Рішення № 59629442, 09.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1145/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1278/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Собини О. І. , Околота Г. М.

за участю секретаря судового засідання Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

15 березня 2016 року ОСОБА_3 звернувся з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 29 лютого 2016 року він звернувся до представництва відповідача у м. Суми з метою придбання у лізинг трактора Foton FT 244. Представник відповідача запевнила його, що у випадку сплати ним коштів в сумі 20000 грн. через три дні йому передадуть замовлений товар. Він погодився та сплатив відповідачу 20000 грн. Після чого підписав договір та додатки до нього. До цього часу трактор йому не поставлений. Посилаючись на недійсність зазначеного договору у звязку з відсутністю у відповідача ліцензії на здійснення фінансових послуг та його нікчемність внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення, посилаючись на ст. 216 ЦК України, позивач просить стягнути з ТОВ «Ваш Авто» на його користь 20000 грн.

Рішенням суду від 03 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_3 20000 грн. сплачених за договором фінансового лізигу № 003265 від 29 лютого 2016 року.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вважає, що між сторонами було укладено договір фінансового лізингу з дотриманням вимог діючого законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача ОСОБА_4, який заперечує проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 лютого 2016 року між позивачем і відповідачем укладено договір фінансового лізингу №003265 з додатками, за умовами якого ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» зобовязалося придбати у свою власність предмет лізингу у вигляді трактора Foton FT 244 вартістю 6545,46 доларів США з урахуванням обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу 180000,04 грн. та передати цей трактор у користування позивача, який у свою чергу зобовязався сплачувати за користування трактором періодичні лізингові платежі згідно графіку. Договір фінансового лізингу передбачав право ОСОБА_5 отримати трактор у власність за умови повної сплати вартості трактора та інших витрат (а. с. 9-16).

Згідно пункту 1.7 договору трактор передається у користування ОСОБА_3 не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ним на рахунок товариства: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу.

Відповідно до умов додатку 1 до цього договору вартість предмета лізингу становить 6545,46 дол. США; авансовий платіж 3272,73 дол. США (50 % вартості предмета лізингу); щомісячний платіж 272,73 дол. США; адміністративний платіж 654,55 дол. США (10 % вартості предмета лізингу); комісія за передачу 196,36 дол. США (3 % вартості предмета лізингу). (а.с. 16).

На виконання договору 29 лютого 2016 року ОСОБА_3 сплатив ТОВ «Ваш Авто» адміністративний платіж в розмірі 20000 грн. (а. с. 18).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що послуги з фінансового лізінгу ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» мало право здійснювати лише за умови набуття статусу фінансової установи та отримання відповідних ліцензій. Крім того відповідно до положень ст. ст. 806, 799 ЦК України договір фінансового лізингу, укладений з позивачем, підлягав нотаріальному посвідченню, а тому на підставі ч. 1 ст. 220 ЦК України він є нікчемним і на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним відповідачу за цим договором кошти у розмірі 20000 грн.

Проте, погодитись з висновком суду про наявність підстав для задоволення позову не можна, так як суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частини 2 та 3 ст. 215 ЦК України).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою.

Відповідно до ст. 227 ЦК України вчинення юридичною особою правочину без відповідного дозволу (ліцензії), є підставою для визнання його недійсним.

Проте, позивач в даній справі не звернувся з відповідним позовом про визнання недійсним, укладеного між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» договору фінансового лізингу від 29 лютого 2016 року. У звязку з тим, що зазначений договір недійсним не визнано, відсутні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

Є помилковим і висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування наслідків недійсності правочину у звязку з тим, що укладений сторонами договір фінансового лізінгу, є нікчемним відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України.

Ч. 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Таким чином форма договору лізингу предметом якого виступає транспортний засіб визначається виходячи з загальних положень про найм (оренду), а загальні положення про найм викладені виключно в параграфі 1 глави 58 ЦК України. Застосування до фінансового лізінгу норм, що регулюють окремі види найму (оренди), чинним законодавством не передбачено. Отже, вважати за обовязкову умову нотаріального посвідчення договору лізінгу транспортного засобу не можна, оскільки ст. 799, яка передбачає, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, не відноситься до загальних положень про найм викладених в параграфі 1 глави 58 ЦК України та не регулює відносини фінансового лізингу. Цивільний кодекс України та спеціальний Закон «Про фінансовий лізинг» не містять вимог про обовязкове нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу, укладених з фізичною особою, предметом яких є транспортні засоби.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, так як в цій справі позивачем ставилось питання про визнання недійсним договору фінансового лізингу предметом якого є транспортний засіб та Верховний Суд України, як основну підставу для визнання договору недійсним, зазначив несправедливість його умов відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». У своїх наступних висновках щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах у справах за № 6-3020цс15 від 11 травня 2016 року, № 6-65цс16 від 11 травня 2016 року, № 6-330цс16 від 08 червня 2016 року, Верховний Суд України підтримав зазначену правову позицію. Проте, позиція щодо застосування до форми договору лізингу, предметом якого є транспортний засіб, вимог ст. 799 ЦК України у цих правових висновках відсутня.

Не є підставою для задоволення позову і посилання позивача на ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» з твердженнями про те, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність, так як він завуалював призначення першого адміністративного платежу під вигляд платежу за договором. В матеріалах справи мається квитанція від 29 лютого 2016 року, надана позивачем, про сплату ним відповідачу 20000 грн., де в призначенні платежу чітко зазначено адміністративний платіж згідно договору фінансового лізингу № 003265 від 29.02.2016 р. (а. с. 18).

Отже, виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обгрунтованості позову ОСОБА_3 про стягнення на його користь сплачених ним за договором фінансового лізингу коштів, а тому рішення суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальність «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживачів та стягнення коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді