Рішення № 59631865, 04.08.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2016 р.Справа № 916/1322/16

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ"

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність, ОСОБА_2 - керівник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.07.2016р. до 12 год. 00 хв. 26.07.2016р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО", в якій просить суд:

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" відповідно до пункту 5.6. ПКЕЕ невідкладно підписати та повернути до Овідіопольського РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" узгоджений акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін у новій редакції відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.12.2015р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" та товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ";

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" відповідно до пункту 7.11 ПКЕЕ невідкладно звернутись до Овідіопльського РЕМ ПАТ "Енергопостачана компанія "Одесаобленерго" із заявою та розрахунковими документами, що підтверджують оплату послуги, для термінового повторного підключення електроустановок, які були відключені 14.05.2016р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2016р. позовну заяву (вх.№1421/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1322/16 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яку викладено в п.3 прохальної частини позовної заяви, у задоволенні якої судом було відмовлено.

26.05.2016р. позивач вдруге звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх.№2-2825/16), яка судом залишена без задоволення з підстав її недоведеності та необґрунтованості.

07.06.2016р. представник позивача звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи (вх.№14108/16), яке судом було задоволено.

Письмове клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-3628/16) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2016р. публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

04.08.2016р. позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог (вх.№2-4124/16), відповідно до якої просить суд:

- визначити межу балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін зазначену відповідно до акту ТОВ "ПОЛИВМАШ" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж наявного в матеріалах справи.

- зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" відповідно до пункту 5.6 ПКЕЕ невідкладно підписати та повернути до Овідіопольского РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго узгоджений ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін у новій редакції відповідно до ОСОБА_3 приймання-передачі майна від 01 грудня 2015 року укладеного між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" і ТОВ "ПОЛИВМАШ".

- зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" відповідно до пункту 7.11 ПКЕЕ невідкладно звернутися до Овідіопольского РЕМ ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" із заявою та розрахунковими документами, що підтверджують оплату послуги, для термінового повторного підключення електроустановок, які були відключені 14.05.2016 р. за заявою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО".

Зазначена заява судом до розгляду не прийнята, оскільки в даному випадку позивачем цією заявою подано ще один позов немайнового характеру: про визначення меж балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін зазначену відповідно до акту ТОВ "ПОЛИВМАШ" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж наявного в матеріалах справи.

З цього приводу суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права прокурора, позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову (пункт 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

26.07.2016р. позивач подав до суду заперечення на відзив (вх.№18639/16), яким навів додаткове обґрунтування позовних вимог та просив відкласти розгляд справи.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом було задоволено.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник в судове засідання, призначене на 04.08.20116р. не з'явився, хоча про час місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника на розписці про відкладення розгляду справи від 26.07.2016р., подав до суду відзив на позов (вх.№14725/16 від 13.06.2016р.) відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 04.08.2016р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення (вх.№19269/16 від 03.08.2016р.), якими навів свою правову позицію щодо даної справи.

В процесі розгляду справи учасниками судового процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

20 лютого 2007р. між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" було укладено договір про постачання електричної енергії № 676

Умовами вищезазначеного Договору передбачено, що ПАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" продає електричну енергію товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" оплачує ПАТ Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно додатку №7 ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до Договору № 676 від 20.02.2007 р., КТП № 184 з трансформатором 160 кВА знаходиться на балансі відповідача.

30 жовтня 2015р. відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО".

На зазначених зборах було прийнято рішення створити товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ" шляхом виділення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО", яке було оформлено протоколом 2/1/2015 від 30.10.2015р.

30 жовтня 2015р. відповідачем було складено розподільчий баланс.

01 грудня 2015р. відповідач позивачу за актом приймання-передачі майна №1, передав земельну ділянку, виробничий будинок, огорожу з благоустрою, інженерні мережі та споруди, трансформаторну підстанцію МТП 160/10.

Надалі, 15.02.2016р. сторони звернусь до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Овідіопольського району електричних мереж з листами №1/02, відповідно до якого просили підготувати акт розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності сторін та укласти договір на поставку електричної енергії з позивачем.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 20.04.2016 директором ТОВ "ПОЛИВМАШ" були одержані від Овідіопольского РЕМ два комплекти ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, підготовлених РЕМ для відповідача та позивача.

ОСОБА_3, призначених для відповідача, у той же день було передано директором ТОВ "ПОЛИВМАШ" особисто директору відповідача для підписання з метою подальшого повернення оформленого ОСОБА_3 до Овідіопольского РЕМ.

Однак, відповідач відмовився від підписання одержаного ОСОБА_3 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що перешкоджає зміні ОСОБА_3 №32 від 22.03.2007р., який є додатком №7 існуючого договору про постачання електричної енергії, укладений між відповідачем та Овідіопольским РЕМ, а також перешкоджає завершенню процедури укладення договору про постачання електричної енергії між ТОВ "ПОЛИВМАШ" та Овідіопольським РЕМ.

Крім того, відповідач звернувся до Овідіопольського РЕМ з приводу відключення трансформаторної підстанції ТП №184 від електромережі, у зв'язку з чим, 14.05.2016р. Овідіопольським РЕМ було відключено трансформаторної підстанції ТП №184 від електромережі.

08.06.2016р. відповідач звернувся до Овідіопольськогго РЕМ із листом №06/68-2, яким відкликав свій лист від 15.02.2016р. №1/02.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Стаття ст.15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обовязків.

Зі змісту ч.3 ст.16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає обєктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права повязано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення субєктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову повинен кореспондувати зі способами захисту права.

Під способами захисту права розуміються заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 1 статі 16 ЦК України є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 ГК України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:

Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін є додатком до договору про постачання електричної енергії, укладений між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО".

Матеріалами справи встановлено, що КТП № 184 з трансформатором 160 кВА знаходиться на балансі відповідача.

Отже, враховуючи те, що позивач не є стороною за договором про постачання електричної енергії, укладеним між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО", у зв'язку з чим, в нього відсутнє право вимагати від відповідача, з метою захисту своїх прав, вносити в зазначений договір будь-які зміни в зазначений договір, та відповідно відсутні підстави для зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ПЛАСТ І КАТО" в примусовому порядку звернутись до Овідіопльського РЕМ ПАТ "Енергопостачана компанія "Одесаобленерго" із заявою та розрахунковими документами, що підтверджують оплату послуги, для термінового повторного підключення електроустановок.

З врахуванням наведеного, судом встановлено, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав.

За приписами п.4.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Як вірно встановив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

ОСОБА_2 розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням наведеного, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ" суд відмовляє.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛИВМАШ", судові витрати, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський