе до зупинення роботи підприємства та його банкрутства.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надав звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2016 року (т. 7, а. с. 74-75), довідку про дебіторську заборгованість перед ТОВ «Вільний» станом на 12.07.2016 (т. 7, а. с. 77), інформаційну довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна (т. 7, а. с. 46-56).

З наведених вище документів вбачається, що прибуток відповідача за перший квартал 2016 року склав 13 тисяч гривень, кредиторська заборгованість ТОВ «Вільний» становить 6 724 000, 00 грн., а дебіторська 6 808 209, 48 грн.

Крім того, на нерухоме майно відповідача накладені чисельні обтяження, що унеможливлює звернення стягнення на нього, що підтверджується витягом з відповідного реєстру (т. 7, а. с. 46-56).

Також відповідач зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Вільний» є виробництво сільськогосподарської продукції. Враховуючи сезонний характер такої діяльності, відповідач отримує прибуток від реалізації врожаю, зібраного у літньо-осінній період. При цьому для забезпечення посівної кампанії та функціонування підприємства наступного року ТОВ «Вільний» зазначає значних витрат саме восени.

Заперечуючи проти задоволення заяви ТОВ «Вільний», позивач зазначає, що до кінця 2016 року фінансовий стан відповідача не покращиться настільки, щоб забезпечити виконання рішення.

Дослідивши надані сторонами докази, вивчивши обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів доходить висновку, що заява ТОВ «Вільний» підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати не тільки можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але й такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У зв'язку з тим, що відстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої відстрочки.

Колегія суддів також зауважує, що як прийняття судового рішення, так і надання відстрочки його виконання не звільняють відповідача від обовязку виконати зобовязання належним чином.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що відстрочка виконання рішення може забезпечити його належне виконання, а тому, з урахуванням заперечень ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», заява ТОВ «Вільний» підлягає частковому задоволенню, а виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 підлягає відстроченню до 30.11.2016.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ТОВ «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 підлягає скасуванню з підстав, викладених вище.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», м. Київ, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.07.2016 у справі № 15/5009/7537/11 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний», с. Інзівка Приморського району Запорізької області, про відстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2015 у справі № 15/5009/7537/11 до 30.11.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільний» (с. Інзівка Приморського району Запорізької області, вул. Радянська, 8, код ЄДРПОУ 31467717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 9, офіс 5-402, код ЄДРПОУ 34537760) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 689, 00 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Д.О. Попков

ОСОБА_3