Рішення № 59631664, 09.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2016Справа №910/12416/16

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»простягнення 36858 грн. 96 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Матушевська А.Є. - представник за довіреністю № 27 від 04.01.2016;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення 37858 грн. 96 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4395969, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 порушено провадження у справі № 910/12416/16; розгляд справи призначено на 26.07.2016.

20.07.2016 до Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.

У судовому засіданні 26.07.2016 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 36858 грн. 96 коп. (за вирахування франшизи за Полісом АЕ/4395969 на суму 1000 грн. 00 коп.).

Вказана заява про зменшення позовних вимог була прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.07.2016, у зв'язку з чим даний спір розглядається з новою ціною позову у розмірі 36858 грн. 96 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 09.08.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 09.08.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Представник відповідача у судове засідання 09.08.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103039224570.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 09.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 64830954, виданої ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві вих. № 396 від 02.06.2015, та постанови Печерського районного суду міста Києва від 06.08.2015 у справі № 757/20698/15-п, яка набрала законної сили 16.08.2016, встановлено, що 28.05.2015 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом КІА, державний номер НОМЕР_2, порушила п. 10.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Форд, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

02.10.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-0040402/01НТ, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Форд, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 8.11 Договору строк його дії встановлено з 03.10.2014 по 07.10.2015.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту № 341 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 15.06.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15177/13 від 16.09.2013) на підставі ремонтної калькуляції № 341_2015 від 13.06.2015 (за допомогою ліцензійного програмного забезпечення системи Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,00) становить 40490 грн. 11 коп.

Згідно з рахунком-фактурою № 014 від 10.06.2015 на суму 37858 грн. 96 коп., виставленого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, становить 37858 грн. 96 коп.

Судом встановлено, що роботи, наведені у рахунку-фактурі № 014 від 10.06.2015 на суму 37858 грн. 96 коп., знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у первинній довідці за обставинами ДТП, виданій ВДАІ з обслуговування Печерського району ГУ МВС в м. Києві, та протоколі огляду транспортного засобу від 08.06.2015, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія».

Згідно зі страховим актом № 55597/1 від 18.06.2015, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-0040402/01НТ від 02.10.2014 становить 37858 грн. 96 коп., на підставі якого та заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 03.06.2015, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 37858 грн. 96 коп. на рахунок СТО - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, що підтверджується платіжним дорученням № 15314 від 19.06.2015, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4395969 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн. 00 коп. (відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученого МТСБУ до матеріалів справи через канцелярію суду 20.07.2016).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-0040402/01НТ від 02.10.2014, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4395969, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Форд, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АЕ/4395969).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту, у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу вартості відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, саме рахунок-фактуру № 014 від 10.06.2015, виставлений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 37858 грн. 96 коп., з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що зазначені у вказаному рахунку-фактурі та у первинній довідці за обставинами ДТП, виданій ВДАІ з обслуговування Печерського району ГУ МВС в м. Києві, та протоколі огляду транспортного засобу від 08.06.2015, складеному суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертно-асистуюча компанія».

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі вказаного рахунку-фактури № 014 від 10.06.2015 на суму 37858 грн. 96 коп., який підтверджує вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням відсутності доказів наявності коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу.

При цьому, судом встановлено, що до вартості робіт, зазначених у рахунку-фактурі № 014 від 10.06.2015 на суму 37858 грн. 96 коп. включено роботи з мийки автомобіля (технологічної) на суму 72 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що роботи з миття автомобіля не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки не входять до вартості відновлювального ремонту, так як це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Відповідно до пункту 1.6. вказаної методики, відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин, таких як миття автомобіля, не повинні відшкодовуватись за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Однак, роботи з технологічної мийки автомобіля на суму 72 грн. 00 коп. входять до вартості відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, оскільки необхідність здійснення технологічної мийки пошкодженого автомобіля має прямий причинний зв'язок з належним забезпеченням умов для виконання відновлювальних робіт.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1, визначена на підставі рахунку-фактури № 014 від 10.06.2015 та становить 37858 грн. 96 коп.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4395969 становить 1000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/4395969 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 37858 грн. 96 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Форд, державний номер НОМЕР_1 (37858 грн. 96 коп.) з урахуванням франшизи за Полісом АЕ/4395969 у розмірі 1000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 36858 грн. 96 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом АЕ/4395969 (відповідно до письмових пояснень позивача, поданих через канцелярію суду 26.07.2016).

Втім, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14, позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3; ідентифікаційний код: 20344871) страхове відшкодування у розмірі 36858 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 12.08.2016

Суддя І.М. Отрош