Вирок № 59626667, 11.08.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5649/15-к

пр. № 1-кп/759/54/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Скоріна А.В.

при секретарі: Левадному Р.С., Будковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12015100080000451 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, неодруженого, зі слів працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

за участі:

сторони обвинувачення: прокурорів Кравчука С.В., Вишневської О.Ю.,

сторони захисту: захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2, 18.01.2015 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, за попередньою змовою з двома особами, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись біля будинку №13, по пр-ту Академіка Палладіна, в м. Києві, побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_5 та ОСОБА_4, майно яких вирішили відкрито викрасти, тим самим вступили між собою в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2 та двоє осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, приблизно в 16 годин 30 хвилин, продовжуючи знаходитись за вищевказаною адресою, діючи узгоджено, дочекались коли потерпілі наблизились до них. Після цього, одна особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, кулаком правої руки наніс удар по обличчі ОСОБА_5, а друга особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, підтримуючи злочинні дії, штовхнув потерпілого, від чого останній не втримався на ногах та впав на землю, відчувши фізичний біль, чим подолали волю останнього до опору їх злочинним діям. Користуючись тим, що потерпілий ОСОБА_5 не чинить опору, двоє осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я почали наносити удари по голові та різним частинам тіла потерпілого. Після цього з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, перевірив вміст кишень одягу потерпілого та відкрито викрав з правої передньої кишені джинсів належний останньому мобільний телефоном LG L70 Dual вартістю 2 000 гривень, в середині якого знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 гривень та сім картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 20 гривень, на рахунку якої були грошові кошти у сумі 5 гривень.

Водночас ОСОБА_2, підтримуючи злочинні дії двох осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, з метою подолання опору їх спільним злочинним діям, наблизився до ОСОБА_4 та застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, наніс декілька ударів в область голови та обличчя потерпілого, від яких останній не втримався на ногах і впав на бетонну плиту, після чого почав наносити удари ногами та рукою стиснутою в кулак по голові та іншим частинам тулуба ОСОБА_4, чим спричинив останньому фізичний біль.

Відкрито викравши чуже майно, ОСОБА_2 та двоє осіб, матеріали кримінального провадження відносно яких виділені в окреме провадження, з місця вчинення злочину втекли, розпорядитись відкрито викраденим чужим майном належним ОСОБА_5 на власний розсуд, завдавши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2 050 гривень.

В результаті вчиненого злочину ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців в лівій скронево-лицевій ділянках, на лівій вушній раковині, в лівій завушній ділянці, садна - в нижньощелепевій ділянці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В результаті вчиненого злочину ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді і синців на повіках правого ока, нижньої губи ліворуч; осадження передньої поверхні лівого колінного суглобу; садна кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, визнав повністю та показав, що 18.01.2015р. в м.Боярка, зустрів своїх знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з якими вирішив поїхати до м.Києва у Макдональдс. Виходячи з Макдональдса, ОСОБА_6 зачепив плечем незнайомого хлопця, як потім стало відомо - ОСОБА_5. Між ними виникла словесна перепалка. Вони вирішили піти слідом за ними і забрати мобільний телефон. Хто саме запропонував забрати телефон, уже не пам'ятає, але всі погодились. ОСОБА_5 пішов по дорозі, де зустрів ОСОБА_4 та вони вдвох продовжили рух в сторону Академмістечка. Вони підійшли до них близько 16 години 30 хвилин, 18.01.2015р. біля будинку №13 по пр.Академіка Палладіна в м.Києві. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 почали бити ОСОБА_5, а він наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4, від якого останній впав. Потім почали кричати невідомі люди і вони всі втекли. В подальшому він взнав, що ОСОБА_6 у ОСОБА_5 забрав мобільний телефон, який до ломбарду «Скарбниця» здав ОСОБА_7, а отримані кошти вони поділили між собою. Будь-яких речей у ОСОБА_4, він не забирав. У скоєному злочині щиро кається. Шкоду потерпілим він відшкодував.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 показав, що в січні 2015 року, точної дати він не пам'ятає, зустрівся з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в м.Боярка та поїхали до м.Києва в «Макдональдс» на метро Академмістечко. Потім вони хотіли їхати додому, але біля метро в нього сталась словесна перепалка з потерпілим ОСОБА_5, він пройшов за ним та вдарив його по обличчю. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 тоді були поряд з ним, але що робили, він не бачив. ОСОБА_7 потерпілих не бив. Чому почався словесний конфлікт, не пам'ятає. Після події вони повернулися в м.Боярку та там він дав ОСОБА_7 телефон марки «Самсунг» та попросив здати його до ломбарду тому, що йому потрібні були гроші. То був його телефон, в потерпілих він ніяких речей не брав. Про те, що в потерпілих пропав телефон він дізнався від працівників міліції вже 16.02.2015 року. В потерпілих телефон він не брав та наміру заволодіти їхнім майном не мав. ОСОБА_7 він просив здати до ломбарду свій телефон. Іншого потерпілого він не бив та не розмовляв з ним. Цивільний позов ОСОБА_5 він визнає повністю, позов ОСОБА_4- не визнає.

Також ОСОБА_6 показав, що відшкодував потерпілому ОСОБА_5 частину матеріальних збитків, а саме 1600 грн. Вину він визнає лише в тому, що вдарив потерпілого ОСОБА_5, але телефону в нього він не забирав. Чому потерпілі обмовляють його, він не знає та чому ОСОБА_7 говорить, що він дав йому телефон потерпілого, він також не знає так як це був його телефон.

В подальшому ОСОБА_6 ухилився від суду, матеріали кримінального провадження відносно нього виділені в окреме провадження, а він оголошений в розшук.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 показав, що 08.01.2015 року, близько 1400-1500 год. він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зустрілися в м.Боярка, Київської області та поїхали гуляти до м.Києва. Приїхавши до метро Академмістечко, вони зайшли до «Макдональдсу», після чого на вулиці між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 сталась словесна перепалка. ОСОБА_6 пішов за потерпілим та вдарив його по обличчю і той впав. ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_4 були поряд, але що вони робили, він не бачив. В той момент він говорив ОСОБА_6 припинити бійку. Яка матеріальна та моральна шкода була завдана потерпілим, він не знає. Після події, вони пішли гуляти далі, а потім ОСОБА_6 дав йому телефон та попросив здати його до ломбарду, тому що в нього був з собою паспорт. Він погодився та зробив це. В подальшому ОСОБА_6 дав йому певну суму коштів та вони поїхали додому в м.Боярку. Він думав, що в ломбард здав телефон ОСОБА_6, але пізніше зрозумів, що то був телефон одного із потерпілих. Він не бачив хто, як і коли брав телефон в потерпілих. Винним він себе визнає лише в частині, що сталася бійка з потерпілими та він здав телефон до ломбарду. Ніяких речей він у потерпілих не брав. Матеріальну шкоду потерпілим він не відшкодовував. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 він визнає в повному обсязі, цивільний позов ОСОБА_4, не визнає. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 він знає давно. Під час сутички він фізичного контакту з потерпілими не мав.

В подальшому ОСОБА_7 ухилився від суду, матеріали кримінального провадження відносно нього виділені в окреме провадження, а він оголошений в розшук.

Вина ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України підтверджується показаннями потерпілих.

Так, потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 18.01.2015 року, близько 16 години 30 хвилин, зустрівся з ОСОБА_4 на пр.Палладіна і мали на меті прямувати до станції метро «Академмістечко». Із-за рогу будівлі до них підійшли троє обвинувачених і без попередження почали бити. ОСОБА_6 наніс йому удар в обличчя, а ОСОБА_7 штовхнув на землю. Потім, коли він лежав на землі, його почали бити двоє і руками і ногами. Намагались взяти телефон з кишені і ОСОБА_6 його знайшов та взяв. В цей момент він бачив, як ОСОБА_2 бив ОСОБА_4 кулаками по голові. Далі, коли на стоянці гукнули невідомі чоловіки, обвинувачені побігли в сторону магазину «Кишеня». Телефон забрали марки «LG 70».

Також потерпілий ОСОБА_5 показав, що ніяких пояснень з боку обвинувачених, перед тим, як вони почали його бити, не було. Коли він лежав на землі, ОСОБА_6 стояв перед ним та бив по тулубу, а ОСОБА_7 стояв позаду та бив ногами і руками по голові. Він лежав і намагався закрити лице руками. ОСОБА_4 теж лежав на землі, на відстані 2-х метрів і йому удари наносив тільки ОСОБА_2 ОСОБА_6 знайшов телефон у кишені його джинсів, а ОСОБА_7 в цей час бив його по голові та тримав за руки, щоб він не заважав шукати телефон. ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відшкодували йому кошти на суму 2 800 гривень і у зв'язку з цим він підтримує цивільний позов на суму 1 525 гривень. ОСОБА_2 його не бив і телефон не забирав, тому претензій до нього будь-якого характеру не має.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 18.01.2015р., близько 16 години 30 хвилин, зустрів свого друга ОСОБА_5 поблизу стадіону і вони пішли в сторону магазину «Новус». Через хвилину до них підійшли троє обвинувачених. Він побачив, що на ОСОБА_5 йшов ОСОБА_6 Потім ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_5 і він розгубився. В цей час ОСОБА_2 ударив його по обличчю і штовхнув, від чого він впав на землю. Далі він відчув, що ОСОБА_2 намагається вхопити його руку на якій був годинник. Одночасно він наносив удари ногами і руками. Також він бачив, як ОСОБА_6 тягнеться до карманів ОСОБА_5 Він чув, як хтось із посторонніх людей гукнув і обвинувачені втекли.

Також ОСОБА_4 показав, що коли упав, то кількість ударів, які йому наніс ОСОБА_2, вже не міг порахувати. Він бачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нахилились над ОСОБА_5 і «лазили» по його карманам. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, по відношенню до нього ніяких дій фізичного та психічного насильства, не вчиняли. Обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував йому шкоду у розмірі 13 000 гривень і він по відношенню до нього претензій матеріального характеру не має. Матеріальна шкода йому відшкодована в повному обсязі. Він підтримує позовні вимоги відносно ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

Крім цього ОСОБА_4 показав, що під час досудового розслідування він надавав слідчому свою медичну картку стаціонарного хворого, медичну картку амбулаторного хворого, виписку з медичної карти №91, 1 КТ знімок із заключенням, СД диск для того, щоб провести експертизу.

Крім показань потерпілих вина ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України об'єктивно підтверджується наступним:

-протоколом огляду місця події від 18.01.2015р., згідно якого було встановлено місце скоєння кримінального правопорушення (Т.1 а.п. 228-230);

-довідкою ПТЗТ «Скарбниця», згідно якої мобільний телефон «LG», ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2, який належав потерпілому ОСОБА_5, 18.01.2015р. закладався ОСОБА_7 до їх ломбардного відділення (Т.1 а.п.231);

-ксерокопіями документів придбання потерпілим ОСОБА_5 мобільного телефону «LG», ІМЕІ: НОМЕР_1, НОМЕР_2, які потерпілий надав слідчому у порядку ст.56 КПК України (Т.1 а.п.232-234);

-висновком експерта №151 від 20.01.2015р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено: синці - в лівій підочній та лівій скронево-вилицевій ділянках, на лівій вушній раковині, в лівій завушній ділянці, садно - в нижньощелепній ділянці зліва. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 18.01.2015р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). (Т.1 а.п.235-236);

-висновком експерта №595/Е від 30.03.2015р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлено: синці на повіках правого ока, нижньої губи ліворуч; осадження передньої поверхні лівого колінного суглобу; садна кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом (предметами) і могли утворитись в термін вказаний у постанові, тобто 18.01.2015р. (Т.1 а.п.238-242);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.02.2015р., згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_6, як одного із осіб, які 18.01.2015р. пограбували його на пр.Палладіна, 13 в м.Києві (Т.1 а.п.243-246);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 18.02.2015р., згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_7, як одного із осіб, які 18.01.2015р. пограбували його на пр.Палладіна, 13 в м.Києві (Т.1 а.п.247-250);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19.02.2015р., згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2, як одного із осіб, які 18.01.2015р. пограбували його на пр.Палладіна, 13 в м.Києві (Т.2 а.п.1-4);

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Щодо клопотання сторони захисту про визнання недопустимим доказом висновок експерта №595/Е від 30.03.2015р., оскільки медична документація на підставі якої проводилась вищевказана експертиза, була отримана слідчим з невідомих джерел, то дане клопотання задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Так, під час судового розгляду та допиту потерпілого ОСОБА_4 було встановлено, що медичну документацію, а саме: медичну картку стаціонарного хворого, медичну картку амбулаторного хворого, виписку з медичної карти №91, 1 КТ знімок із заключенням, СД диск для того, щоб провести експертизу він надав слідчому.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить винуватість обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення, відповідно до ст.337 КПК України, доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України правильно, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який на момент скоєння злочину був не судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працює, не одружений, характеризується позитивно, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у скоєному та відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України, покарання за цим вироком та вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 24.03.2016р., згідно якого ОСОБА_2 засуджено за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.2, 70 КК України на 5 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 1 рік, виконувати окремо.

Цивільний позов ОСОБА_4, щодо відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_2, залишити без задоволення у зв'язку з відшкодуванням йому шкоди останнім у повному обсязі та відмовою потерпілого від позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4, щодо відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: А.В.Скорін