Рішення № 59626277, 10.08.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/8856/16

За позовом Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 82 044,89 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Работинська В.О. - представник за довіреністю № 11/9 від 06.11.15;

від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 21.06.16

В судовому засіданні 10.08.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Національної рада України з питань телебачення і радіомовлення до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 82 044,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеним між Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договору оренди нерухомого майна № 6337 від 18.12.2012, договору про відшкодування витрат на обслуговування і експлуатацію електричної мережі та оплату послуг з постачання електричної енергії № 1/13 від 24.01.2013 та договору про відшкодування витрат на постачання теплової енергії № 3/13 від 14.03.2013, відповідач належним чином не виконав зобов'язання по оплаті орендних платежів та наданих послуг, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 82 044,89 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2016 порушено провадження у справі № 910/8856/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 08.06.2016.

За клопотаннями представників сторін суд оголошував перерви в судових засіданнях 22.06.2016 та 03.08.2016.

03.08.2016 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує з наступних підстав. З 15 листопада 2013 року національно-патріотичними силами було перекрито вільний доступ на вул. Прорізну та Хрещатик, а потім там було збудовано барикади, внаслідок чого було повністю унеможливлено доступ відвідувачів в кафе "Брюс Лі", що знаходилось в орендованому приміщенні. Згідно рішення Штабу національного спротиву та з метою життєзабезпечення патріотів Майдану орендоване приміщення та наявне в ньому обладнання з січня 2014 використовувалось виключно для приготування учасникам протестних акцій гарячої їжі, збереження продуктів харчування, задоволення санітарно-гігієнічних та інших потреб, необхідних для підтримання нормального функціонування людей.

19.02.2014 вказане приміщення було захоплене невстановленими озброєними особами, які перебували у приміщенні протягом 2-х місяців, що спричинило завдання шкоди на суму 54726,00 грн. За розрахунками відповідача в період з листопада 2013 по серпень 2014 загальна сума його збитків у зв'язку з неможливістю використовувати орендоване приміщення склала 539258,38 грн. Відповідач зазначив, що згідно ч.6 ст. 726 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За твердженням відповідача в орендованому приміщенні мали місце неодноразові відключення енергопостачання без завчасного попередження про це орендаря, що також призвело до значних збитків відповідача. у зв'язку з цим, у вересні 2014 року відповідач звільнив вказане приміщення та уклав договір оренди приміщення на вул. Горького,3.

Відповідач зазначає, що 10.11.2014 в нічний час невідомі особи самовільно зайняли приміщення на першому поверсі будівлі по АДРЕСА_2, яке за договором оренди № 6337 орендувалось відповідачем, та перекрили доступ до майна, обладнання та устаткування, яке є власністю відповідача. Внаслідок викладених обставин відповідач не має доступу в спірне приміщення та не має можливості передати його за актом позивачу.

В судове засідання 10.08.2016 представники сторін з'явились, представник відповідача надав доповнення до відзиву, що були залучені судом до матеріалів справи. Представники сторін надали пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, встановив.

18 грудня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6337 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 53,80 кв. м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі будівлі, що перебуває на балансі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - позивач, балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2012 і становить 862 200,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної марки.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

У п. 2.1. договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передавання майна.

Згідно акту приймання-передавання орендованого майна від 18.12.2012, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 53,80 кв. м., що розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі будівлі.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.12.2012 до 18.11.2015 включно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.01.2015 у справі 910/22556/14 було ухвалено розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6337 від 18.12.2012 та виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 з державного нерухомого майна нежитлового приміщення площею 53,80 кв. м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі будівлі.

В матеріалах справи наявна постанова Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 17.11.2015, згідно якої наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/22556/14 про виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 фактично виконано.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг з оренди за період з жовтня 2013 до 17.11.2015 (дата звільнення приміщення згідно акту державного виконавця) внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 22396,00 грн., також за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані пеня в сумі 17703,39 грн., штраф - 934,65 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати за надані послуги за договором про відшкодування витрат на обслуговування і експлуатацію електричної мережі та оплату послуг з постачання електричної енергії № 1/13 від 24.01.2013 позивачем заявлено вимоги про стягнення основної заборгованості в розмірі 20538,38 грн., 14827,47 грн. пені та 2939,88 грн. штрафу, а також 2939,88 грн. основної заборгованості за договором про відшкодування витрат на постачання теплової енергії № 3/13 від 14.03.2013, 2185,15 грн. пені та 88,19 грн. штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна",орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендодавець на виконання умов договору передав відповідачеві в орендне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 53,80 кв.м. на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2, в задовільному стані, що підтверджується Актом приймання-передавання орендованого майна від 18.12.2012.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень листопад 2012 року 5 747,99 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2012 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2012 року.

Відповідно до п. 3.2. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.11. договору, у разі розірвання за згодою сторін договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно п. 5.10. Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути - Орендодавцеві/Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

За п. 10.9. Договору, у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Відповідно до п.10.10 договору, майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на орендаря.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду спору у господарському суді відповідачем не спростовано факт несплати 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача в сумі 22396,00 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором № 6337 від 18.12.2012 є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З приводу заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 17703,39 грн. пені та штрафу - 934,65 грн. за договором оренди № 6337, суд зазначає наступне.

Умовами пункту 3.7. договору оренди передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено наступне: щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Судом здійснено перерахунок пені за договором оренди № 6337 від 18.12.2012, яка нарахована на заборгованість, що виникла в період з жовтня 2013 по вересень 2014, з урахуванням обмежень, встановлених ч.6 ст. 232 ГК України та строку визначеного п. 3.6 договору:

Період, за який виник борг Сума боргу (грн) Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченняжовтень 20132909.1011.11.2013 - 14.04.20141556.5000 %0.036 %160.60жовтень 20132909.1015.04.2014 - 11.05.2014279.5000 %0.052 %40.89листопад 20132950.1311.12.2013 - 14.04.20141256.5000 %0.036 %131.34листопад 20132950.1315.04.2014 - 30.05.2014469.5000 %0.052 %70.64грудень 20132894.0211.01.2014 - 12.02.2014336.5000 %0.036 %34.01січень 20142899.8111.02.2014 - 14.04.2014636.5000 %0.036 %65.07січень 20142899.8115.04.2014 - 11.07.2014889.5000 %0.052 %132.84лютий 20143022.9511.03.2014 - 14.04.2014356.5000 %0.036 %37.68лютий 20143022.9515.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %146.34лютий 20143022.9517.07.2014 - 11.09.20145712.5000 %0.068 %118.02березень 20143016.6211.04.2014 - 14.04.201446.5000 %0.036 %4.30березень 20143016.6215.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %0.052 %146.04березень 20143016.6217.07.2014 - 11.10.20148712.5000 %0.068 %179.76квітень 20143115.0111.05.2014 - 16.07.2014679.5000 %0.052 %108.64квітень 20143115.0117.07.2014 - 11.11.201411812.5000 %0.068 %251.76травень 20143232.0411.06.2014 - 16.07.2014369.5000 %0.052 %60.57травень 20143232.0417.07.2014 - 23.07.2014712.5000 %0.068 %15.50червень 20143264.0111.07.2014 - 16.07.201469.5000 %0.052 %10.19червень 20143264.0117.07.2014 - 12.11.201411912.5000 %0.068 %266.04червень 20143264.0113.11.2014 - 11.01.20156014.0000 %0.077 %150.23липень 20143276.9311.08.2014 - 12.11.20149412.5000 %0.068 %210.98липень 20143276.9313.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %213.67липень 20143276.9306.02.2015 - 11.02.2015619.5000 %0.107 %21.01серпень 20143302.8611.09.2014 - 12.11.20146312.5000 %0.068 %142.52серпень 20143302.8613.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %215.36серпень 20143302.8606.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %0.107 %91.76серпень 20143302.8604.03.2015 - 11.03.2015830.0000 %0.164 %43.43вересень 20143397.6211.10.2014 - 12.11.20143312.5000 %0.068 %76.80вересень 20143397.6213.11.2014 - 05.02.20158514.0000 %0.077 %221.54вересень 20143397.6206.02.2015 - 03.03.20152619.5000 %0.107 %94.39вересень 20143397.6204.03.2015 - 11.04.20153930.0000 %0.164 %217.82

Всього за перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 3679 грн. 74 коп., в частині позовних вимог про стягнення 14023 грн. 65 коп. пені за договором оренди № 6337 від 18.12.2012 слід відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 3.8. договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченої у встановлений термін вартості продукції, і є правовим наслідком прострочення оплати продукції з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості, що становить 934,65 грн., суд встановив, що він є вірним, а тому позовні вимоги в цій частині також визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, 24.01.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 1/13 про відшкодування витрат на обслуговування і експлуатацію електричної мережі та оплату послуг з постачання електричної енергії, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування і експлуатацію електричної мережі та оплату послуг з постачання електричної енергії адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а орендар бере участь у відшкодуванні витрат на виконання вказаних робіт відповідно до показників електричного лічильника.

Відповідно до п.2.2.2 договору № 1/13 ФОП ОСОБА_1 зобов'язується не пізніше 1 числа наступного за звітним місяця здійснювати оплату (відшкодування) Національній раді послуг за діючими тарифами і розцінками на електроенергію згідно з рахунками та актами виконаних робіт. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення. В разі несвоєчасного надання балансоутримувачем рахунків ФОП ОСОБА_1 не несе відповідальності за несвоєчасно здійснену оплату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача за договором № 1/13 про відшкодування витрат на обслуговування і експлуатацію електричної мережі та оплату послуг з постачання електричної енергії в сумі 20538,38 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, і тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14827,47 грн. та штраф - 3 % в розмірі 431,78 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором

Стосовно вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату орендарем послуг з постачання електричної енергії, суд зазначає, що відповідно до п.2.1.2, 2.1.3 договору № 1/13 від 24.01.2013 саме на балансоутримувача (позивача) покладено обов'язок не пізніше 20 числа звітного місяця надати акт перевірки показників електричного лічильника ФОП ОСОБА_1, а також надавати орендарю до 25 числа звітного місяця рахунки для оплати (відшкодування) фактично наданих послуг згідно з діючими розцінками та тарифами за електроенергію відповідно до акту перевірки показників електричного лічильника ФОП ОСОБА_1 В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду доказів вручення відповідачу в строки передбачені п. 2.1.3 договору рахунків на оплату (відшкодування) послуг з постачання електричної енергії, у зв'язку з чим неможливо встановити період прострочення орендарем вказаного зобов'язання. Крім того, п. 2.2.2 договору № 1/13 передбачено звільнення орендаря від відповідальності за несвоєчасне внесення вказаних платежів у випадку несвоєчасного надання позивачем рахунків на оплату.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в стягненні пені в сумі 14827,47 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати (відшкодування) послуг з постачання електричної енергії за договором № 1/13 від 24.01.2013.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 3 % від суми простроченої заборгованості, оскільки вказаний вид неустойки умовами договору № 1/13 від 24.01.2013 не передбачений.

14.03.2013 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 3/13 про відшкодування витрат на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію теплової мережі та оплату послуг з теплопостачання адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а орендар бере участь у відшкодуванні витрат на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної нею площі в цій будівлі, а саме 53,8 кв.м., відповідно до додатку № 1. Згідно з Додатком № 1 площа, яку займає відповідач складає 2,6 % у відсотковому співвідношенні до загальної площі, що займає балансоутримувач.

Відповідно до п.2.2.2 договору № 3/13 ФОП ОСОБА_1 зобов'язується не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця здійснювати оплату (відшкодування) балансоутримувачу послуг за діючими тарифами і розцінками на теплопостачання згідно з рахунками та актами виконаних робіт. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення. В разі несвоєчасного надання балансоутримувачем рахунків ФОП ОСОБА_1 не несе відповідальності за несвоєчасно здійснену оплату.

Факт наявності боргу у відповідача за договором № 3/13 про відшкодування витрат на постачання теплової енергії в сумі 2939,88 грн. позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, і тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2185,15 грн. та штраф - 3 % в розмірі 88,19 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 3/13 від 14.03.2013.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну оплату орендарем послуг з постачання теплової енергії, суд зазначає, що відповідно до п.2.1.2 договору № 3/13 від 14.03.2013 саме на балансоутримувача (позивача) покладено обов'язок надавати орендарю до 10 числа місяця наступного за звітним рахунки для оплати (відшкодування) фактично наданих послуг згідно з діючими розцінками та тарифами за теплопостачання. В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано суду доказів вручення відповідачу в строки передбачені п. 2.1.2 договору рахунків на оплату (відшкодування) послуг з теплопостачання, у зв'язку з чим неможливо встановити період прострочення орендарем вказаного зобов'язання. Крім того, п. 2.2.2 договору № 3/13 передбачено звільнення орендаря від відповідальності за несвоєчасне внесення вказаних платежів у випадку несвоєчасного надання позивачем рахунків на оплату.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в стягненні пені в сумі 2185,15 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати (відшкодування) послуг з постачання теплової енергії за договором № 3/13 від 14.03.2013.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 3 % від суми простроченої заборгованості, оскільки вказаний вид неустойки умовами договору № 3/13 від 14.03.2013 не передбачений.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та доповненні до відзиву, належними та допустимими доказами не підтверджені, в зв'язку з чим судом відхиляються.

В той же час відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідними вимогами про відшкодування завданих йому шкоди (збитків), якщо, на думку відповідача, мало місце порушення його законних прав та інтересів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 22396,00 грн. основного боргу за договором оренди № 6337 від 18.12.2012, 3679, 74 грн. пені за договором № 6337 від 18.12.2012, 934,65 грн. штрафу за договором № 6337 від 18.12.2012, 20538,38 грн. основної заборгованості за договором № 1/13 від 24.01.2013, 2939,88 грн. основної заборгованості за договором № 3/13 від 14.03.2013, в решті позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір на підставі ст. 49 ГПК України стягується з позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601 м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікаційний код 00063928) 22 396 (двадцять дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 00 коп. - основного боргу за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6337; 3 679 (три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 74 коп. - пені за договором № 6337; 934 (дев'ятсот тридцять чотири) грн. 65 коп. - штрафу за договором № 6337; 20 538 (двадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 38 коп. - основної заборгованості за договором № 1/13 від 24.01.2013; 2 939 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 88 коп. - основної заборгованості за договором № 3/13 від 14.03.2013 та 847 (вісімсот сорок сім) грн. 99 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.08.2016.

Суддя Пукшин Л.Г.