Ухвала суду № 59625874, 10.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/7910/2016 Головуючий у І інстанції - Лісовська О.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ-ПРОПЕРТІ» в особі керівника Пальчевського І.І. на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ-ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «СОЛ-ПРОПЕРТІ» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу і будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, які перешкоджають власнику реалізовувати право володіння майном, а саме щодо входження у квартиру, встановлення охоронної сигналізації, заміни замків; користування майном, а саме щодо проживання в квартирі і вільного доступу до неї, мотивуючи тим, що знаходження відповідачів у квартирі АДРЕСА_1 створює загрозу завдання шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства, оскільки законний володілець квартири не може контролювати, що відбувається в квартирі.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити , мотивуючи тим, що судом не в повному обсязі було проведено дослідження підстав та доказів, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову, порушено норми матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні достатні підстави для застосування даного виду забезпечення позову, а також прийшов до правильного висновку про те, що в разі задоволення заяви про забезпечення позову в такий спосіб фактично буде вирішено спір по суті, що є неприпустимим на стадії відкриття провадження по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

У відповідності до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за завою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення із квартири АДРЕСА_1.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі задоволення заяви про забезпечення позову судом фактично буде вирішено позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛ-ПРОПЕРТІ» в особі керівника Пальчевського І.І. відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді