Рішення № 59632050, 11.08.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2016 р.Справа № 925/866/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Смілаенергопромтранс, м. Сміла, Черкаської області

до малого приватного підприємства Алтей, м. Сміла, Черкаської

області

про стягнення 16 706 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс до малого приватного підприємства Алтей про стягнення заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії за №37 від 02 вересня 2013 року в розмірі 16 706 грн. 78 коп., а саме: 12 771 грн. 43 коп. основний борг, 2 957 грн. 46 коп. пеня, 776 грн. 12 коп. інфляційні втрати та 201 грн. 77 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 липня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 серпня 2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав суду докази часткової сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 4 086 грн. 10 коп. під час розгляду справи в суді.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 липня 2016 року було зобовязано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати до суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 серпня 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/866/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 02 вересня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс (теплопостачальник) та малим приватним підприємством Алтей (споживач) було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання теплової енергії за №37.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору теплопостачальник зобовязався постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, а споживач своєчасно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з дати підписання і діє до 15 квітня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків, договір діє до повного їх здійснення між сторонами.

Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за місяць до закінчення строку його дії (п. 10.4 договору).

З урахуванням вищезазначених умов договору, строк дії договору від 02 вересня 2013 року було пролонговано на наступні роки.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку та розрахунковим способом (п. 5.1 договору).

Згідно п. 6.5. договору вартість 1 Гкал теплової енергії, що постачається споживачу, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить: при паливі природний газ з урахуванням ПДВ 845 грн. 59 коп., при паливі деревяна щепа 591 грн. 10 коп. з урахуванням ПДВ.

В подальшому сторони додатковою угодою від 23 вересня 2014 року внесли зміни до умов договору від 02 вересня 2013 року щодо вартості 1 Гкал теплової енергії, а саме: при паливі природний газ з урахуванням ПДВ 1 127 грн. 09 коп., при паливі деревяна щепа 710 грн. 82 коп. з урахуванням ПДВ.

Позивач свої зобовязання згідно договору виконав та на протязі опалювального сезону 2015-2016 років поставив відповідачу теплову енергію на суму 19 048 грн. 93 коп.

Відповідач зобовязання по оплаті поставленої теплової енергії виконав частково, сплативши 6 277 грн. 50 коп..

Отже, загальна сума боргу за спожиту відповідачем теплову енергію в жовтні 2015 року-березні 2016 року на момент звернення позивача до суду складала 12 771 грн. 43 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3. договору з метою забезпечення технологічного процесу виробництва теплової енергії сировиною в тому числі придбання природного газу та електроенергії, споживач здійснює передоплату в розмірі 80% від запланованих обємів теплової енергії на місяць згідно наступного графіку:

-до 01 жовтня передоплата планових навантажень за жовтень 2013 року.

-до 15 числа поточного місяця 80% передоплати планових навантажень майбутнього місяця та повна оплата за фактичний обєм спожитої теплової енергії в попередньому місяці;

Отже, з урахуванням п. 6.3. договору відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії в жовтні 2015 року до 15 листопада 2015 року, до 15 грудня 2015 року за спожиту теплову енергію в листопаді 2015 року, і т.д.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказувалося вище, відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 4 086 грн. 10 коп., що підтверджується копією прибуткового касового ордеру від 08 серпня 2016 року №817.

Водночас судом враховано, що суму боргу в розмірі 4 086 грн. 10 коп. було сплачено відповідачем після звернення позивача з відповідним позовом до суду, в звязку з чим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 8 685 грн. 33 коп. основного боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням умов п. 7.3.3. договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 957 грн. 46 коп. пені нарахованої за період з 15 листопада 2015 року по 14 липня 2016 року.

Слід зазначити, що розрахунок пені здійснено позивачем невірно за період з 15 січня 2016 року по 14 лютого 2016 року розмір пені нарахований на суму боргу 4 157 грн. 29 коп. складає 154 грн. 93 коп., за період з 15 березня 2016 року по 14 квітня 2016 року розмір пені нарахований на суму боргу 12 167 грн. 94 коп. складає 453 грн. 47 коп. та за період з 20 травня 2016 року по 14 липня 2016 року розмір пені нарахований на борг 12 771 грн. 43 коп. складає 686 грн. 38 коп. Розрахунок пені за інші періоди вказані позивачем здійснено в меншому розмірі.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2 257 грн. 15 коп., в решті стягення пені в розмірі 700 грн. 31 коп. слід відмовити, в звязку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставіст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 776 грн. 12 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з грудня 2015 року по червень 2016 року, а також 201 грн. 77 коп. 3% річних - за період з 15 листопада 2015 року по 14 липня 2016 року.

Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не було враховано показники дефляції в лютому 2016 року (99,6%) та в червні 2016 року (99,8%).

В пункті 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, розмір інфляційних втрат, який підлягає стягненню складає 717 грн. 61 коп., в решті стягнення інфляційних слід відмовити.

Що стосується нарахування позивачем 3% річних, то позивачем не вірно нараховано 3% річних за період з 20 травня 2016 року по 14 липня 2016 року. Так за вказаний період розмір 3% річних складає 58 грн. 78 коп. Розрахунок річних за інші періоди здійснено в меншому розмірі.

В звязку з чим розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 166 грн. 30 коп., в решті стягнення 3% річних в сумі 35 грн. 47 коп. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Оскільки відповідачем було сплачено суму основного боргу в розмірі 4 086 грн. 10 коп. після звернення позивача до суду, то судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Провадження у справі №925/866/16 в частині вимог про стягнення з малого приватного підприємства Алтей 4 086 грн. 10 коп. основного боргу припинити.

3.Стягнути з малого приватного підприємства Алтей, вул. Північновокзальна, 5А, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 21356114, р/р 2600434977501 в АБ Експрес Банк м. Київ, МФО 322959 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Смілаенергопромтранс, вул. Василя Стуса, 41, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 33931257, р/р 26000462743 в ПАТ ОСОБА_2 Аваль м. Київ, МФО 380805 8 685 грн. 33 коп. основної заборгованості, 166 грн. 30 коп. 3% річних, 2 257 грн. 15 коп. пені, 717 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 1 312 грн. 41 коп. витрат на сплату судового збору.

4.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 12 серпня 2016 року.

Суддя А.В.Васянович