Рішення № 59632006, 02.08.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2016 р.Справа № 922/1558/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків про внесення змін до договору за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 08-11/7812/2-15 від 30.12.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 2 від 04.01.2016 року;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Харків-Капітал" (далі - відповідач), в якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 01.08.2007 року №540767100045 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, що викладена у прохальній частині позовної заяви. Витрати по оплаті судового збору позивач просив суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 ЦК України та ст.ст. 179, 188, 193 ГК України.

Ухвалою суду від 19.05.2016 року було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 21.06.2016 року об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.06.2016 року розгляд справи відкладено на 12.07.2016 року об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.07.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи.

Також ухвалою суду від 12.07.2016 року задоволено клопотання відповідача за вх. № 22838 про продовження строку розгляду спору на 15 днів до 02 серпня 2016 року включно. Розгляд справи відкладено на "01" серпня 2016 року об 12:00 год.

У судовому засіданні 01.08.2016 року була оголошена перерва до 02.08.2016 року об 12:00 год.

До канцелярії суду 01.08.2016 року, після судового засідання, представником відповідача було подано клопотання за вх. № 25238 про фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів та клопотання за вх. № 25239 про залучення до участі у справі Управління Держгеокадастру в м. Харкові в якості третьої особи .

Також, до канцелярії суду 01.08.2016 року, після судового засідання, представником позивача були надані заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи за вх. № 25219.

02 серпня 2016 року представником відповідача до канцелярії суду були надані із супровідним листом за вх. № 25454 додаткові документи.

Надані до суду документи досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Після перерви у судовому засіданні розгляд справи було продовжено 02.08.2016 року об 12:00 год.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: КП Діловодство спеціалізованого суду. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер CICX - 09668.

У судовому засіданні були присутні представники позивача та відповідача.

На обговорення було поставлено клопотання відповідача щодо проведення земельно-технічної експертизи.

Представник позивача заперечує проти задоволення відповідного клопотання з підстав, викладених у письмових запереченнях за вх. № 25219.

Представник відповідача наполягає на проведенні судової експертизи та просить поставити експертам наступні питання:

- до якої категорії земель віднесена земельна ділянка під нафтобазою?

- яке цільове призначення земельної ділянки під нафтобазою?

- до якого виду використання відносить земельна ділянка під нафтобазою?

- до якого функціонального призначення відноситься земельна ділянка під Харківською нафтобазою?

- чи відповідає функціональне призначення земельної ділянки визначена позивачем даним Державного земельного кадастру.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дійшов висновку відмовити в задволенні клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

При цьому, суд зауважує, що висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів і не має заздалегідь установленої сили. Отже, призначаючи експертизу по справі, суд повинен виходити з того, що висновок експертизи має бути спроможним надати інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументом у процесі встановлення об'єктивної істини і не може бути замінений іншими засобами доказування.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.02.2012 року Про деякі питання практики призначення судової експертизи, відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Згідно з пунктом 6.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5), основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що поставлені відповідачем перед експертом питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду, при розгляді справи, належить зясування законності того чи іншого нормативного акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Окрім того слід зазначити, що згідно ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 цього Закону, виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Згідно п. 22 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445 Держземагентство бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 цього Закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 07.06.2013 року № 405-13, технічну документацію з нормативно грошової оцінки було повернуто на доопрацювання, і відповідно штампу Держземагентства України, недоліки що стали підставою для повернення були враховані та усунуті.

Таким чином технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м.Харкова пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний позитивний висновок, а одже повторне проведення експертизи окремої земельної ділянки є недоцільним.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Як розяснено у п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

В судовому засіданні також було поставлено на обговорення питання щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи Управління Держгеокадастру у м.Харкові.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача, зазначаючи, що відповідачем не доведено, яким чином прийняте рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Управління Держгеокадастру у м.Харкові.

Представник відповідача просить задовольнити подане клопотання.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

В даному випадку з поданого клопотання та з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обовязки відповідної особи по відношенню до якої небудь зі сторін у даній справі. Та обставина, що особа, на яку вказує заявник клопотання, може приймати участь у відносинах, подібних до спірних, сама по собі (без привязки до конкретних обставин справи і до прав та обовязків сторін у справі), не утворює необхідності її участі саме у цій справі.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Подане відповідачем клопотання наприкінці строку, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вважає таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами та розцінює його як намагання штучно затягнути судовий процес.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи Управління Держгеокадастру у м. Харкові.

Враховуючи відсутність інших клопотань та заяв, розгляд справи було продовжено по суті заявлених позовних вимог.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, а не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 12.07.2016 року було задоволено клопотання відповідача за вх. № 22838 про продовження строку розгляду спору на 15 днів до 02 серпня 2016 року включно.

Враховуючи, що термін для вирішення господарським судом спору вичерпано та достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та вважає за необхідне розглянути справу за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

На підставі рішення ХХVІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 24.11.2004 року №198/04 "Про припинення та надання в користування земельних юридичним та фізичним особам" між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" (орендар) укладено договір оренди землі від 23.03.2007 року, за умовами п.1.1. якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Магнітогорська, 1.

Даний договір зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 01.08.2007року за №540767100045.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,1555 га.

Пунктом 5 договору встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 34954295,00 грн.

Згідно з пунктом 8 договору, договір укладено строком до 01.11.2029 року.

Факт прийняття відповідачем в оренду вищевказаної земельної ділянки підтверджується Актом приймання-передачі земельної ділянки від 03 серпня 2007 року.

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок відділу державного казначейства у Харківській області.

Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку згідно з довідкою № 165/06 від 11.12.2016 року становить 84793,29 грн.

У пункті 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року.

Згідно п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01.01.2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові була визначена на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішення Харківської міської ради від 27.02.2008 р. № 42/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та була введена в дію з 01.03.2008 р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 даного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 16.4 Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, який є додатком до рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19.12.2012 р. № 960/12, що набирає чинності з 01.01.2013 р., визначено, що зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі в порядку передбаченому цім підпунктом.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 880 від 24.09.2013 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 112229467,00 гривень. Вказану земельну ділянку за функціональним використанням віднесено до земель комерційного використання та застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки 2,5.

18 грудня 2013 року відповідачем одержано від Департаменту земельних відносин Харківської міської ради проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 540767100045 від 01.08.2007 року, але відповідач дану додаткову угоду не підписав, оскільки вважає розрахунок орендної плати необгрунтованим.

З урахуванням наведених обставин позивач, посилаючись на норми ст.ст. 13, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 93, 125, 126, 189 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 5, 13, 15, 21 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 629, 649, 651, 653, 654, 792 Цивільного кодексу України та ст.ст. 179, 188, 193 Господарського кодексу України, звернувся у суд із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України - органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни, зокрема, до ч. ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Судом встановлено, що рішенням позивача змінено нормативно грошову оцінку земель міста Харкова та затверджено нові ставки орендної плати. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування не оспорено відповідачем і не скасовано у встановленому законом порядку.

Отже, встановлення статтею 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати (п.п. 5 та 9 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", та нею встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються судом.

Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає, що істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір орендної ділянки).

Як вбачається з матеріалів справи, невід'ємною частиною договору оренди від 23.03.2007 року (договір зареєстровано за № 540767100045 у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах) є план земельної ділянки, про що зазначено у договорі оренди.

Позивачем надано до матеріалів справи план земельної ділянки, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки - 6310137200:06:023:0001 та площа - 8,1555 га.

За вказаних обставин, позов в частині доповнення п. 2 договору оренди земельної ділянки в частині внесення кадастрового номеру земельної ділянки є обґрунтованим та підлягає задоволенню судом.

Рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27.02.2008 р. було затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові.

У п. 2.4. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27.02.2008 р. визначено, що річна орендна плата (О) за земельну ділянку розраховується за формулою:

О=Ц*Б*К1*К2, де Ц нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації і галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

У п. 2.5., п.2.6. Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27.02.2008 р. визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08. Орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати: строк оренди, роки: 1-10 років - 100% від орендної плати; строк оренди, роки: 11-15 років - 90% від орендної плати; строк оренди, роки: 16-20 років - 80% від орендної плати; строк оренди, роки: 21-25 років - 70% від орендної плати; строк оренди, роки: 26-50 років - 60% від орендної плати.

Відповідно до вказаного рішення було проведено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 р. № 71/14 і встановлено, що коефіцієнт (К1) складних інженерно-геологічних умов є на рівні 1 та приймаючи до уваги те, що термін дії договору оренди встановлено строком до 01.09.2029 р., тобто є значним, знижено базову ставку та становить 70% від базової ставки (8%х70%=5,6%), тобто 5,6% від нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки.

Коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов (К1) застосовано при розрахунку на рівні 1, оскільки як свідчать матеріали справи, відповідач не надав документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання інших коефіцієнтів.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук 27.01.2006 №18/15/21/11 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. за №388/12262 (далі "Порядок нормативної грошової оцінки").

Відповідно до п.1.3 Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою (п.1.7.Порядку нормативної грошової оцінки).

Як зазначено в п. 3.2 Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, наведеною в п. 3.3. Порядку. Дана формула передбачає застосування коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) - Кф.

В п. 3.5. Порядку нормативної грошової оцінки вказано, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (додаток 1, табл.1.1) враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. В додатку 1, табл.1.1 для земель комерційного використання визначено Кф - 2,5.

Суд наголошує, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1209/13 був затверджений "Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013". В матеріалах справи є ОСОБА_2 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 880 від 24.09.2013 року, складений Головним Управлінням Держземагентсва у м. Харкові Харківської області, до завдань якого входить, зокрема, забезпечення науково-експертного, аналітичного, інформаційного та методичного проведення землевпорядних, землеоціночних робіт.

У зазначеному ОСОБА_2 було зазначено Кф для земель комерційного використання, що становить 2,5.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до п. 1 та п. 16 спірного договору, цільове призначення земельної ділянки, наданої у користування відповідачу, - землі промисловості.

В той же час, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого Наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11 для розрахунку розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки були встановлені категорії земельних ділянок за функціональним використанням, серед яких є землі комерційного використання, до яких застосовується значення коефіцієнта Кф-2,5.

У зв'язку з цим, при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки використовувалась не категорія земель за цільовим призначенням, визначена згідно ст. 19 ЗК України, а категорія земель за функцією використання (функціональне використання) як то передбачається вищевказаним Порядком.

Згідно вищенаведеного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводилось згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики. Вказана інструкція визначала порядок заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) на основі класифікації земель Стандартної статистичної класифікації землекористування ЄЕК, розробленої Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, та Класифікації видів економічної діяльності ДК 009-96, затвердженої і введеної в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N 441. Вказана інструкція та додатки до неї визначали яким чином Управління Держземагентства мають заповнювати річну форму державної статистичної звітності N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" (річна).

Додатки до вказаної інструкції здійснювали класифікацію видів економічної діяльності на землях певної категорії видів економічної діяльності, за видами діяльності згідно Класифікації видів економічної діяльності ДК 009-2010.

В своїх запереченнях проти позову, відповідач вказує на те, що відповідно до наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 року № 190 з 01.01.2016 року наказ Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" втратив чинність, а одже не може застосовуватись до спірних правовідносин.

За таких обставин, відповідач вважає, що в розрахунку розміру орендної плати належить замінити Кф 2,5 на Кф 1,2, який застосовується до земель промисловості.

Проте, дане твердження відповідача суд вважає необгрунтованим, оскільки на момент здійснення розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності № 71/14 наказ Державного комітету статистики України від 05.11.1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)" був чинним, а тому суд вважає правомірним його застосування та віднесення спірної земельної ділянки за функціональним призначенням до земель комерційного використання.

Окрім того, з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами діяльності позивача є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; організація будівництва будівель; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів та надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, що відповідно до Додатку 1 до Порядку відноситься до земель комерційного використання.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в 2014 році ТОВ "Харків-Капітал" зверталось з адміністративним позовом до управління Держземагенства у м. Харкові про визнання противоправними дії щодо застосування коефіцієнта функціонального використання до спірної земельної ділянки у розмірі 2.5.

Постановою окружного адміністративного суду у справі № 820/4670/14 залишеним без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України у задоволенні позову було відмовлено.

Приймаючи зазначені рішення суди зазначили, що категорії земель за функцією використання прямо не співпадають з категоріями земель за основним цільовим призначенням, а визначаються відповідно до видів діяльності, що здійснюється землекористувачем, і у випадку з земельною ділянкою по вул. Магнітогорській, 1 у м. Харкові управлінням Держземагенства у м. Харкові вірно визначено коефіцієнт функціонального використання у розмірі 2.5.

Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Таким чином, віднесення до певного виду функціонального використання здійснюється що до всієї земельної ділянки на який проводиться певний вид економічної діяльності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при розрахунку розміру орендної плати за спірним договором позивачем було вірно застосовано Кф - 2,5 як для земель комерційного використання, а тому розмір нормативної грошової оцінки землі, який складає 112229467,00 грн. є обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, вимога про внесення змін до п. 9 спірного договору щодо розміру орендної плати є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, суд зазначає, що беручи до уваги припис п. 3.1 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., в якому зазначено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі, вимога про внесення змін до п. 5 спірного договору в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки землі є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Решта вимог позивача про внесення змін до договору оренди від 23.03.2007 року (договір зареєстровано 01.08.2007 року за № 540767100045 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах) шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Позивач, у наданій редакції додаткової угоди до договору оренди землі, просить суд викласти умови додаткової угоди в редакції, яка відрізняється від умов договору оренди, який укладено між сторонами, та є предметом даного судового провадження.

Як зазначено в рішенні суду, законом передбачено можливість внесення змін до договору за згодою сторін, яке що інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено за рішенням суду у випадках, встановлених договором або законом.

Позивач, посилаючись на вищевказані норми законів, рішення органу місцевого самоврядування та на витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, визначаючи їх як підставу позову, ставить питання не лише щодо доповнення п. 2 та внесення змін до 5, 9 договору оренди земельної ділянки в частині внесення кадастрового номеру земельної ділянки, визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за земельну ділянку, а й щодо решти умов договору. При цьому позивачем не доведено, як саме співвідноситься зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з пунктами додаткової угоди до договору (за виключенням п. п. 2, 5 та 9 договору), які позивач просить суд визнати укладеними і чи є зміна нормативно-грошової оціни підставою для укладення додаткової угоди в новій редакції. Типова форма договору оренди, на яку посилається позивач, є відмінною від запропонованої позивачем редакції додаткової угоди, яку позивач просить суд визнати укладеною.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на зазначене, позов у вказаних частинах задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що вимоги позивача щодо внесення змін до договору оренди землі суд визнає частково обґрунтованими, а відповідач надісланий йому позивачем проект додаткової угоди до договору оренди не підписав, що стало підставою для подання позову, суд вважає за необхідне відповідно до приписів частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покласти судові витрати на відповідача, оскільки спір доведено до суду з вини відповідача.

Керуючись ст. 144 Конституції України, ст. 188 ГК України, ст. 96 ЗК України, ст. 14, 632, 651 ЦК України, ст. 288 ПК України, ст.ст. 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. ст.1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 01.08.2007 № 540767100045 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі, зареєстрованого "01" серпня 2005 року за № 540767100045 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

"___" ______ 20__

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови ОСОБА_3 з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків-Капітал" (Орендар) з другого боку, домовились про нижченаведене:

І. Відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові" (з відповідними змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" пункти 5. та 9. договору оренди землі, зареєстрованого "06" грудня 2006 року за № 440667100134 змінити, доповнити пункт 2 словами і викласти у такій редакції:

"2. (редакція по договору). Кадастровий номер земельної ділянки 6310137200:06:023:0001."

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 880 від 24.09.2013 становить 112229467 грн. (сто дванадцять мільйонів двісті двадцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень).

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки."

"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 71/14 від 03.10.2013 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 6284850,15 грн. (шість мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят гривень 15 копійок), або в місяць - 523737,51 грн. (п'ятсот двадцять три тисячі сімсот тридцять міс гривень 51 копійка)."

II. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого "01" серпня 2007 року за № 540767100045 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ

Харківська міська рада

Харківської області м. Харків, м-н Конституції, 7

код 04059243

В особі міського голови

___Г.А. ОСОБА_3

/ підпис/

ОРЕНДАР

Товариство з обмеженою відповідальністю

"ХАРКІВ-КАПІТАЛ"

61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корпус В, кімната 1608-Б

код 32562659

В особі керівника

___ _____

/ підпис/ /ПІБ/

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ-КАПІТАЛ" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 92-А, корпус В, кімната 1608-Б, код ЄДРПОУ 32562659) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 1 378,00 грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 08.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/1558/16