Постанова № 59626862, 04.08.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1283/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

представника позивача Гаврилюк О.О.,

представника відповідача Шелеста С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

08.07.2016 публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" (далі - ПАТ «РОДОВІД БАНК») звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2016 № 0000671540, виданого ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області.

Свої вимоги мотивує тим, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області була проведена камеральна перевірка щодо неподання податкової звітності з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік. За результатами вказаної перевірки складений акт камеральної перевірки податкової звітності від 11.02.2016№ 7/15-04-24, в якому зазначалось, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» не подав податкову декларацію з плати на землю за 2014 рік. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2016 № 0000671540 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «РОДОВІД БАНК» направили скаргу до ГУ ДФС України у Чернігівській області, за результатами розгляду вказаної скарги податкове повідомлення-рішення від 11.02.2016 № 0000671540, видане ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області, залишене без змін, а скаргу залишено без задоволення. В обґрунтування своїх вимог ПАТ «РОДОВІД БАНК» зазначає, що на підставі договору оренди земельної ділянки (площею 0,0091 га за адресою м. Черінігв, пр. Миру, 89) від 01.11.2007 № 3177, укладеним між Чернігівською міською радою та ПАТ «РОДОВІД БАНК», строк дії якого припинився у 2012 році та не був продовжений у порядку, передбаченого договором, ПАТ «РОДОВІД БАНК» не має правових підстав сплачувати оренду плату за вказану земельну ділянку. Таким чином, після припинення дії договору оренди земельної ділянки ПАТ «РОДОВІД БАНК» подавав до ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області податкові декларації з плати на землю у формі розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1015, без урахування вищевказаного договору. Так, звітна податкова декларація за 2014 рік була подана ПАТ «РОДОВІД БАНК» 13.02.2014 за реєстраційним номером № 9006476047, до граничного строку подання - 20.04.2014. Також, позивач зазначив, що при винесенні податкового повідомлення-рішення не було враховано те, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» було визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016. Виходячи з вищенаведеного, вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.02.2016 № 0000671540, видане ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області виписане без урахування податкової декларації за 2014 рік, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в порушення пп. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України ПАТ «РОДОВІД БАНК» не подано податкову декларацію з плати на землю за 2014 рік, затверджену наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1015. За результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності від 11.02.2016 № 7/15-04-24 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.02.2016 № 0000671540 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн, яке отримано банком 27.04.2016. ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області вважає податкове повідомлення - рішення законним та прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства враховуючи наступне. Чернігівською міською радою та ПАТ «РОДОВІД БАНК» було укладено договір оренди земельної ділянки (площею 0,0091 га за адресою м. Чернігів, вул. пр. Миру, 89) від 01.11.2007 № 3177. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. В акті прийому передачі земельної ділянки (додаток до договору № 3177) зазначено, що згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 28.08.2007 ПАТ «РОДОВІД БАНК» приймає у короткострокову оренду, строком на 5 років, земельну ділянку по Проспекту миру 89, площею 0,0091 га, для експлуатації нежилих приміщень, частини адмінбудівлі. У відомостях про наявність земельних ділянок до декларацій за 2013, 2014 роки позивач у графі 4 «дата укладення та термін дії договору оренди, розмір орендної плані, а також дата та номер державної реєстрації договору оренди» не вказано нічого. Навіть у випадку «подання декларації у формі розрахунку з плати за землю», зазначається на праві чого здійснюється користування ділянкою. Оскільки у декларації, наданою позивачем, у графі 4 додатку нічого не вказано, то це ще раз спростовує можливість користуватися позивачем відведеною ділянкою (не власною) «без підстав» (договору). Згідно норм Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користування майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця, протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Також, щодо земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні, у Законі України «Про оренду землі» вказано, що разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим у той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, який й був у позивача на час спірних правовідносин. Доводи позивача щодо неврахування під час винесення оскаржуваного повідомлення-рішення його неплатоспроможності згідно з постановою правління Національного банку України від 25.02.2016 № 107 є недоречними враховуючи те, що камеральна перевірка проведена 11.02.2016 (акт камеральної перевірки № 7/15-04-24 від 11.02.16) та податкове повідомлення - рішення № 0000671540 винесене 11.02.2016. Тобто визначення суми грошового зобов'язання з врахуванням норм податкового кодексу здійснено до визнання позивача неплатоспроможним.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку ПАТ «РОДОВІД БАНК» податкової звітності з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік. За результатами перевірки було складено акт камеральної перевірки податкової звітності від 11.02.2016 № 7/15-04-24 (а.с. 11), яким встановлено неподання ПАТ «РОДОВІД БАНК» податкової декларації з плати за землю за 2014 рік, та прийнято податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн від 11.02.2016 № 0000671540 (а.с. 10).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням позивач звертався до ГУ ДВС у Чернігіській області 06.05.2016 та до ДФС України 27.05.2016 зі скаргами (а.с. 21,24-25) та отримав рішення про результати розгляду скарг від 19.052016 та 13.06.2016 (а.с. 22-23, 26-27), якими податкове повідомлення - рішення № 0000671540 від 11.02.2016, щодо нарахування суми грошового зобов'язання залишено без змін, а скарги - без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що між Чернігівською міською радою та ПАТ «РОДОВІД БАНК» було укладено договір оренди земельної ділянки (площею 0,0091 га за адресою м. Чернігів, вул. пр. Миру, 89) від 01.11.2007 № 3177 (а.с. 17-19). В акті прийому передачі земельної ділянки (додаток до договору № 3177) зазначено, що згідно з рішенням Чернігівської міської ради від 28.08.2007 ПАТ «РОДОВІД БАНК» приймає у короткострокову оренду, строком на 5 років, земельну ділянку по Проспекту миру 89, площею 0,0091 га, для експлуатації нежилих приміщень, частини адмінбудівлі. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі XIII «Плата за землю».

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік,

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 року № 3177 (а.с 17), відомостей про наявність земельних ділянок, доданих до декларацій з плати за землю за 2013, 2014 роки (а.с. 13-14,15) користувач земельної ділянки - ПАТ «РОДОВІД БАНК» в період дії договору з 2007 по 2012 рік, після 2012 року користувався земельною ділянкою за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 89. Доказів того, що земельна ділянка перейшла у право власності ПАТ «РОДОВІД БАНК» після 2012 року, позивачем не надавалося, та позивач не заперечує той факт, що з 2012 року хоча і не був орендарем вищевказаної земельної ділянки, але подавав до податкового органу податкові декларації з плати за землю у формі розрахунку земельного податку, з чого вбачається, що після 2012 року земельна ділянка перебувала у позивача на праві користування.

Суд звертає увагу суду, що позивачем не спростовано доводів відповідача про те, що у додатку 1 до Податкової декларації (а.с. 15, 54) у графі «Місцезнаходження земельної (их) ділянки (ок), код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» зазначена адресою спірної земельної ділянки, якою він продовжує користуватись, а саме - м. Чернігів, пр. Миру, 89, КОАТУУ-7410100000.

Статтею 33 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161) встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 34 Закону № 161 передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання або несвоєчасне

подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені

платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушена

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Також, судом встановлено, що позивача було визнано неплатоспроможним згідно з постановою правління Національного банку України від 25.02.2016 №107, однак камеральна перевірка була проведена 11.02.2016 (акт камеральної перевірки № 7/15-04-24 від 11.02.16) та податкове повідомлення - рішення № 0000671540 винесене 11.02.2016. Тобто визначення суми грошового зобов'язання з врахуванням норм податкового кодексу здійснено до визнання позивача неплатоспроможним. Отже, доводи позивача щодо неплатоспроможності не можуть бути враховані судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області правомірно прийнято податкового повідомлення-рішення від 11.02.2016 № 0000671540 та у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" відмовити.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан