Рішення № 59629444, 01.08.2016, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/851/16-ц

Провадження № 2/587/516/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2016 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Землюк А.П.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом

Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Укргазбанк»

В особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 278-АКНФ від 05 листопада 2007 року, згідно з яким позивач надавав кредитні кошти на придбання автомобіля в сумі 28 554 доларів США зі сплатою 12,5% річних з кінцевим терміном їх повернення 04 листопада 2014 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором АБ «Укргазбанк» і відповідач 05 листопада 2007 року уклали договір застави, згідно з яким позичальник передала в заставу легковий автомобіль марки Mitsubishi, моделі Lancer 2.0. I, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем повернення даного кредиту, про що був укладений договір поруки № 274-ПФО від 05 листопада 2007 року.

Однак, позичальник своїх зобовязань по кредитному договору належним чином не виконала, тому банк звернувся до суду, в звязку з чим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2010 року було стягнуто з ОСОБА_3 та іншого поручителя ОСОБА_4 26560,52 доларів США, 11799,59 грн. пені, 7210,00 гривень штрафу, звернуто стягнення на автомобіль. Рішення набрало законної сили, але повністю не виконано, заборгованість погашена частково. Крім того, 29 жовтня 2015 року рішенням Зарічного районного суду м. Суми стягнуто з вказаних осіб заборгованість за процентами в сумі 7184,27 доларів США та 457351, 78 гривень пені. На даний час зазначене рішення не виконано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідач несе солідарну відповідальність з позичальником за виконання умов кредитного договору, у звязку з чим відповідач має підтверджену судовими рішеннями заборгованість перед позивачем, в розмірі 23469,85 доларів США та 469151,37 гривень, які просив з неї стягнути.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що порука за даним договором вже давно припинила свою дію і банк не має правових підстав вимагати з неї сплати будь-яких платежів за таким договором, оскільки банк уже двічі звертався з позовом до позичальника ОСОБА_3 і отримав рішення суду в 2010 році та 2015 році та відповідно змінив строк виконання основного зобов'язання, тому настання строку виконання основного зобов'язання та шестимісячного строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України необхідно обчислювати з 2010 року, також шестимісячний строк вказаний в ч. 4 ст. 559 Цивільного Кодексу України сплив 04.05.2016 року (04.11.2015р. + 6 місяців), а банк звернувся до суду з позовом 10.05.2016 року. Просила суд відмовити в задоволенні позову про стягнення з неї заборгованості, як з поручителя за договором поруки № 274-ПФО від 05.11.2007 року, у звязку із припиненням поруки.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з кредитним договором № № 278-АКНФ від 05 листопада 2007 року позивачем був наданий кредит ОСОБА_3 на придбання автомобіля в сумі 28 554,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних та з кінцевим терміном їх повернення 04 листопада 2014 року (а.с.5-7).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та позичальником було укладено Договір застави № 210-ЗТЗФ від 05 листопада 2007 року. Відповідно до умов оговору застави позивачу було передано в заставу легковий автомобіль марки Mitsubishi, моделі Lancer 2.0. I, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 275-ПФО від 05 листопада 2007 року (а.с.12).

Також в забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 274-ПФО від 05листопада 2007 року, відповідно до якого відповідач зобовязався нести солідарну відповідальність з позичальником, за порушення виконання зобовязання по кредитному договору (а.с.10-11).

Свої зобовязання ОСОБА_3 належним чином не виконувала, тому банк був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав з позовом про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.

У відповідності до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2010 року було стягнуто з ОСОБА_3 та іншого поручителя ОСОБА_4 26560,52 доларів США, 11799,59 грн. пені, 7210,00 гривень штрафу, звернуто стягнення на автомобіль та судові витрати (а.с.14-15).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 серпня 2010 року зазначене рішення залишено без змін (а.с.16).

На даний час вказане рішення суду в повному обсязі не виконано, лише було реалізовано заставний автомобіль за ціною 93100,00 грн. З відповідного органу ДВС до АБ «УКРГАЗБАНК» надійшли кошти в сумі 83217,46 грн. З отриманої суми було відшкодовано судові витрати банку в сумі 1730,00 грн., а решта коштів за комерційним курсом на поточну дату була конвертована в валюту кредиту, тобто в долари США. В результаті конвертації банк отримав 10274,94 доларів США, з яких 8173,92 доларів США було направлено на погашення суми кредиту, 2101,02 доларів США було направлено на погашення процентів за кредитом.

Крім того, згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 та іншого поручителя ОСОБА_4 на користь АБ «Укргазбанк» заборгованість за процентами в сумі 7184,27 доларів США та 457351,78 гривень пені, вирішено питання стягнення судових витрат (а.с.18-20). Зазначене рішення не оскаржувалося та на даний час не виконано.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України).

Згідно зі статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як вбачається з договору поруки № 274-ПФО від 05 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, а це суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 цього Кодексу, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (постанова ВСУ від 17.02.2016р. № 6-1844цс15).

Банк двічі звертався з позовом до позичальника ОСОБА_3 і отримав рішення суду в 2010 році та 2015 році.

Отже, банк вже реалізував передбачене ч.2 ст. 1050 ЦК України та п. 5.1 кредитного договору право вимоги дострокового виконання основного зобов'язання та відповідно змінив строк виконання основного зобов'язання. Отже, настання строку виконання основного зобов'язання та шестимісячного строку передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України необхідно обчислювати з 2010 році.

Враховуючи вказане вище, строк дії поруки в будь-якому випадку вже припинився, оскільки шестимісячний строк вказаний в ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України сплив 04 травня 2016 року.

Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 215 та 218 ЦПК України, суд

Вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко