Рішення № 59631389, 11.08.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.16р. Справа № 904/5617/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб", м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 25 508 грн. 26 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 11.01.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" заборгованість в розмірі 8 174 грн. 58 коп., з яких: 8 120 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 54 грн. 58 коп. - 3% річних, відповідно до рахунку-договору №643-15-ДК від 16.06.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовує усною домовленістю між сторонами на розробку проектної документації на ремонт вантажопідіймального обладнання в кількості 7-ми одиниць, складанням акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2015р. та порушенням відповідачем своїх зобовязань в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, що долучене до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

встановив:

На підставі рахунку-договору від 16.06.2015р. №643-15-ДК Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (виконавець) прийняло на себе зобовязання з розробки для Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (замовник) проектної документації на ремонт вантажопідіймального обладнання в кількості 7-ми одиниць:

- Електромостовий кран з гнучким підвісом траверси, реєстр №52534;

- Електромостовий кран, реєстр №43922;

- Електромостовий кран з гнучким підвісом траверси, реєстр №52556;

- Електромостовий кран з гнучким підвісом траверси, реєстр №69895;

- Електромостовий кран, реєстр №43071;

- Електромостовий кран, реєстр №43400;

- Електромостовий кран, реєстр №59494, загальною вартістю 8 120 грн. 00 коп.

Угода у письмовому вигляді між сторонами не укладалася.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання про що свідчить складений та підписаний обома сторонами акт здачі-приймання наданих послуг (робіт) від 14.09.2015р. №1 на суму 8 120 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 8 120 грн. 00 коп.

Оскільки термін оплати наданих позивачем послуг сторонами не визначений, то у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор в праві вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором.

Позивач 04.04.2016р. звернувся до відповідача з листом-вимогою, в тому числі, за рахунком-договором № 643-15-ДК від 16.06.2015р., про сплату на користь позивача заборгованості у розмірі 8 120 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 11-12, 13, 14).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 54 грн. 58 коп. за період з 16.04.2016р. по 06.07.2016р.

На час розгляду справи доказів сплати відповідачем заборгованості перед позивачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом, фактичні дії сторін свідчать про існування між сторонами договірних відносин, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобовязання зобов'язання по сплаті наданих позивачем послуг на розробку проектної документації на ремонт вантажопідіймального обладнання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, строк виконання зобовязань відповідачем з оплати наданих послуг, з урахуванням дати отримання вимоги позивача та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, є таким, що настав 15.04.2016р.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання; боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами п. 1.12 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені усною домовленістю сторін, майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати вартості наданих позивачем послуг з розробки проектної документації на ремонт вантажопідіймального обладнання, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 120 грн. 00 коп. та 54 грн. 58 коп.3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Тьюб" (53201, Дніпропетровської обл., м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду Діекс" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) 8 120 грн. 00 коп. (вісім тисяч сто двадцять грн. 00 коп.) основного боргу, 54 грн. 58 коп. (пятдесят чотири грн. 58 коп.) 3% річних, 1 378 грн. 00 коп. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_3

Повне рішення складено: 08.08.16р.