Ухвала суду № 59625706, 08.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 серпня 2016 року м. Київ К/800/16192/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 р.

у справі № 802/2131/15-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг»

до Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» звернулось до суду з позовом до Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 р. №000322225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 326 040,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі – 163 020,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено реальність та товарність спірних господарських операцій, чим спростовано висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Вінницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак, у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 та ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 15.06.2016 р.

В межах встановленого строку, виходячи з дати отримання податковим органом копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 р. (27.06.2016 р. згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102916662740), скаржником 28.07.2016 р. надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, а також докази та обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання та додані докази дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.10.2015 р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 р. у справі № 802/2131/15-а.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржникам, а касаційну скаргу Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова