Ухвала суду № 59625758, 10.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 серпня 2016 року м. Київ К/800/21856/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання рішення протиправним,

встановив :

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 липня 2016 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 22 березня 2016 року № 22, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 02 березня 2016 року.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу відповідача на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 липня 2016 року залишено без руху на підставі частини 6 статті 187 КАС України у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про його сплату.

Судом встановлено, що в порушення вимог частини 6 статті 187 КАС України апелянтом при подачі апеляційної скарги не сплачено судовий збір, однак разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення від його сплати.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про звільнення від сплати судового збору та залишаючи апеляційну скаргу без руху з підстав його несплати, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання відповідача на відсутність коштів для сплати судового збору не є підставою для звільнення від його сплати відповідно до частини 1 статті 88 КАС України, за змістом якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. До того ж, статею 5 Закону України «Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору органами Пенсійного фонду України не передбачені.

Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Оскільки, предметом спору є визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання призначення пенсії, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір має немайновий характер та згідно з положеннями підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції, чинній на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Вимоги касаційної скарги мотивує тим, що відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи апеляційну скаргу з цих підстав без руху, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до частини 1 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» використання коштів Пенсійного фонду на сплату судових витрат є нецільовим та суперечить чинному законодавству. Крім того, проігнорував вимоги частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини першої статті 88 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання рішення протиправни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак