Ухвала суду № 59632086, 11.08.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

11.08.16 За скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова на дії головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1

по справі № 927/1845/14 за позовом:

Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону, вул. Шевченка,57, м. Чернігів, 14030 в інтересах держави в особі

Позивач 1: Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект 6, м. Київ, 03168

Позивач 2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, код ЄДРПОУ 08351733, вул. Любченко, 19, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Приватний підприємець ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 228408839, вул. Дзержинського 60, м. Ічня, Ічнянський район, Чернігівська область, 16700

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ічнянська міська рада, вул. Вокзальна,1, м. Ічня, Чернігівська область, 16703

Предмет спору: про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від скаржника (позивача-2): ОСОБА_3, представник, довіреність №18 від 05.01.2016;

від позивача - 1: ОСОБА_4 юрисконсульт, довіреність № 220/811/д від 30.12.2015;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

прокурор: Матвієнко О.В. посвідчення № 031543 від 26.01.2015, заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону.

.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду надійшла скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова на дії головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по виконанню рішення господарського суду по справі № 927/1845/14, у якій скаржник просить:

-зобовязати Ічнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, провести виконавчі дії у відповідності до частини 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», шляхом викладення пункту 2 постанови про відновлення виконавчого провадження в наступній редакції: «Копію постанови направити сторонам виконавчого провадження та Господарському суду Чернігівської області. У відповідності до частини 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» Господарському суду Чернігівської області у тримісячний строк з моменту отримання постанови про відновлення виконавчого провадження надіслати на адресу Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області судовий наказ №927/1845/14 від 17.02.2015, виданий Господарським судом Чернігівської області, для його подальшого виконання, який був надісланий на адресу суду разом з постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.01.2016»;

-визнати незаконними дії державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016 у виконавчому провадженні №46734758;

-скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016, винесену у виконавчому провадженні №46734758;

-поновити строк для предявлення виконавчого документа в порядку частину 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування своєї скарги заявник зазначає, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобовязаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови предявити його до виконання. Однак при винесенні державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження, державним виконавцем взагалі не зазначено, які саме дії та кому необхідно провести у звязку з відновленням виконавчого провадження, а тільки зазначено про відновлення виконавчого провадження. Також в постанові про відновлення виконавчого документа ні в супровідному документі відсутнє взагалі посилання на частину 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», чи про необхідність у встановленому Законом порядку предявити виконавчий документ до виконання, що в подальшому призвело до безпідставного та передчасного завершення виконавчого провадження на підставі п.13 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, винесення державним виконавцем Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області юстиції постанови про закінчення примусового виконання наказу суду у даній справі позбавляє Квартирно - експлуатаційний відділ права на одержання присудженого йому індивідуально визначеного майна, унеможливлює виконання судового рішення, та захист порушених прав стягувача, тобто суперечить основним засадам судочинства та реалізації прав особи на справедливий суд.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2016 поновлено строк для оскарження постанови від 30.05.2016 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому проваджені №46734758, прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд на 02.08.2016.

Ухвалою суду від 02.08.2016 розгляд скарги відкладався до 11.08.2016.

У судове засідання зявилися уповноважені представники скаржника (стягувача), позивача-1 та прокурор.

Відповідача (боржника) та відділ ДВС було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1400603934620 від 03.08.2016 та №1400603934786 від 03.08.2016, натомість, повноважних представників у судове засідання направлено не було, причин нез'явлення суду не повідомлено.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, у судовому засіданні 02.08.2016 судом задоволено його заяву про розгляд справи без участі його представника.

Від представника скаржника (стягувача), позивача - 1 та прокурора клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

Про можливість розгляду справи за відсутності представника Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та відповідача представник скаржника (стягувача), позивач -1 та прокурор не заперечили.

Ухвалою суду від 21.06.2016 з Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області судом витребовувались документи, необхідні для розгляду скарги по суті, які ним надано не було, про причини невиконання вимог суду не повідомлено.

За приписами статті 119, 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін у судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У судовому засіданні стягувачем надано письмові пояснення по суті скарги №1775 від 01.08.2016 та письмову заяву №1787 від 02.08.2016 про долучення документів до матеріалів скарги.

Скаржник заявлені у скарзі вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі та у судовому засіданні.

Зокрема, скаржник зауважив, що постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена 30.05.2016 у виконавчому провадженні №46734758 з примусового виконання судового наказу є передчасною та по своїй суті незаконною. При винесенні державним виконавцем постанови про відновлення виконавчого провадження, державним виконавцем взагалі не зазначено які саме дії та кому необхідно провести у звязку з відновленням виконавчого провадження, а тільки зазначено про відновлення виконавчого провадження. Також, а ні у постанові про відновлення виконавчого документа, а ні у супровідному документі відсутнє взагалі посилання на частину 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», чи про необхідність у встановленому Законом порядку предявити виконавчий документ до виконання, що в подальшому призвело до безпідставного та передчасного завершення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

На запитання суду про правове обґрунтування заявленої у п.2 скарги вимоги, а саме про викладення пункту 2 постанови про відновлення виконавчого провадження у відповідній редакції, скаржником пояснено, що чіткої правової норми, яка регламентує зміст постанов ДВС та зобовязує вносити у постанову про відновлення виконавчого провадження розяснений учасникам виконавчого провадження порядок дій у виконавчому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», не має, однак, враховуючи визначені Законом України «Про виконавче провадження» обовязки державної виконавчої служби, остання зобовязана розяснювати учасникам виконавчого провадження їхні права згідно з вимогами цього Закону та вживати передбачених цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, чого працівниками ДВС зроблено не було.

Вимоги до суду про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання скаржник обґрунтовує поважністю зазначених причин пропущення встановленого строку з посиланням на норми ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні скаржником подано заяву від 11.08.2016, у якій він просить суд при поновленні строку предявлення виконавчого документу до виконання направити судовий наказ від 17.02.2016 для подальшого здійснення виконавчих дій до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції.

Позивач 1 підтримав заявлені Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника стягувача, позивача 1 та прокурора перевіривши надані ними докази та оглянувши у судовому засіданні їх оригінали, суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2015 Господарським судом Чернігівської області видано наказ № 927/1845/14 на виконання рішення суду, яким зобовязано Приватного підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,003 га по вул. Стадіонна в смт. Дружба Ічнянського району Чернігівської області, що використовується під розміщення магазину, привести її у придатний для використання стан та повернути її Військовій частині А 1479.

Зазначений виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Ічнянському відділі Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції (з травня 2016 року - Ічнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області).

12.01.2016 головним державним виконавцем Ічнянського відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції ОСОБА_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішенням господарського суду Чернігівської області боржника особисто зобовязано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,003 га по вул. Стадіонна в смт. Дружба Ічнянського району, яка використовується під розміщення магазину, привести у придатний для використання стан та повернути її військовій частині А 1479.

При цьому, на підставі ч. 2 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повернув наказ № 927/1845/14 від 17.02.2015 до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.02.2016 постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.01.2016, винесену у виконавчому провадженні № 46734758, скасовано та визнано незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції по винесенню зазначеної постанови.

На підставі ухвали господарського суду Чернігівської області від 12.02.2016 головним державним виконавцем Ічнянського відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції ОСОБА_1 22.02.2016 року винесено постанову про скасування процесуального документа (постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.01.2016) та постанову про відновлення виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження». Копії зазначених постанов було направлено до Господарського суду Чернігівської області, які останнім отримано 26.02.2016, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів направлення стягувачу копії зазначеної вище постанови у цей же час суду не надано.

Натомість, скаржник зазначає, що 04.04.2016 у звязку з неотриманням копій постанов про скасування процесуального документа від 22.02.2016 та копії постанови про відновлення виконавчого провадження, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова було направлено заяву на імя начальника Ічнянського відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління. 20.04.2016 скаржником отримано відповідь про те, що постанова про скасування процесуального документа та постанова про відновлення виконавчого провадження були надіслані 22.02.2016 та повторно 13.04.2016.

Із зазначеної відповіді управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області №01.1-57/1003/10.1 від 18.04.2016 судом встановлено, що скаржнику було повідомлено, що станом на 15.04.2016 наказ господарського суду Чернігівської області на виконання до відділу державної виконавчої служби не надходив. Питання щодо організації примусового виконання рішення суду буде вирішено державним виконавцем після надходження до відділу державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції наказу господарського суду Чернігівської області №927/1845/14 від 17.02.20165.

Заявник стверджує, що безпосередньо копія постанови про скасування процесуального документа та відновлення виконавчого провадження від 22.02.2016 надійшла на адресу КЕВ у м. Чернігові 18.04.2016 із супровідним листом від 13.04.2016, копію якого надано суду.

30.05.2016 головним державним виконавцем Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.13 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». Із змісту постанови вбачається, що постанову про відновлення виконавчого провадження було надіслано до Господарського суду Чернігівської області 22.02.2016 рекомендованим листом, однак станом на 30.05.2016 виконавчий документ до відділу не надходив.

02.06.2016 дана постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016 надійшла скаржнику, що підтверджується копією супровідного листа.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Загальні права і обов'язки державних виконавців у виконавчому провадженні визначені статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу». Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави закінчення виконавчого провадження, зокрема у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Приписами частини 1 статті 82 зазначеного Закону України унормовано, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Приписами частин 3, 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі непредявлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що наказ про примусове виконання рішення суду від 17.02.2015 було повернуто до Господарського суду Чернігівської області, його оригінал знаходився в матеріалах справи та після відновлення виконавчого провадження і отримання копії відповідної постанови суд не направив до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зазначений наказ, суд вважає, що державний виконавець діяв з дотриманням вимог Конституції України та Закону України «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження 30.05.2016.

Суд не бере до уваги посилання заявника на те, що державний виконавець неправомірно не зазначив у тексті постанови про відновлення виконавчого провадження, які саме дії та кому необхідно провести у звязку з відновленням виконавчого провадження, чи про необхідність у встановленому Законом порядку предявити виконавчий документ до виконання. Адже стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» не містить відповідних вимог щодо змісту постанови про відновлення виконавчого провадження, а сама норма ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» є імперативною, невиконання якої є безумовною підставою для закінчення державним виконавцем відновленого виконавчого провадження.

Суд відхиляє доводи скаржника про невчинення ДВС дій щодо розяснення прав та обовязків особам, які беруть участь у виконавчому провадженні, оскільки вимоги ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» є процесуальними нормами, які встановлюють певний порядок у виконавчому провадженні, а не визначають права та обовязки учасників виконавчого провадження, встановлені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», і тому ці поняття не є тотожними.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

До переліку прав та обовязків, які встановлені статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», не входить інформування про процесуальний порядок виконавчого провадження.

Крім того, суд, який повинен у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити наказ до виконання, відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» не є учасником виконавчого провадження.

Будь-яких інших правових обґрунтувань щодо обовязковості зазначення в оскаржуваній постанові приписів ч. 4 ст. 51 цього Закону представниками позивачів та прокурором суду не надано.

Суд також не бере до уваги доводи заявника про те, що на адресу стягувача вчасно не надсилалася копія постанови про відновлення виконавчого провадження, оскільки предметом оскарження є інша постанова - постанова про закінчення виконавчого провадження.

Навіть, при невчасному отриманні постанови про відновлення виконавчого провадження, а саме 18.04.2016, скаржник мав можливість протягом майже півтора місяця (до 30.05.2016) як ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, так і оскаржити цю постанову у суді, зважаючи при цьому на встановлений Господарським процесуальним кодексом України 10-денний термін для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.

При цьому, суд звертає увагу скаржника, що управлінням Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області у листі №01.1-57/1003/10.1 від 18.04.2016 скаржника було повідомлено, що питання щодо організації примусового виконання рішення суду буде вирішено державним виконавцем саме після надходження відповідного наказу господарського суду Чернігівської області, а станом на 15.04.2016 на виконання до відділу державної виконавчої служби такий наказ не надходив. Така надана інформація базується саме на приписах ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин суд вважає, що скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова у частині вимог про зобовязання Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області провести виконавчі дії у відповідності до частини 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» шляхом викладення пункту 2 постанови про відновлення виконавчого провадження у відповідній редакції, про визнання незаконними дій державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016 у виконавчому провадженні №46734758 та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.05.2016, винесену у виконавчому провадженні №46734758, є необґрунтованою, а відтак не може бути задоволена.

При цьому, у своїй скарзі стягувачем також заявлено вимогу до суду про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання та про направлення відповідного наказу до виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Враховуючи те, що Господарський суд Чернігівської області не направив до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області зазначений наказ про примусове виконання рішення від 17.02.2015 у встановлений законом тримісячний строк, а стягувач не міг сам подати цей наказ до виконавчої служби, вина стягувача у непредявленні наказу про примусове виконання рішення до виконання відсутня, а тому суд вважає, що строк для предявлення наказу до виконання є таким, що пропущено з поважним причин, а відтак підлягає відновленню.

За таких обставин, вимога стягувача про поновлення строку для предявлення виконавчого документа до виконання та про направлення наказу господарського суду Чернігівської області від 17.02.2015 до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в порядку частини 4 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 119, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова на дії головного державного виконавця Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_1 по виконанню рішення господарського суду по справі № 927/1845/14 задовольнити частково.

2. Відновити тримісячний строк для предявлення наказу господарського суду Чернігівської області від 17.02.2015 по справі № 927/1845/14 до виконання. Направити до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області наказ господарського суду Чернігівської області від 17.02.2015 по справі № 927/1845/14.

3. У задоволенні решти заявлених у скарзі вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя В.В. Шморгун