Рішення № 5962920, 02.09.2009, Центральний районний суд м. Сімферополя

СПРАВА №2-4630/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2009 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Земляній Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2009 року директор Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, мотивуючи позов наступним.

Позивач є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства, регулярно і в повному обсязі надавало послуги з водопостачання відповідачу, що проживає за адресою: м.Сімферополь, Санітарна, 57 кв. 2. Зазначена квартира не обладнана водолічильником, а тому оплата за споживання води проводиться по нормах, затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі проживає 3 споживачі. Відповідач належним чином не проводить оплату послуг з водопостачання, внаслідок чого у період з 01.03.2008 року по 01.07.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 1716 грн 61 коп, які позивач просить стягнути на його користь.

Позивач до судового засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідачка у судовому засіданні визнала позов в повному обсязі, просила при ухваленні рішення розстрочити виплату заборгованості.

Керуючись вимогами ст. 174 ЦПК України, визнання відповідачем позову судом прийнято, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб. Сторонам роз’яснені наслідки визнання позову, а саме – ухвалення рішення про його задоволення.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносин.

Наймачем квартири за адресою: м.Сімферополь, Санітарна, 57 кв. 2 є ОСОБА_1, що підтверджується копією лицевого рахунку № 30018, виданого КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (а.с. 3). У цьому ж рахунку зазначено, що квартира обладнана водопроводом і здійснюється водопостачання. У період з 01.03.2008 року по 01.07.2009 року, за який утворилась заборгованість з послуг за водопостачання і водовідведення, про що зазначає позивач, відповідач разом з іншими мешканцями проживав у зазначеній квартирі, що підтверджується датою прописки у лицевому рахунку (а.с. 3). Зазначена квартира не обладнана водолічильником, а тому оплата за споживання води проводиться по нормах, затверджених виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, № 538 від 11.04.1997 року. У квартирі проживає 3 споживачі.

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі, сторонами не заперечуються.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (до 01.01.2004 року) і продовжують існувати на даний час.

В зв’язку з таким, під час виникнення між сторонами правовідносин діяв ЦК Української РСР в редакції 1963 року, права і обов’язки за цими правовідносинами продовжують існувати після набрання чинності ЦК України в редакції 2003 року (з 01.01.2004 року).

Відповідно до п.4 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції 2003 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати до правовідносин, що виникли між сторонами, норми ЦК України у редакції 2003 року.

У матеріалах справи відсутні докази про укладення між сторонами договору на отримання послуг з водопостачання.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року визначено обов’язки споживача та виконавця житлово – комунальних послу. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на сонові типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов’язком виконавця – надання житлово – комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово – комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово – комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово – комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін (ухвала Верховного Суду України від 06.02.2008 року за позовом ДП «Моноліт-Сервіс» ТОВ Будівельна фірма «Моноліт» до Б.)

Виходячи із загальних начал та змісту цивільного законодавства України, звичаїв ділового обороту та статті 642 ЦК України, з урахуванням того, що позивач надавав відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач, у свою чергу їх приймав та претензій щодо їхньої якості не заявляв, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин статті 526, 610, 614 ЦК України, які регламентують загальні умови виконання зобов‘язання, правові наслідки та відповідальність за порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на зазначене, з урахуванням визнання відповідачем позову, позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи великий розмір заборгованості, яка стягується з відповідачці, її матеріальне становище, суд вважає, що клопотання про розстрочення рішення суду слід задовольнити.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати розстрочку або розстрочити виконання, прийняти заходи для його виконання, про що зазначає у рішенні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З відповідачів підлягають стягненню у дохід держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 30 грн, а також судовий збір у розмірі 51 гривня.

На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 610 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88,130, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з послуг водопостачання і водовідведення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (95013 АДРЕСА_1) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул.Гурзуфська,5 ЄДРПОУ 20671506) заборгованість за послуги з водопостачання і водовідведення за період з 01.03.2008 року по 01.07.2009 року у розмірі 1716 грн 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Розстрочити виконання цього рішення суду на п’ять місяців до 01 лютого 2010 року зі стягненням з ОСОБА_1 щомісячно суми у розмірі 343 грн 32 коп, починаючи з вересня 2009 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ:

СПРАВА №2-4630/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

02 вересня 2009 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Земляній Т.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з послуг водопостачання і водовідведення,

ВИРІШИВ:

Позов Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з послуг водопостачання і водовідведення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (95013 АДРЕСА_1) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053 м.Сімферополь, вул.Гурзуфська,5 ЄДРПОУ 20671506) заборгованість за послуги з водопостачання і водовідведення за період з 01.03.2008 року по 01.07.2009 року у розмірі 1716 грн 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 (п’ятдесят однієї) гривні 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Розстрочити виконання цього рішення суду на п’ять місяців до 01 лютого 2010 року зі стягненням з ОСОБА_1 щомісячно суми у розмірі 343 грн 32 коп, починаючи з вересня 2009 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: