Постанова № 59629534, 09.08.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1695/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Бутенко К.В.,

за участю:

представника позивача - Скрябіна О.В.,

представника відповідача - Лобко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні податкового боргу та зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні податкового боргу та зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу.

12.02.2016 позивач надав уточнену позовну заяву в обґрунтування позовних вимог якої зазначив наступне.

Починаючи з червня 2014 року на території проходила активна фаза АТО, у зв'язку з чим керівництво втратило контроль над підприємством. Більша частина основних засобів залишилась на території яка не підконтрольна Уряду України.

До моменту повної втрати контролю над підприємством, Позивачем було зареєстровано податкову декларацію з податку на додану вартість 035121899 від 19.06.2014 на суму 246040 грн.

В грудні 2014 року керівництвом підприємства здійснено перереєстрацію установчих документів підприємства в м. Сєвєродонецьк, основні засоби підприємства залишено за межею розмежування і не контролюються підприємством.

Підприємство лишилося можливості управляти майном, яке залишилось за лінією розмежування, а саме: основні засоби підприємства - головне підприємство (офіс) в м. Луганськ, м. Олександрівськ, Філії «Свєрдловськ - Авто», „Ровеньки - Авто", «Краснолучськ - Авто», «Алчевск - Авто», Автоцентр на Молодіжній», а також Луганський цех, Краснодонський цех і Брянківський цех.

Підприємством подані заяви до органів внутрішніх справ про розкрадання майна підприємства та в філії «Сєвєродонецьк-Авто», під час його окупації.

На даний час, на підприємстві залишилось працювати 38 осіб, з 231 особи, які працювали до оголошення АТО на Донбасі - станом на 01.04.2014.

У зв'язку з цими подіями, ПАТ «Луганськ-Авто» 23.09.2014 звернулось до Торгово- промислової палати з заявою про настання форс-мажорних обставин.

08.10.2014 ПАТ «Луганськ-Авто» видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 828 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення, який встановити неможливо.

09.10.2014 ПАТ «Луганськ-Авто» видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 863 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо.

Зважаючи, що підприємство отримало всі необхідні документи для списання безнадійного податкового боргу, листом від 10.11.2015 вих. N 142, звернулось до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з заявою про його списання.

18.11.2015 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, відповіло відмовою у списанні боргу, у зв'язку з тим, що в сертифікатах не вказано, що Сертифікати видано саме на списання безнадійного податкового боргу.

З посиланнями на норми Закону України № 1669-\/ІІ , Податкового кодексу України та Наказ Міндоходів України від 10.10.2010 № 577, на думку позивача, такі дії відповідача є незаконними, у зв'язку з чим позивач просить суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови у списанні податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014р. в розмірі 246040 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014р. в розмірі 246040 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Надав у судовому засіданні додаткові письмові пояснення по справі (а.с.154).

Представник відповідача у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, підтримав письмові заперечення, надані суду раніше та доповнення до письмових заперечень, відповідно до яких відповідач посилається на постанову Луганського окружного адміністративного суд, яка на сьогодні набрала законної сили, у справі № 812/1598/15, якою уточнений адміністративний позов ДПІ у м.Сєвєродонецьку до ПАТ «Луганськ - Авто» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн. задоволено повністю (а.с.91-93, 165,166).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Луганськ - Авто» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03112828, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Маяковського,2А) та має у своєму складі наступні відокремлені підрозділи:

ФІЛІЯ "АВТОЦЕНТР НА МОЛОДІЖНІЙ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО"Код ЄДРПОУ ВП: 33351639 Місцезнаходження ВП: 91047, Луганська обл., місто Луганськ, Ленінський район, ВУЛИЦЯ МОЛОДІЖНА, будинок 20

ФІЛІЯ "СЄВЄРОДОНЕЦЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО" Код ЄДРПОУ ВП: 33472446 Місцезнаходження ВП: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, МАЯКОВСЬКОГО, будинок 2 А

ФІЛІЯ "СВЕРДЛОВСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО" Код ЄДРПОУ ВП: 33701627Місцезнаходження ВП: 94800, Луганська обл., місто Довжанськ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 38

ФІЛІЯ "КРАСНОЛУЧСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО" Код ЄДРПОУ ВП: 33701632 Місцезнаходження ВП: 94518, Луганська обл., місто Хрустальний, ЛУГАНСЬКЕ ШОСЕ, будинок 14

ФІЛІЯ "АНТРАЦИТ-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО"Код ЄДРПОУ ВП: 34386175 Місцезнаходження ВП: 94601, Луганська обл., місто Антрацит, ВУЛИЦЯ РОСТОВСЬКА, будинок 62 А

ФІЛІЯ "РОВЕНЬКИ-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО" Код ЄДРПОУ ВП: 34386180 Місцезнаходження ВП: 94700, Луганська обл., місто Ровеньки, ВУЛИЦЯ ВИГОННА, будинок 1

ФІЛІЯ "ЛИСИЧАНСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО"Код ЄДРПОУ ВП: 34386772Місцезнаходження ВП: 93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНА, будинок 245

ФІЛІЯ "АЛЧЕВСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО"Код ЄДРПОУ ВП: 34386793Місцезнаходження ВП: 94200, Луганська обл., місто Алчевськ, ВУЛИЦЯ ЛІХАЧОВА, будинок 4

ФІЛІЯ "СТАРОБІЛЬСЬК-АВТО" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЛУГАНСЬК-АВТО"Код ЄДРПОУ ВП: 34386809Місцезнаходження ВП: 92700, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, ВУЛИЦЯ ЗАЛІЗНИЧНА, будинок 1 (а.с.9-11, 14, 15, 172-174).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на обліку, як платник податків та зборів у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, зокрема, платником податку на додану вартість, що не заперечують сторони по справі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у місті Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Позивачем, 19.06.2014, подано декларацію з податку на додану вартість № 9035121899 з зазначенням суми ПДВ 246040,00 грн. (а.с.49,50,54).

08.10.2014 ПАТ «Луганськ-Авто» видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 828 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення, який встановити неможливо (а.с.21).

09.10.2014 ПАТ «Луганськ-Авто» видано Торгово-промисловою палатою України Сертифікат № 863 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо (а.с.20).

Підприємство позивача листом від 10.11.2015 вих. N 142 звернулось до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 294426,00 грн. згідно декларації № 9035121899 від 19.06.2014 (а.с.16-18).

18.11.2015 ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області листом від 18.11.2015 № 4237/12-14-25-20 відмовило у списанні боргу, у зв'язку з тим, що надані позивачем сертифікати не мають посилань на норми податкового законодавства щодо визначення податкового боргу безнадійним (а.с.19).

Повторно, позивач звертався з аналогічною заявою за № 10 від 11.03.2016 до Головного управління ДФС у Луганській області щодо незаконності відмови ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області у списанні безнадійного податкового боргу (а.с.152,153).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірним питанням зазначеного позову є відмова контролюючого органу у списанні податкового боргу, що виник у позивача внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нарахування податку на додану вартість та його сплата визначенні Розділом V ПК України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суд, яка на день розгляду даної справи набрала законної сили, у справі № 812/1598/15 уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто" (код 03112828) кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з податку на додану вартість у розмірі 242254,27 грн ( двісті сорок дві тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 27 копійок) на користь Держави р/р 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м.Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909 (а.с.104,105,130,131).

Позивачем не здійснювалась сплата податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 19.06.2014, та обліковується заборгованість у сумі 246040,00 грн. за вказаною декларацією.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад Ради національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України.

Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Преамбулою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 Закону № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні "Офіційний вісник Президента України" від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон № 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до вказаного Додатку в розділі "Луганська область" Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

м. Щастя (Щастинська міська рада);

під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053" зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Відповідно до Додатку в розділі "Луганська область" 1. Міста обласного значення: під номером 1 зазначене м. Луганськ (Луганська міська рада):

м. Олександрівськ, с-ще Дзержинське, с-ще Тепличне (Олександрівська міська рада);

смт Ювілейне (Ювілейна селищна рада);

під номером 13 зазначене 13) м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада):

смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада);

смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада);

с. Воєводівка, с-ще Лісна Дача, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада);

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1669-VII від 02.09.2014. Зі змісту вказаного Указу вбачається, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Проведення антитерористичної операції триває, оскільки Указу Президента України про завершення антитерористичної операції не видавалось.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Із наведених приписів вбачається, що у платника податку податковий борг виникає у загальному порядку, але у подальшому підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст.101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1844/24376 (далі Порядок № 577).

У відповідності до п. 14.1.11.ч. 14.1 ст. 14 ПК України, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно зі ст. 101 ПК України та Порядку №577, документом-підставою для прийняття керівником (заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), є відповідний сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 Кодексу.

Відповідно до п.101.1 та пп. 101.2.4 п.101.2 ст. 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, в тому числі податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно п.101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У розділі ІІІ вказаного Порядку №577 зазначено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вважається день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили. Документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин є Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України.

Згідно п.4.1. Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримано відповідні Сертифікати Торгово-промислової палати України від 08.10.2014 № 828, від 09.10.2014 № 863 про форс-мажорні обставини починаючи з 02.06.2014 з терміном закінчення який встановити неможливо (а.с.20,21).

Також, в судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до контролюючого органу з відповідною заявою про списання виниклого безнадійного податкового боргу, проте отримав відповідь про відсутність можливості розгляду даного питання в межах діючого законодавства (а.с.16-19).

Доводи відповідача у листі - відповіді стосовного того, що Сертифікати Торгово-промислової палати України від 08.10.2014 № 828, від 09.10.2014 № 863 не мають посилань на норми податкового законодавства щодо визначення податкового боргу безнадійним, є безпідставними, оскільки головною метою Сертифікату є засвідчення Торгово-промисловою палатою України настання обставин непереборної сили для заявника.

Окрім того, матеріалами справи, також, підтверджено настання для позивача форс мажорних обставин з червня 2014 року (а.с.22-48,55-59).

Виходячи з положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позивач має всі підстави на визнання податкового боргу з податку на додану вартість, таким що підлягає списанню в порядку, передбаченому неправомірно відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд зауважує, що реалізуючи право на судовий захист позивач на власний розсуд у позові визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та спосіб його захисту.

При цьому рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Визначення ефективного судового захисту пов'язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом, аналіз яких дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання його приписів.

З наведеного слідує, що поновлюючи порушене право, суд може зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчинити лише такі дії, які передбачені законом.

Отже, суд вважає, що належним захистом порушеного права позивача в зазначених спірних правовідносинах є зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у списанні податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто», згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014р. в розмірі 246040 грн. та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014р. в розмірі 246040 грн., - підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 4908,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо відмови у списанні податкового боргу та зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу, - задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо відмови у списанні податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн. (двісті сорок шість тисяч сорок гривень).

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу публічного акціонерного товариства «Луганськ-Авто» згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9035121899 від 19.06.2014 в розмірі 246040 грн. (двісті сорок шість тисяч сорок гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь публічного акціонерного товариства "Луганськ-авто" (код ЄДРПОУ 03112828, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 2А) судовий збір у розмірі 4908,60 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 10 серпня 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова