Рішення № 59631424, 01.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2016 Справа № 905/1852/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» простягнення 33 155,00 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністювід відповідачаОСОБА_2 - представник за довіреністюОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» про стягнення штрафу у розмірі 33155,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (вугілля камяне) у вагоні №67367326 за накладною №51418119. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні №67367326 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт РА №013004/15 від 25.01.2016, у звязку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 33155,00 грн, який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що у комерційному акті РА №013004/15 від 25.01.2016 не зазначений стан захисного маркування вантажу. Також відповідач вказує, що копія витягу з технічного паспорту вагонних ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці не містить повної інформації про проведення 15.10.2015 огляду-перевірки ваг. Крім того, 21.06.2016 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до 0,5 розміру провізної плати.

Рішення прийнято 01.08.2016, оскільки в судових засіданнях 21.06.2016 та 27.07.2016 оголошувались перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

21.01.2016 зі станції Новогродівка Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ «ПАТ «Черкаське хімволокно» на станцію Черкаси Одеської залізниці у вагоні №67367326 за залізничною накладною №51418119 відвантажено вантаж: вугілля камяне.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні №67367326: нетто 65200 кг, тара - 21900 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 150-тонних вагонних вагах, вантаж марковано поперечними бороздами по всьому вагону, нанесеними катком.

25.01.2016 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено акт загальної форми №39/Ваги, відповідно до якого у вагоні №67367326 виявлено невідповідність маси вантажу, вказаної у перевізних документах, показанням ваг. Вказано, що слідів втрати або розкрадання вантажу немає, поглиблень також немає.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА №013004/15 від 25.01.2016, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону №67367326 на вагах залізниці та встановлено наступне: вагон №67367326 за документом вага нетто 65200 кг, тара 21900 кг, фактично при переважуванні брутто 81250 кг, тара 21900 кг, нетто 59350 що менше ваги, зазначеної у документі, на 5850 кг. За документом та в дійсності вантаж марковано поперечними бороздами по всьому вагону, нанесеними за допомогою катка. Поглиблень вантажу не має. Торцеві двері та розвантажувальні люка з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вага вагона підтвердилася.

В комерційному акті працівниками залізниці зазначено детальний опис стану вантажу у вагоні і вагону, а також вказано про наявність маркування вантажу за документом і в дійсності двома поперечними бороздами, що свідчить про відсутність порушення маркування, а тому посилання відповідача про не зазначення стану захисного маркування вантажу в комерційному акті судом не приймається.

Відповідно до технічного паспорту на вагонні тензометричні ваги №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 6 місяці. Повірка ваг проводилась 15.10.2015 та 15.01.2016, огляд-перевірки ваг проведено 15.10.2015 та 15.01.2016, про що свідчать відповідні записи у технічному паспорті ваг.

Позивачем також надано належним чином засвідчену копію виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах з даними про результати проведеної перевірки маси вантажу у спірному вагоні.

Тому посилання відповідача на те, що копія витягу з технічного паспорту вагонних ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці не містить повної інформації про проведення 15.10.2015 огляду-повірки, суд відхиляє, оскільки позивачем надано належним чином засвідчену копію витягу з технічного паспорту на ваги, з якого вбачається, що станом на час здійснення перевірки маси вантажу у спірному вагоні ваги пройшли повірку і перевірку та їх визнано придатними для експлуатації.

Крім того, у комерційному акті міститься відмітка станції призначення, відповідно до якої під час перевірки вантажу різниці між відомостями, зазначеними в акті, та фактичною вагою вантажу, не виявлено.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, начальником вантажного району, прийомоздавачем. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції відсутня за штатним розкладом.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом не приймаються, оскільки не спростовують встановленого факту невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній №51418119 масу вантажу у вагоні №67367326, нараховано відповідачу штраф в розмірі 33155,00 грн.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку 652,00 кг, що менше виявленої нестачі - 5850 кг.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у звязку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

21.06.2016 відповідачем подано клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу за неправильно зазначену масу вантажу до 0,5 розміру провізної плати. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, а фактична маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, що не створювало небезпеку на залізничному транспорті. Відповідач також вказує, що м. Селидове (місце знаходження та місце реєстрації відповідача) є населеним пунктом, в якому проводиться антитерористична операція, внаслідок чого підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Позивач проти вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує те, що, фактична маса вантажу у вагоні №67367326 була меншою, ніж маса, зазначена у накладній, мало місце недовантаження, а отже підвищеного навантаження на рухомий склад не було. З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та інших учасників господарських відносин, навантаження у вагоні не перевищувало його вантажопідйомність, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити частково клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу до 2 провізних плат, а саме до 13262,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Миру, 34, ідентифікаційний код 31714629) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) штраф у розмірі 13262 (тринадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.08.2016

Суддя М.В. Сажнева