Постанова № 59626331, 11.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

11 серпня 2016 р.

Справа № 876/4509/16/

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Коваль Р.Й., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2016р. по справі за позовом Державного підприємства "Поліське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області подано апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2016р. по справі за позовом Державного підприємства "Поліське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт подав клопотання про відстрочення від сплати судового збору та зазначив, що не може сплатити судовий збір, оскільки у нього відсутні кошти на сплату такого. На підставі наведеного апелянт просив врахувати його майновий стан і відстрочити сплату судового збору за апеляційну скаргу до ухвалення судового рішення у даній справі.

Проте, дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 р. № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.

Крім того, відстрочення сплати судового збору відповідним органам не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України “Про судоустрій і статус суддів” та у процесуальних кодексах України.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, відстрочення сплати судового збору відповідним органам як сторонам в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов’язані сплачувати відповідний збір.

Враховуючи вищенаведене, клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього ж Кодексу застосовуються правила ст.108 КАС України.

Згідно п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративоного судочинства України позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи те, що станом на день винесення даної ухвали, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2016р., тому є підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу.

Керуючись ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.05.2016р. по справі № 803/560/16 за позовом Державного підприємства "Поліське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,- вважати неподаною та повернути відповідачу.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом із апеляційною скаргою направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, направити копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Коваль Р.Й.