Ухвала суду № 59629617, 10.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18805/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України (далі відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про визнання протиправними дій та бездіяльності Національного банку України, його посадових осіб, що полягають у неприйнятті своєчасних заходів впливу на ПАТ «Комерційний банк «Надра», що призвело до нанесення матеріальної шкоди ОСОБА_2; стягнення з Національного банку України на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у загальному розмірі 1 529 150 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 29 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, в 2014 році між ПАТ «Комерційний банк «Надра» (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) було укладено ряд договорів строкових банківських вкладів (депозитів) без поповнення, оформлених в рамках пакету послуг «ПУ «Gold» № №: 1954328, 2006841, 2006857, 2006863, 2006867, 2006873, 2006876, 2007042, 2021917, 2021927, 2021934, 2021951, 2021957, 2024722, 2024725, 2089931, 2089933 з загальною сумою вкладів (депозитів) близько 85 000 доларів США 00 центів.

По умовам вказаних вище договорів, процентні ставки по вкладам встановлюються у розмірах 12 та 12,5 процентів річних; датами повернення вкладнику вкладів є 17.06.2015 року та 23.06.2015 року.

По закінченню строків, вказаних в договорах, та для припинення договорів, а також з метою повернення сум депозитних вкладів із нарахованими процентами позивач звернувся до ПАТ «КБ «Надра», проте банком своїх зобов'язань по договорам виконано не було.

У той же час, судом встановлено, що правлінням Національного банку України 07.08.2014 року було прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних та призначення куратора» № 469/БТ, пунктом першим якої банк було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Підпунктом другим п. 2 вказаної постанови для банку були установлені обмеження в його діяльності, зокрема, стосовно залучення коштів від фізичних осіб в обсягах та за процентними ставками не вищими, ніж досягнуті на дату прийняття цієї постанови.

В подальшому, правлінням Національного банку України 05.02.2015 року було прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» № 83, пунктом першим якої банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Пунктом другим вказаної постанови, постанову правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних та призначення куратора» від 07.08.2014 № 469/БТ (зі змінами) визнано такою, що втратила чинність.

На підставі вказаної вище постанови Правління НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» № 26, згідно з яким з 06.02.2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 06.02.2015 року по 05.05.2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну.

З 21.04.2015 року в ПАТ «КБ «Надра» було розпочато виплату коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився до 06.02.2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» від 23.04.2015 № 85 здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» продовжено по 05.06.2015 року включно.

30 травня 2015 року виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «Надра» було призупинено.

Правлінням Національного банку України 04.06.2015 року було прийнято постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» № 356.

На підставі вказаної вище постанови Правління НБУ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» № 113, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».

Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну строком на 1 рік з 05.06.2015 року по 04.06.2016 року включно.

Після прийняття виконавчою дирекцією Фонду вказаного вище рішення (№ 113 від 05.06.2015), Фонд з 12.06.2015 відновив виплату коштів вкладникам банку.

Для отримання таких коштів вкладники ПАТ «КБ «Надра» з 12.06.2015 року до 23.07.2015 року включно мали можливість звернутися до установи банку-агента Фонду - АТ «Райффайзен банк Аваль».

Позивач вважає, що бездіяльність Національного банку України та його протиправні дії привели банк, як і інші банки у кількості 88 за такою ж аналогією, до стану неплатоспроможності, а в подальшому й до процедури ліквідації.

На переконання позивача, відповідач не вчинив жодних дій а ні щодо недопущення віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а ні щодо відновлення такої платоспроможності.

Незгода з протиправними діями та бездіяльністю НБУ, що полягають у неприйнятті своєчасних заходів впливу на ПАТ «КБ «Надра», що призвело, на думку позивача, до нанесення йому матеріальної шкоди, а також необхідність в стягненні з відповідача на його користь моральної шкоди в загальному розмірі 1 529 150 грн., обумовили позивача на звернення до суду.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV (далі - Закон № 679-XIV), Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (далі - Закон № 2121-III), Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 (далі - Положення № 346) та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону № 679-XIV, забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією Національного банку відповідно до Конституції України.

В статті 7 Закону № 679-XIV визначені інші функції Національного банку України, до яких зокрема належить, здійснення банківського регулювання та нагляду на індивідуальній та консолідованій основі.

Статтею 55 Закону № 679-XIV визначено, що головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк України, відповідно до ст. 66 Закону № 2121-III, здійснює державне регулювання діяльності банків, зокрема, в сфері адміністративного регулювання, шляхом застосування до банків санкцій адміністративного чи фінансового характеру.

Статтею 73 Закону № 2121-III визначено право Національного банку України, у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, застосувати заходи впливу.

Відповідно до ст. 74 Закону № 2121-III порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Статтею 75 Закону № 2121-III визначені підстави та порядок віднесення банку до категорії проблемних.

Так, відповідно до вказаної вище статті, Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з критеріїв, визначених у цій статті.

Пунктом 12.2 глави 12 розділу II Положення № 346 визначені критерії, у разі наявності хоча б одного з яких, Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних.

За приписами ч. 1 ст. 76 Закону № 2121-III, (в редакції, чинній станом на момент винесення Правлінням НБУ постанови про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних), Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами;

4) одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Як вбачається із змісту постанови правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних та призначення куратора» від 07.08.2014 № 469/БТ (далі - Постанова № 469/БТ), Національним банком України за результатами безвиїзного банківського нагляду з використанням даних статистичної звітності було установлено, що діяльність банку не відповідає вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, про що свідчило:

- порушення Банком вимог Положення про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 16.03.2006 № 91, у частині недотримання на кореспондентському рахунку в Національному банку України середньоарифметичної суми залишків коштів за звітний період у розмірі, який дорівнює або більший, ніж середньоарифметична сума обов'язкових резервів. Відхилення для звітного періоду резервування збільшився та становив: за березень 2014 року - «-» 207 086 тис. грн., за квітень 2014 року - «-» 408 509 тис. грн., за травень 2014 року - «-» 261 561 тис. грн., за червень 2014 року - «-» 555 838 тис. грн.;

- протягом липня 2014 року банк недотримувався нормативу миттєвої ліквідності (Н4), значення якого не перевищувало 17,46 % (нормативне значення не менше ніж 20 %). Станом на 05.08.2014 року норматив миттєвої ліквідності (Н4) становив лише 7,37 %;

банк порушував вимоги Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України № 368 від 28.08.2001 року, у частині недотримання нормативу миттєвої ліквідності (Н4) починаючи з 20.03.2014 року та не усунув це порушення, незважаючи на надіслані до Банку письмову вимогу від 14.04.2014 № 47-112/16489/БТ та письмове застереження від 16.05.2014 № 47-112/23933/БТ;

- залишок коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України був критично низьким та станом на 05.08.2014 року становив лише 7 млн. грн., або 0,02% від зобов'язань банку.

Зазначене свідчило про наявність у банку проблем із ліквідністю, що становило реальну загрозу невиконання ним своїх зобов'язань перед клієнтами, а також потребу в посиленому контролі за діяльністю банку з метою уникнення можливості невиконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Допущення зменшення значення на 5 і більше відсотків протягом звітного місяця хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України, було підставою для віднесенням відповідачем ПАТ «КБ «Надра» до категорії проблемних.

Таким чином, віднесення Банку до категорії проблемних було адекватним заходом впливу до вчинених Банком порушень і рівню загрози інтересам вкладників та інших кредиторів Банку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення № 346 Національний банк України застосовує заходи впливу за порушення банками банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, у тому числі на підставі результатів безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків.

З цих підстав, колегія суддів зауважує, що Постанова № 469/БТ була прийнята правлінням Національного банку України на підставі результатів саме безвиїзного банківського нагляду.

Також, колегія суддів зазначає, що 05.02.2015 року правлінням Національного банку України за результатами безвиїзного банківського нагляду було прийнято постанову «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» № 83 (далі - Постанова № 83), відповідно до якої банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Постанова № 83 була прийнята правлінням Національного банку України за результатами розгляду пояснювальної записки Генерального департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, а також доповідної записки Департаменту банківського нагляду від 02.02.2015 № В/47-108/5565, складеної за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю Банку з використання даних статистичної звітності.

Крім того, банк продовжував здійснювати діяльність з високим ризиком ліквідності через:

- зменшення залишку коштів на кореспондентському рахунку Банку в Національному банку України з 95 млн. грн. (або 0,3% від зобов'язань) станом на 07.08.2014 до 14 млн. грн. (або 0,05% від зобов'язань) станом на 30.01.2015;

- незбалансованість за строками погашення активів та пасивів у періоді до 31 дня, обсяг якої станом на 21.01.2015 становить «-» 4 581 млн. грн. (або 18% від активів), що свідчило про значний дефіцит ліквідності Банку.

Зазначене свідчило, що діяльність Банку не відповідала вимогам банківського законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України, була ризиковою та такою, що створювала загрозу інтересам вкладників і кредиторів Банку, а також стабільності банківської системи України.

Також, всупереч вимогам статті 58 Закону № 2121-III, якою встановлено обов'язок власників істотної участі в банку вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку, власники істотної участі в Банку не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки Банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

Акціонери Банку не підтвердили готовність надати реальну і оперативну фінансову підтримку установі, у тому числі для погашення боргів, отриманих попереднім акціонером, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників діяльності Банку та неможливості своєчасного виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Як наслідок, Банком не було вжито належних заходів з приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства України.

З цих підстав, Постанова № 83 була прийнята правлінням Національного банку України за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю Банку.

Вищезазначене підтверджує, що Постанова № 469/БТ та Постанова № 83 у відповідності до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України були прийняті Національним банком України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України, статті 7, 15, 55 Закону № 679-XIV та статті 67, 75, 76 Закону № 2121-III), з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів Банку), а також обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зазначене вище дає колегії суддів підстави стверджувати, що з боку відповідача вчинялись дії щодо недопущення віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, а також, - по відновленню такої платоспроможності.

Як наслідок, твердження позивача стосовно вчинення відповідачем протиправних дій та допущення з боку НБУ протиправної бездіяльності, в результаті чого, на думку позивача, відповідачем не були прийняті своєчасно заходи впливу на ПАТ «КБ «Надра», що призвело до нанесення матеріальної шкоди ОСОБА_2, не знайшли свого підтвердження, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимоги 1.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у загальному розмірі 1 529 150 грн., то колегія суддів апеляційної інстанції ввжає їх необґрунтованими, оскільки обставини, на які вказує позивач, як то, необхідність пошуку інших засобів існування, лікування від нервових зривів, безсоння та інші психологічні проблеми, не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком колегії суддів першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10.08.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.