Ухвала суду № 59625761, 03.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2016 року м. Київ К/800/46626/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, -

встановив:

ОСОБА_4 6 березня 2014 року звернулася в суд з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, у якому, після уточнення 24 березня 2014 року позовних вимог, просила зобов'язати відповідачів: поновити право на пільги; виплатити компенсацію за неотримані пільги на газ та електроенергію за 2005-2014 роки; виплатити компенсацію за ненадання твердого палива та пільг на електроенергію за період з 1976 року по 2004 рік; виплатити компенсацію за ненадане житло.

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовувала тим, що вона є педагогом-пенсіонером і має право на пільгу щодо безоплатної квартири з опаленням та освітленням, яка фактично їй надана не була, а тому Сирівська сільська рада Врадіївського району Миколаївської області, на балансі якої знаходиться дитячий садок, в якому вона працювала, повинна була провести їй впродовж 2005-2009 років нарахування і погашення кредиторської заборгованості державного бюджету щодо безоплатного користування житлом з опаленням та освітленням за період з 2000, 2001, 2003, І півріччя 2004 років і забезпечити виплату грошової компенсації. Так як компенсацію вона не отримала, а пільги на газ та освітлення їй були незаконно скасовані згідно акту Врадіївської міжрайонної державної фінансової інспекції від 10 грудня 2012 року за № 05-24/19, вона звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, вказаний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суди встановили, що ОСОБА_4 працювала на посаді вихователя Сирівського дитячого садка, з 6 липня 2005 року її було звільнено із займаної посади за згодою сторін відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, з 23 березня 2006 року вона вийшла на пенсію за вислугу років.

Позивач, як пенсіонер з педагогічним стажем, користувалася пільгами на оплату електроенергії та газопостачання.

Згідно акту Врадіївської міжрайонної державної фінансової інспекції від 10 грудня 2012 року за № 05-24/19 ОСОБА_4 припинено виплату пільг по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Про припинення виплати пільг Управління праці та соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області повідомило позивача у грудні 2012 року, про що свідчать листи за вихідними №№ 3531, 3806.

З даним адміністративним позовом ОСОБА_4 звернулася до суду лише 6 березня 2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З урахуванням вищевикладеного та того, що поважними причинами пропуску строку є такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про залишення цієї позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, оскільки така подана із пропуском встановленого строку для звернення до суду, а наведені позивачем доводи та додані матеріали не дають підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу освіти, молоді та спорту Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Управління соціального захисту населення Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, Сирівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.