Постанова № 59626412, 11.08.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/444/16

Справа №754/8588/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2016 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., відповідно до ст. 183-2 КАС України, розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об»єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Лівобережного об»єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та у 1986 році працював у зоні відчуження та приймав участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС з 10.06 по 05.11.1986 року, а саме в населеному пункті: с. Терехи. Згідно із вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1986 році у зоні відчуження не менше 5 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 10 років. 15.06.2015 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до вимог ст. 55 вказаного Закону. Але у призначенні пенсії йому було відмовлено через те, що с. Терехи не віднесено до зони відчуження. 30.03.2016 року він повторно звернувся до відповідача про перегляд свого рішення щодо призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років та надано документ для призначення даного виду пенсії, але листом від 20.04.2016 року йому також було відмовлено у цьому і зазначено також те, що у нього не достатньо стажу роботи. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними; зобов"язати відповідача призначити йому пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 16.06.2015 року.

Стороною відповідача - Лівобережного об»єднаного управління пенсійного фонду України в м. Києві до суду надано письмові заперечення в яких представник Відповідача вважає дії пенсійного фонду правомірними, підстав для нарахування та виплати позивачу пенсії немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Відповідно до копії трудової книжки позивач перебував в трудових відносинах з АП «Київський м»ясо комбінат».

Відповідно до довідки №13/6 виданої підприємством позивач працював в м. Чорнобилі у зоні відчуження в період: з 09.06.1986 року по 05.11.1986 року по місцю роботи на АП «Київський м»ясо комбінат», йому була виплачена заробітна плата в сумі 1901 крб.25 коп., дана довідка видана позивачу в тому, що він дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у вищевказаний період.

Відповідно до довідки 51/1/7383 позивач був призваний та проходив збори по ліквідації аварії на ЧАЕС з 10.06.1986 року по 05.11.1986 року.

Відповідно до довідки №66 від 22.03.2016 року виданої позивачу Дарницьким військовим комісаріатом позивач був призваний на учбові збори до в/ч. Отримав дозу опромінення 14.5 ренген.

Відповідно до довідки №178 від 04.11.1986 року позивач в складі військової частини 64360 в період з 09.06. по 04.11 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має право на пільги.

Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у 1986 році у зоні відчуження не менше 5 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Як вбачається з вищевказаних документів, позивач працював в зоні відчуження з 10.06.1986 року по 04.11.1986 року.

В 2016 році позивачу виповнилося 58 років, що підтверджується копією його паспорту.

Позивач 15 червня 2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення йому державної пільгової пенсії, згідно із вимогами ст. 55 вищевказаного Закону.

Але листом від 25.06.2015 року позивачу було відмовлено в призначенні відповідної пенсії з тих підстав, що с. Терехи не віднесено до зони відчуження.

30.03.2016 року він повторно звернувся до відповідача про перегляд свого рішення щодо призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років та надано документ для призначення даного виду пенсії, але листом від 20.04.2016 року йому також було відмовлено у цьому і зазначено також те, що у нього не достатньо стажу роботи.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами. Видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на території радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Слід зазначити, що позивачем були надані всі інші необхідні документи для призначення пільгової пенсії, які свідчать про те, що позивач у період часу з 10.06.1986 по 04.11.1986 року перебував у зоні відчуження і має право на призначення пільгової пенсії. Даний факт знайшов своє підтвердження при вивченні матеріалів справи і був доведений належними письмовими доказами.

Відповідно до ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян та дають право користуватись пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком надаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 09.03.1988 року № 122, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об"єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З наведеного можна зробити переконливий висновок про те, що Порядок, на який посилається представник відповідача у своїх запереченнях, передбачає декілька можливостей підтвердження періоду роботи в зоні ЧАЕС, і жодним чином не встановлює виключність та безапеляційну обов"язковість такого документу як довідка за формою № 122.

Як встановлено при розгляді справи, для призначення пенсії позивачем були надані всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством.

Після надання всіх необхідних документів, передбачених діючим законодавством, позивач набув всіх прав щодо призначення йому пільгової пенсії відповідно до вимог вищевказаного Закону, а тому суд вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Що стосується періоду, з якого необхідно призначити пенсію, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із повторною заявою про призначення пільгової пенсії у березні 2016 року, але йому було відмовлено.

З урахуванням того, що всі належні документи були надані позивачем при його зверненні до відповідача 30 березня 2016 року, суд вважає, що саме з цієї дати відповідач повинен призначити позивачу пільгову пенсію та провести відповідні виплати.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з підстав, зазначених вище.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163, 156 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Києва в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку як ліквідатору 2 категорії ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 30.03.2016 року пенсію як ліквідатору 2 категорії ЧАЕС із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судовий збір віднести за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів, з дня отримання копії постанови.

Суддя