Ухвала суду № 59625837, 09.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Єфімової О.І.

з участю секретаря Сологуб В.І.

прокурора Большакова Д.В.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Академія Наукової Краси» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.06.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Лебердюка Д.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Большаковим Д.В., про арешт майна та накладено арешт на майно, яке 19.02.2016 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2016 року по справі № 757/4980/16-к за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія НауковоїКраси», перелік якого викладено в ухвалі слідчого судді.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, з огляду на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції директор ТОВ «Академія Наукової Краси», подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14.06.2016 року.

В своїй апеляційній скарзі вказує на те, що ухвалою слідчого судді від 05.02.2016 року в рамках кримінального провадження № 32015100060000021 було надано дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні будинку № 12-б, по вул. Михайлівський, в м. Києві. 19.02.2016 року на підставі вказаної ухвали слідчого судді проведено обшук, в ході якого вилучено майно у вигляді косметичної та фармацевтичної продукції, медичної техніки, документів пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю товариства, системних блоків та жорстких дисків, які мали статус тимчасово вилученого майна. 15.03.2016 року постановою прокурора матеріали провадження та речові докази з кримінального провадження №32015100060000021 за ч. 1 ст. 212 КК України, в рамках якого проводився обшук, виділено в окреме провадження № 32016100060000028 за ч. 3 ст. 212 КК України. В порушення ч. 5 ст. 171 КПК України слідчий з клопотанням про арешт тимчасово вилученого у ТОВ «Академія Наукової Краси» майна до слідчого судді не звертався, у зв'язку з чим представник товариства подав скаргу до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.04.2016 року вказана скарга задоволено та зобов'язано слідчого негайно повернути тимчасово вилучене під час проведення обшуку майно. З метою виконання даної ухвали, 28.04.2016 року на адресу слідчого направлено клопотання про її виконання. Однак, не зважаючи на подане клопотання, а також те, що вказана ухвала слідчого судді від 22.04.2016 року набрала законної сили, слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовився повернути зазначене майно. Натомість, приховуючи наявність вищезазначеної ухвали, він 25.04.2016 року звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено ще в лютому 2016 року та зазначене клопотання слідчого слідчим суддею задоволено. В подальшому зазначена ухвала слідчого судді представником товариства оскаржена та ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2016 року скасована, постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ДПІ У Печерському районі м. Києва про арешт тимчасово вилученого майна відмовлено. Однак, незважаючи на викладені обставини слідчий СУ ФР ДПІ У Печерському районі м.Києва повторно звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке знову ж таки було задоволено слідчим суддею.

Крім того, враховуючи те, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді отримана представником товариства 04.06.2016 року, строк на апеляційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України апелянтом не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 14.06.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №32016100060000028 від 14.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

14.06.2016 р. старший слідчий СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Лебердюк Д.В.,за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №6 БольшаковимД.В., в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100060000028 від 14.03.2016 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, виявленого та вилученого в ході проведення обшуку 19.02.2016 року за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія НауковоїКраси», мотивуючи його тим, що в ході проведення обшуку вилучені не обліковані ТМЦ (косметична продукція), яка була здобута внаслідок вчинення злочину та є предметом кримінального правопорушення.

Цього ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.

Разом з тим, виходячи з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до помилкового та передчасного висновку про необхідність арештувати майно, яке 19.02.2016 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія Наукової Краси».

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки не дивлячись на те, що кримінальне провадження №32016100060000028 зареєстроване ще 14.03.2016 року повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Академія Наукової Краси» не повідомлено, отже на час розгляду клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно у вказаному кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного, обвинуваченого не перебували, у зв'язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно товариства.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке 19 лютого 2016 р. виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вулиця Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія НауковоїКраси» є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об'єктивного з'ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, слідчий в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні слідчого, правової підстави для накладення арешту на майно, яке 19.02.2016 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія Наукової Краси».

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, послався на вимоги ст. ст. 98, 170 ч. ч. 1, 3 КПК України, при цьому з посиланням на завдання арешту, без обґрунтування підстав задоволення клопотання слідчого відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, з урахуванням вказаних норм закону.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вилучене майно, яке 19 лютого 2016 р. виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія Наукової Краси» має до розслідуваного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно ТОВ «Академія Наукової Краси», що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Крім цього, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Така необхідність завжди має бути об'єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи відчужити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя взагалі не зазначив в оскаржуваній ухвалі про те, що розгляд клопотання проводиться без повідомлення власника майна.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, про що в своїй апеляційній скарзі також зазначає і представник товариства, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Академія Наукової Краси», то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства, взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на норми КПК України, що є грубим порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.

Крім того, як вважає колегія суддів, слідчий суддя, в порушення вимог ст. 173 КПК України, не врахував співрозмірність обмеження права особи користуватися майном з нанесеними збитками та не встановив можливий розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, який може бути нанесений Державі в майбутньому і яке відношення до цього має ТОВ «Академія Наукової Краси», що як наслідок, призвело до надмірного та необґрунтованого обмеження правомірної підприємницької діяльності товариства та інших негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Академія Наукової Краси» в особі директора ОСОБА_3, - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Лебердюка Д.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Большаковим Д.В., про арешт майна та накладено арешт на майно, яке 19.02.2016 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2016 року по справі № 757/4980/16-к за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія НауковоїКраси», перелік якого викладено в ухвалі слідчого судді - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві Лебердюка Д.В., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №6 Большаковим Д.В.,про арешт майна, яке 19.02.2016 року виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 12-Б, де знаходяться складські приміщення ТОВ «Академія Наукової Краси», - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Єфімова О.І.

Справа № 11-сс/796/2405/2016 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Писанець В.А.

Доповідач: Рибак І.О.